09 березня 2026 року
м. Київ
справа №160/23181/25
адміністративне провадження №К/990/6602/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №160/23181/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про забезпечення позову в адміністративній справі №160/23181/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено Міністерству юстиції України та Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції проводити позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень розпорядника майна (ліквідатора) у справі Господарського суду Дніпропетровської області про банкрутство ТОВ "БОРІВАЖ", з підстав, викладених у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРІВАЖ" від 02 травня 2025 року б/н (вх.№75934-33-25 від 05 травня 2025 року) до набрання законної сили судового рішення у справі №160/23181/25.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі №160/23181/25 - скасовано.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
13 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №160/23181/25. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, ухвалу суду першої інстанції просить залишити в силі.
У зв'язку із перебуванням судді Кашпур О.В. з 26 лютого 2026 року по 28 лютого 2026 року (Наказ №333/0/6-26 від 24 лютого 2026 року) у відрядженні, з 02 березня 2026 року по 03 березня 2026 року (Наказ №329/0/6-26 від 23 лютого 2026 року) у відпустці та у зв'язку з перебуванням судді Уханенка С.А. з 04 березня 2026 року по 06 березня 2026 року у відряджені (Наказ №400/0/6-26 від 02 березня 2026 року), питання про відкриття касаційного провадження вирішується в перший день після припинення зазначених обставин.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 23 грудня 2025 року, повний текст складено 25 грудня 2025 року, касаційну скаргу подано 13 лютого 2026 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
У тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування вказаного клопотання скаржник вказує, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, яка почалася з 24 лютого 2022 року та продовжується дотепер, по території України застосовуються різні види озброєння по мирному населенню для виведення з ладу електропостачання і як наслідок також відсутність або нестабільне підключення до мережі інтернет.
З початку 2026 року збройні сили російської федерації більш інтенсивно спрямовують на місто Дніпро велику кількість шахедів та ракет, внаслідок чого було зруйновано та пошкоджено електропостачання, що призвело до фактичного блекауту багатомільйонного міста.
Крім іншого, скаржник вказує, що ним було підготовлено та надіслано 23 січня 2026 року через Електронний суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №160/23181/25.
Проте, внаслідок технічного збою, який відбувся із-за перебоїв в електропостачанні, низькій напрузі та нестабільній мережі інтернет та інших чинників, які не залежать від волі арбітражного керуючого ОСОБА_1. касаційна скарга на вищевказану постанову не була надіслана та доставлена до Верховного Суду.
Арбітражним керуючим ОСОБА_1. 13 лютого 2026 року було виявлено, що касаційна скарга не відправлена на адресу Верховного Суду і відповідно строк на касаційне провадження арбітражним керуючим ОСОБА_1. було пропущено.
Внаслідок відсутності стабільного електропостачання та мережі інтернет арбітражний керуючий ОСОБА_1. вважає, що пропуск строку касаційного оскарження може бути визнаний судом касаційної інстанції поважним, оскільки, зазначені підстави пов'язані є непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі арбітражного керуючого ОСОБА_1., що унеможливило доступ для своєчасної відправки касаційної скарги та перевірки отримання касаційної скарги у встановлений законом процесуальний строк.
Інших доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій скаржником не надано і не зазначено.
Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №160/23181/25 було 26 січня 2026 року.
Разом з тим касаційну скаргу подано до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» після спливу встановленого статтею 329 КАС України строку.
В обґрунтування заяви про поновлення строку скаржник зазначає, що касаційну скаргу було підготовлено та надіслано 23 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд», однак у зв'язку з перебоями в електропостачанні, низькою напругою та нестабільним інтернет-з'єднанням, спричиненими ракетними обстрілами та атаками безпілотних літальних апаратів на місто Дніпро, вона фактично не була доставлена до Верховного Суду.
Також скаржник зазначає, що лише 13 лютого 2026 року ним було виявлено, що касаційна скарга не була відправлена.
Оцінюючи наведені доводи, суд вважає за необхідне відзначити, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні, а також загроза ракетних ударів чи перебої з електропостачанням не може бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку. Питання поновлення строку на касаційне оскарження вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів заявника та наданих доказів.
Для визнання причин пропуску строку поважними між зазначеними обставинами та пропуском процесуального строку має існувати безпосередній причинно-наслідковий зв'язок, який повинен бути підтверджений належними доказами.
Разом з тим скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що 23 січня 2026 року касаційну скаргу було фактично сформовано та надіслано через підсистему «Електронний суд», а її неподання або недоставлення до суду було зумовлене технічним збоєм.
Так само не надано доказів, які б підтверджували наявність технічних збоїв у роботі підсистеми «Електронний суд», відсутність електропостачання чи інтернет-зв'язку саме у період, коли скаржник мав можливість подати касаційну скаргу у межах встановленого процесуального строку.
Крім того, наведені скаржником обставини не свідчать про об'єктивну неможливість подання касаційної скарги протягом усього строку, встановленого статтею 329 КАС України.
Отже, лише посилання на загальні обставини воєнного стану, перебої в електропостачанні чи інтернет-зв'язку без надання належних доказів не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.
За таких обставин наведені у заяві підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку із наданням доказів на їх підтвердження.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.
Водночас, як вбачається із матеріалів касаційного провадження, скаржником не додано документа про сплату судового збору.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328 грн 00 коп.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2662,40 грн.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн *0,8).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строків або зазначенням інших підстав для поновлення строку із наданням доказів на їх підтвердження та документа про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №160/23181/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними - залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: А.В. Жук
С.А. Уханенко