09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 420/2233/23
адміністративне провадження № К/990/6060/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу № 420/2233/23,
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Веліксар Аллою Віталіївною, на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024, ухвалену у складі: судді-доповідача Єщенка О.В., судів Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) (далі - НОМЕР_3 прикордонний загін, військова частина НОМЕР_1 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - НОМЕР_4 прикордонний загін, військова частина НОМЕР_2 , відповідач-2) з вимогами (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яку прийнято судом):
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону щодо неоформлення документів, передбачених пунктами 4- 5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», та їх неподання до НОМЕР_3 прикордонного загону для призначення, нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких військовослужбовцям, особам рядового i Начальницького виплат складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за всі дні участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період серпень-жовтень 2022 року;
- зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін невідкладно підготувати пакет документів, передбачених пунктами 4- 5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», та надати їх до НОМЕР_3 прикордонного загону для призначення, нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання військовослужбовцям, особам рядового i деяких начальницького виплат складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, за всі дні участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період серпень-жовтень 2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі додаткової винагороди, установленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного i стану», із розрахунку 100 000,00 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях і заходах за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримуванні збройної агресії на території Запорізької області та міста Запоріжжя в період з 12.07.2022 по 20.10.2022, за серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 pоку;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримуванні збройної агресії на території Запорізької області та міста Запоріжжя в період з 12.07.2022 по 20.10.2022, за серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року із розрахунку 100 000,00 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях і заходах, з урахуванням проведених платежів.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) і в період з 12.07.2022 по 20.10.2022 був зарахований в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ).
3. Посилаючись на відомості журналу бойових дій прикордонного закону, позивач доводив, що в період з 12.07.2022 по 20.10.2022 брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, безпосередньо перебуваючи в районі ведення бойових дій у місті Запоріжжі та Запорізькій області з метою виконання бойових завдань.
4. Проте додаткову грошову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн, за дні виконання указаних завдань відповідачі виплатили вибірково.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ), призваний на військову службу по мобілізації інспектором прикордонної служби 3 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А).
6. Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 12.07.2022 №57-BB позивач з 12.07.2022 зарахований в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону з НОМЕР_3 прикордонного загону, згідно з розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.06.2022 №ІІІ/25-736-Е.
7. Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 20.10.2022 №133-ВВ позивач з 20.10.2022 виключений з оперативного підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону, згідно з розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.09.2022 №ІІІ/22-1354-Е.
8. Про прибуття 12.07.2022 солдата ОСОБА_1 в оперативне підпорядкування начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) та вибуття 20.10.2022 проставлено відповідні відмітки у приписі НОМЕР_3 прикордонного загону від 08.07.2022 №313.
9. Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_3 прикордонного загону №47(дск) (том 1, стор. 2), солдат ОСОБА_1 дійсно з 12.07.2022 по 20.10.2022 перебував у місті Запоріжжі та Запорізькій області з метою виконання бойових завдань (бойове завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.07.2022 №386 (дск) «Про відрядження військовослужбовців»).
9.11.2022 НОМЕР_4 прикордонний загін направив НОМЕР_3 прикордонному загону телеграму з додатками - довідками про участь військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 за серпень, вересень, жовтень 2022 року.
10. Згідно з указаними довідками, позивач безпосередньо брав участь у бойових діях або заходах:
- з 04.08.2022 по 06.08.2022, з 12.08.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 18.08.2022, з 24.08.2022 по 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, з 30.08.2022 по 30.08.2022 (підстава: бойове розпорядження Командувача ОС ЗСУ від 05.03.2022 №313/200/111, бойове розпорядження Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 04.06.2022 №313/ОУВ/1921; витяг з журналу бойових дій впс « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип А) НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 10.07.2022 №1дск; рапорт начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип А) НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 28.10.2022 №Р-6620);
- з 12.09.2022 по 12.09.2022, з 15.09.2022 по 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, з 30.09.2022 по 30.09.2022 (підстава: бойове розпорядження Командувача ОС ЗСУ від 05.03.2022 №313/200/111, бойове розпорядження Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 04.06.2022 №313/ОУВ/1921; витяг з журналу бойових дій впс « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип А) НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 10.07.2022 №1дск; рапорт начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип А) НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 28.10.2022 №Р-6619);
- з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022, з 14.10.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 18.10.2022 (підстава: бойове розпорядження Командувача ОС ЗСУ від 05.03.2022 №313/200/111, бойове розпорядження Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 04.06.2022 №313/ОУВ/1921; витяг з журналу бойових дій впс « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип А) НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 10.07.2022 №1дск; рапорт начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип А) НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03.11.2022 №Р-6890).
11. Указаний період безпосередньої участі солдата ОСОБА_1 у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 на вимогу позивача підтвердив і у довідці від 28.02.2023 №12/22, оформленій на підставі відповідних бойових розпоряджень, даних журналу бойових дій, рапортів начальника відділу прикордонної служби, згідно з додатком №1 до пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ.
12. Додаткова винагорода за участь позивача у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 , проведена військовою частиною НОМЕР_1 на підставі довідок за серпень-жовтень 2022 року, становила:
- за період: з 04.08.2022 по 06.08.2022 - 6 774,19 грн;
- за період з 12.08.2022 по 12.08.2022 - 2 258,06 грн;
- за період з 18.08.2022 по 18.08.2022 - 2 258,06 грн;
- за період з 24.08.2022 по 24.08.2022 - 2 258,06 грн;
- за період з 27.08.2022 по 28.08.2022 - 4 516,13 грн;
- за період з 30.08.2022 по 30.08.2022 - 2 258,06 грн;
- за період з 12.09.2022 по 12.09.2022 - 2 333,33 грн;
- за період з 15.09.2022 по 15.09.2022 - 2 333,33 грн;
- за період з 19.09.2022 по 27.09.2022 - 21 000 грн;
- за період з 30.09.2022 по 30.09.2022 - 2 333,33 грн;
- за період з 02.10.2022 по 03.10.2022 - 4 516,13 грн;
- за період з 05.10.2022 по 12.10.2022 - 18 064,52 грн;
- за період з 14.10.2022 по 15.10.2022 - 4 516,13 грн;
- за період з 18.10.2022 по 18.10.2022 - 2 258,06 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у задоволенні позову відмовлено.
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у період з 04.08.2022 по 06.08.2022, з 12.08.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 18.08.2022, з 24.08.2022 по 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, з 30.08.2022 по 30.08.2022, з 12.09.2022 по 12.09.2022, з 15.09.2022 по 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, з 30.09.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022, з 14.10.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 18.10.2022 дійсно брав безпосередню участь у бойових діях, що підтверджується відповідними довідками, на підставі яких позивачеві було виплачену додаткову грошову винагороду, у порядку та на умовах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного i стану».
15. Щодо інших днів у періоді з серпня 2022 року по жовтень 2022 року, коли позивач перебував в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, то суд першої інстанції зазначив, що докази участі позивача у бойових діях чи заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії матеріали справи не містять.
16. Водночас суд першої інстанції відхилив посилання позивача на журнал службово-бойових дій, відповідно до якого позивач залучався до виконання обов'язків військової служби на блокпості у населеному пункті Новоолександрівка Запорізької області.
17. Як зазначив суд першої інстанції, перелік бойових дій і заходів, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000,00 грн, визначено в пункті 2 наказу №392-/0/81-22-АГ, відповідно до якого несення служби на блокпості вважається участю у бойових діях виключно за умови безпосереднього зіткнення з противником. Проте доказів таких зіткнень матеріали справи не містять.
18. Суд першої інстанції також відхилив аргументи позивача про неправильний розрахунок додаткової винагороди за період, за який відповідачами проводилися відповідні виплати. За висновком суду першої інстанції, постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного i стану» визначено 2 види додаткових доплат до грошового забезпечення військовослужбовцям під час дії воєнного стану: до 30 000,00 грн - усім військовослужбовцям на період дії воєнного стану; до 100 000,00 грн - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів протягом місяця.
19. За таких обставин, ураховуючи, що виплата позивачеві винагороди в розмірі 30 000,00 грн не є спірною, суд першої інстанції вважав, що обчислення додаткової винагороди виходячи з 70 000,00 грн, пропорційно дням участі у бойових діях чи заходах, не суперечить вимогам постанови КМУ від 28.02.2022 №168.
20. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 04.08.2022 по 06.08.2022, з 12.08.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 18.08.2022, з 24.08.2022 по 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, з 30.08.2022 по 30.08.2022, з 12.09.2022 по 12.09.2022, з 15.09.2022 по 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, з 30.09.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022, з 14.10.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 18.10.2022, виходячи з 70 000,00 грн у розрахунку на місяць, пропорційно часу участі у бойових діях та заходах;
- зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 04.08.2022 по 06.08.2022, з 12.08.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 18.08.2022, з 24.08.2022 по 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, з 30.08.2022 по 30.08.2022, з 12.09.2022 по 12.09.2022, з 15.09.2022 по 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, з 30.09.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022, з 14.10.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 18.10.2022, виходячи з 100 000,00 грн, у розрахунку на місяць, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримування збройної агресії на території Запорізької області та міста Запоріжжя, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
21. Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
22. Отже, додаткова винагорода до грошового забезпечення під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які беруть участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів виплачується у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.
23. У зв'язку із цим суд апеляційної інстанції вважав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що виплата позивачу вказаної додаткової винагороди, виходячи з 70 000,00 грн, у розрахунку на місяць, пропорційно часу участі у бойових діях і заходах, відповідає постанові КМУ від 28.02.2022 № 168.
24. Щодо решти вимог позивача, то суд апеляційної інстанції зазначив, що підвищена додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168, нарахована та виплачена позивачу на підставі бойових розпоряджень, журналу бойових дій, рапорту начальника (командира) підрозділу, з розрахунку днів участі позивача у бойових діях, у виконанні бойових завдань і заходах.
25. Як установив суд апеляційної інстанції, НОМЕР_4 прикордонний загін належним чином виконав вимоги щодо оформлення матеріалів, на підставі яких можливо здійснити призначення, нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди. Водночас про існування інших бойових розпоряджень, рапортів начальника (командира) підрозділу, з якими позивач був ознайомлений, та які не були враховані під час визначення днів його участі у бойових діях і відповідних заходах, позивач не повідомив.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
26. Не погодившись з постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024, адвокат Веліксар Алла Віталіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, покликаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просила скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задовольнити.
27. Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
28. Касаційна скарга мотивована тим, що в подібних правовідносинах відсутній висновок щодо застосування пункту 2-1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 та наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168».
29. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168 щодо визначення умов набуття військовослужбовцем права на додаткову грошову допомогу, збільшену до 100 000,00 грн, а саме: належність особи до переліку осіб, передбачених пунктом 1 цієї постанови; перебування у підпорядкуванні органів, які входять до складу угрупувань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії рф проти України; перебування у районах ведення у період безпосереднього здійснення зазначених заходів.
30. Скаржник указує на те, що з 01.08.2022 наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ свавільно (оскільки останній не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, він уважається таким, що не набрав чинності і не може бути застосований до спірних правовідносин) було внесено зміни до встановлених Кабінетом Міністрів України підстав виплати додаткової винагороди, адже постановою КМУ від 28.02.2022 №168 не визначено обов'язкових підстав для виплати збільшеної додаткової винагороди, серед яких виконання бойових (спеціальних) завдань має бути обов'язково поєднане із безпосереднім вогневим ураженням об'єктів, що охороняються. На думку скаржника, додаткова винагорода фактично є платежем за особистий ризик, пов'язаний із безпосередньою участю громадянина України відповідної категорії у бойових діях або за безпосередню участь у заходах на території ведення бойових дій.
31. У цьому контексті скаржник зазначав, що ОСОБА_1 в період з 12.07.2022 по 20.10.2022 брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій, - у місті Запоріжжя та Запорізькій області в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону з метою виконання бойових завдань. Так, за липень 2022 року ОСОБА_1 було виплачено додаткову винагороду в повному обсязі за увесь період відповідного відрядження. Водночас після набрання чинності наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ відповідач документування періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях здійснював вибірково.
32. Скаржник зазначав, що недотримання органами Держприкордонслужби нормативно-правових актів щодо належного оформлення документації про участь військовослужбовця у бойових діях або відповідних заходах не може мати негативних наслідків для військовослужбовця та впливати на його право на отримання додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за особистий ризик, пов'язаний із безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях, виконанням бойових (спеціальних) завдань.
33. НОМЕР_4 прикордонний загін у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 04.08.2022 по 06.08.2022, з 12.08.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 18.08.2022, з 24.08.2022 по 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, з 30.08.2022 по 30.08.2022, з 12.09.2022 по 12.09.2022, з 15.09.2022 по 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, з 30.09.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022, з 14.10.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 18.10.2022, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у зв'язку з чим НОМЕР_4 прикордонним загоном було оформлено документи, передбачені пунктами 4-5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ, та передано їх до НОМЕР_3 прикордонного загону для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.
34. В інші дні службового відрядження ОСОБА_1 у бойових діях і заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ, безпосередньої участі не брав, а тому відповідні довідки для виплати додаткової винагороди не складалися.
35. НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частини НОМЕР_1 ) у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв'язку з чим підстав для скасування його рішення немає.
36. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 16.02.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р. , суддям Мацедонській В.Е., ОСОБА_3.
37. Ухвалою Суду від 06.03.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
38. У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку (рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 №2777/0/15-24) розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначений повторний автоматизований розподіл справи.
39. За наслідками повторного авторозподілу справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
V. Джерела права
40. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), який установлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
41. Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII установлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
42. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
43. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
44. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон №661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
45. Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
46. Відповідно до статті 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
47. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 533 затверджено Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби (далі - Положення № 533) пунктом 1 якого установлено, що Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
48. Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності, зокрема: організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
49. Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про Державну прикордонну службу України» та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що визначають види та розміри надбавок для виплат військовослужбовцям було розроблено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція № 558).
50. Інструкцією № 558, зокрема, визначено порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби.
51. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов'язано невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
52. Пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
53. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», КМУ 28.02.2022 прийняв постанову №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 217 і від 22.03.2022 № 350) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
54. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
55. 31.03.2022 Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ «Про реалізацію вимог Постанови №168» (далі - наказ №164-АГ), пунктом 1 якого визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
56. У пункті 2 наказу № 164-АГ зазначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», слід розуміти виконання військовослужбовцем:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районах ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
- здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
- виконання польотів, пов'язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;
- виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
57. Пунктом 3 наказу №164-АГ установлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
58. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
59. Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
60. Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). У наказі про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100 000,00 грн на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
61. Постановою КМУ від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168» (що набрала чинності 19.07.2022 та, за пунктом 2 цієї постанови, застосовується з 24.02.2022) затверджено низку змін до Постанови КМУ №168, зокрема у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; крім того, постанова КМУ № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
62. 30.07.2022 Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 Постанови КМУ №168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 01.08.2022 (далі - наказ №392-/0/81-22-АГ).
63. Пунктом 2 наказу №392-/0/81-22-АГ визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови КМУ № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000,00 грн пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:
- бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
- бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
- бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
64. У пункті 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ установлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
65. У пункті 5 наказу № 392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
66. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
67. У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
VI. Позиція Верховного Суду
68. Спір у цій справі виник у зв'язку з реалізацією положень постанови КМУ від 28.02.2022 №168, а також прийнятого на її виконання наказу від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і стосується права позивача на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди за участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з серпня 2022 року по 20 жовтня 2022 року.
69. Оцінюючи доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
70. Так, питання застосовності до подібних правовідносинах наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ (у тому числі з огляду на не проведення його державної реєстрації) вирішувалося, зокрема, у постановах від 21.12.2023 у справі №200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших.
71. У постанові від 21.12.2023 у справі №200/193/23 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ підлягав обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, з огляду на що констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби вимог законодавства при прийнятті зазначеного наказу.
72. Водночас Верховний Суд зауважив, що у спірний період виключно накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ визначали механізм реалізації постанови КМУ від 28.02.2022 №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.
73. Також Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби фактично виконувалися протягом 2022 року, у тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби, зокрема, у частині визначення переліку бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
74. Виходячи з цього, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі №200/193/23 дійшов висновку про те, що накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ та від 01.12.2022 №628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.
75. У постанові від 26.06.2024 у справі №200/216/23 Верховний Суд розширив висновки щодо застосовності цих актів при визначенні порядку і умов виплати спірної додаткової винагороди.
76. Зокрема, у справі №200/216/23 Верховний Суд зазначив, що належна реалізація приписів пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 спонукала Уряд до «делегування» відповідним відомствам і керівникам державних органів унормувати умови і підстави виплати «своїм» категорія військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.
77. Адміністрація Держприкордонслужби, з огляду на приписи пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (у редакції, яка діяла протягом спірного періоду), а також пункту 2-1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 зіткнулася з обставинами, які вимагали ухвалити рішення, яке б витікало із завдань та повноважень цього органу та заразом відповідало меті встановлення на час дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу (згідно з пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168).
78. Цим рішенням (у широкому розумінні) стали накази від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, у яких виписані ті умови і порядок, які покликані були сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань / заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого, - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
79. Тож Верховний Суд у справі №200/216/23 вважав, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди з боку Адміністрації Держприкордонслужби шляхом видання наказів від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.
80. Отже, відповідаючи на поставлені у касаційній скарзі питання, Суд дійшов висновку про те, що для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за період з серпня 2022 року по жовтень 2022 року, підлягав застосування наказ Адміністрації Держприкордонслужби №392-/0/81-22-АГ.
81. Щодо неврахування судами попередніх інстанцій доказів, які підтверджують залучення позивача до бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, виконання яких у відповідні дні давало право на збільшення додаткової винагороди до 100 000,00 грн, то Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово досліджував питання щодо порядку та умов отримання такої виплати.
82. Практика Верховного Суду є сталою і полягає в тому, що виплата додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
83. Так, у постанові від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23 Верховний Суд констатував, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само собою не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань і заходів, які, у розумінні постанови КМУ від 28.02.2022 №168, з урахуванням наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та документального підтвердження цих обставин (пункти 4 та 5 наказу від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ, пункти 3 та 7 наказу від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ).
84. Отже, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі №280/2228/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23, для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, є саме документальне підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях (заходах)].
85. Ключовими у цій справі є питання наявності підстав для виплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, за час перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону в районі ведення бойових дій в місті Запоріжжі та Запорізькій області в період з серпня 2022 року по 20 жовтня 2022 року.
86. Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 47 (дск), солдат ОСОБА_1 в період з 12.07.2022 по 20.10.2022 перебував в місті Запоріжжі та Запорізькій області з метою виконання бойових завдань (бойове завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.07.2022 № 386 (дск) «Про відрядження військовослужбовців»).
87. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що НОМЕР_4 прикордонним загоном належним чином задокументовано та підтверджено участь позивача у бойових діях та заходах лише у період з 04.08.2022 по 06.08.2022, з 12.08.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 18.08.2022, з 24.08.2022 по 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, з 30.08.2022 по 30.08.2022, з 12.09.2022 по 12.09.2022, з 15.09.2022 по 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, з 30.09.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022, з 14.10.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 18.10.2022, що підтверджується довідками про участь військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 за серпень, вересень, жовтень 2022 року та довідкою військової частини від 28.02.2023 №12/22.
88. Відповідно, за вказані періоду позивачу виплачено додаткову винагороду у збільшеному розмірі.
89. Відхиляючи доводи позивача щодо безпосередньої участі в бойових діях і в інші дні періоду перебування в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ), суд апеляційної інстанції зазначив, що додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168, нарахована та виплачена позивачу на підставі бойових розпоряджень, журналу бойових дій, рапорту начальника (командира) підрозділу, з розрахунку днів участі військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових завдань та заходах. Водночас існування інших бойових розпоряджень, рапортів начальника (командира) підрозділу, які не були враховані під час визначення днів участі ОСОБА_1 у бойових діях та відповідних заходах судом апеляційної інстанції не встановлено.
90. У контексті вказаних висновків суду апеляційної інстанції Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 06.08.2024 у справі № 360/290/23 вказував на те, що згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах.
91. У постанові від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23 Верховний Суд зауважив, що, розглядаючи подібну категорію справ, суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.
92. Такими доказами, згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ (окрім додаткової довідки за встановленою формою) є: бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися, як зазначено, в їхній сукупності.
93. Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а указав, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
94. У вимірі обставин справи, з яких виник спір, суди попередніх інстанцій якраз і мали б з'ясувати: 1) які завдання / заходи і 2) де виконував / здійснював позивач упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення наявності підстав для виплати збільшеної додаткової винагороди. Власне завданням суду в цій адміністративній справі є з'ясування того, а чи могло статися так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати спірної винагороди.
95. Аналогічного правового висновку за подібних обставин Верховний Суд дійшов у постанові від 05.12.2024 у справі № 160/23417/23.
96. Також у постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, установивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з'ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні в НОМЕР_5 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_6 ). Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 520/690/23).
97. Зазначаючи, що позивач не брав безпосередньої участі у бойових діях та заходах, суд апеляційної інстанції обмежився дослідженням довідок про участь військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 і від 29.02.2023 №12/22, відповідно до яких позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 у період з 04.08.2022 по 06.08.2022, з 12.08.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 18.08.2022, з 24.08.2022 по 24.08.2022, з 27.08.2022 по 28.08.2022, з 30.08.2022 по 30.08.2022, з 12.09.2022 по 12.09.2022, з 15.09.2022 по 15.09.2022, з 19.09.2022 по 27.09.2022, з 30.09.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 03.10.2022, з 05.10.2022 по 12.10.2022, з 14.10.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 18.10.2022.
98. Проте, у яких районах перебував позивач та які завдання виконував в інший період перебування в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону, суд апеляційної інстанції не з'ясовував.
99. Зокрема, із наявних у матеріалах справи довідок про участь військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 випливає, що в період з 12.07.2022 по 20.10.2022 позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на підставі бойового розпорядження Командувача ОС ЗСУ від 05.03.2022 №313/200/111(гриф), бойового розпорядження Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 04.06.2022 №313/ОУВ/1921.
100. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 29.02.2023 №12/22 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на підставі бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.06.2022 №Ш/25-736-Е, бойового розпорядження Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 10.07.2022 №218 (гриф)/ОКП/БР, бойового розпорядження НОМЕР_4 прикордонного загону від 11.07.2022 №7Т.
101. З указаних довідок випливає, що участь позивача у бойових діях і заходах підтверджується журналами бойових дій впс « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип А) НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України інв №1дск від 10.07.2022.
102. Проте змісту указаних бойових розпоряджень і журналу бойових дій судом апеляційної інстанції не досліджувалося.
103. За наведеного Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції не вжив усіх визначених законом заходів і не встановив усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим дійшов передчасних висновків по суті спору.
104. Такий підхід призвів до неповного встановлення фактичних обставин участі позивача у бойових діях або заходах, що вплинуло на рішення про виплату додаткової винагороди за весь період його участі у таких діях або заходах.
105. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.
106. Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване також тим, що виплата позивачу додаткової винагороди, у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, проводилася лише за той період, за який військовою частиною НОМЕР_2 було передано документи на підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових діях.
107. Водночас згідно із позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23, від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23, від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23 та від 08.08.2024 у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
108. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь у бойових діях.
109. Тим більше обов'язок оформлення документів, визначених пунктами 4, 5, 11 наказу №392-/0/81-22-АГ, які є підставою для нарахування і виплати коштів, покладено на начальників (керівників) органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), які ведуть (вели) бойові дії, та до яких були відряджені військовослужбовці.
110. Отже, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, проте не виконував бойових чи інших завдань, які, у розумінні пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, дають підстави для виплати додаткової винагороди, у збільшеному до 100 000,00 грн, то які завдання він у такому випадку виконував протягом цього часу та де конкретно проходив службу у цей час. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.
111. Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
112. Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а також наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
113. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, а отже, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції (які не дають суду касаційної інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити правильність його висновків загалом по суті спору.
114. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
115. З огляду на викладене, Суд, керуючись положеннями статей 2 (засади адміністративного судочинства) та 90 (оцінка доказів) КАС України, уважає за необхідне направити цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного дослідження зазначеного.
116. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
117. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
118. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
119. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
120. За описаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасуванню із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
VІІ. Судові витрати
121. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
122. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
123. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Веліксар Аллою Віталіївною, задовольнити частково.
124. Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 у частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати.
125. Справу № 420/2233/23 у скасованій частині позовних вимог направити на новий розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
126. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко