09 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/18141/20
провадження № К/990/6983/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лященка Аліни Михайлівни на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
16 лютого 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2017 року, 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року. Листом №27/03/20-1 від 27 березня 2020 року відповідач повідомив про те, що підстав для оформлення нової довідки немає. Вважаючи, що дії відповідача щодо виготовлення та направленні нової довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва для перерахунку пенсії незаконними, протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм пенсійного законодавства, звернувся до суду з цим позовом.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з цим рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 січня 2026 року адміністративну скаргу у справі № 640/18141/20 передав на розгляд Шостого апеляційного адміністративного суду.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 січня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Поважнюка Володимира Гавриловича на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 640/18141/20 повернув відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Лященко А. М. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі автор, з покликанням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Таким чином, процесуальний закон покладає на автора касаційної скарги обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустився суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що представником позивача не додано документів, які б підтверджували надання повноважень адвокату Лященко А. М. щодо її представництва у Шостому апеляційному адміністративному суді, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі представник позивача зазначає, що ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, Шостий апеляційний адміністративний суд неправильно застосував норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про відсутність у адвоката Лященко А. М. повноважень на підписання апеляційної скарги.
Водночас, Суд, зазначає, що апеляційну скаргу адвоката Лященко А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року було повернуто апелянту на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Жодних доводів щодо порушення норм статті 298 КАС України, на підставі якої було повернуто апеляційну скаргу, касаційна скарга не містить.
Отже, автор касаційної скарги не обґрунтувала, в чому саме полягає порушення норм процесуального права, яку допустив суд апеляційної інстанції.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними автором касаційної скарги, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження, а тому невикладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду та відкриття касаційного провадження.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18141/20.
13 грудня 2022 року був прийнятий Закон України № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX).
Згідно із абзацом 6 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
При цьому, Суд зауважує, що представник ОСОБА_1 - адвокат Лященко Аліна Михайлівна не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лященка Аліни Михайлівни на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 640/18141/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська