про повернення касаційної скарги
09 березня 2026 року
м. Київ
справа №120/562/21-а
адміністративне провадження № К/990/53898/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №120/562/21-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держегеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держегеокадастру у Вінницькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 22 грудня 2020 року № 2-17119/15-20-СГ щодо відмови ОСОБА_2 у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою;
- зобов'язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року позов задоволено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено повністю.
ОСОБА_1 18.04.2025 вперше подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний СУд ухвалою від 28.05.2025 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №120/562/21-а закрито.
На адресу Верховного Суду 22.12.2025 вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить, зокрема, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №120/562/21-а за його касаційною скаргою на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 з метою відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правоввіносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, яка сформувала правовий висновок в ухвалі від 11.09.2024 у справі №930/191/23.
Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2026 касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збір, уточнення вимог касаційної скарги та судових рішень, що оскаржуються у цій справі.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали, від скаржника на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга (уточнена редакція) разом із документом про сплату судового збору.
Разом з цим, усуваючи недоліки касаційної скарги, скаржник в касаційній скарзі (уточнена редакція) в її прохальній частині заявляє вимоги, а саме:
1.Поновити строк на касаційне оскарження.
2. Замінити позивача у справі № 120/562/21-a ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 .
3. Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 120/562/21-а за касаційною скаргою правонаступника позивача ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/562/21-а від 17.03.2025 з метою відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, яка сформувала правовий висновок в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23.
Крім цього, в касаційній скарзі (уточнена редакція) скаржник вважає, що:
- у Верховного Суду є підстави для передачі справи № 120/562/21-а на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, яка сформувала правовий висновок в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23;
- рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/562/21-а від 17.03.2025 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 є незаконними і такими, що порушують норми матеріального та процесуального права, та мають бути скасовані відповідно до положень пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку з підпунктами «а»,«б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 цього Кодексу;
- висновок суду апеляційної інстанції є таким, що не грунтується на оцінці належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів в розумінні статей 73 - 76 КАС України, та на всебічному, повному дослідженні обставин справи.
Перевіривши матеріали касаційної скарги (уточнена редакція), колегія суддів зазначає наступне.
Щодо вимог касаційної скарги та судових рішень, що оскаржуються.
Відповідно до положень статті 330 КАС України, вимоги до суду касаційної інстанції стосуються форми та змісту касаційної скарги, зокрема в частині зазначення заявником судових рішень, що оскаржуються, та вимог особи, що подає касаційну скаргу, які викладаються в її прохальній частині, з урахуванням повноважень Верховного Суду, який перевіряє законність рішень та забезпечує єдність практики, розглядаючи скарги та ухвалюючи рішення по суті або вирішуючи процедурні питання.
Разом з цим, під час перевірки матеріалів касаційної скарги (уточнена редакція) встановлено, що вона подана без додержання вимог частини другої статті 330 КАС України.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.
Вимоги, які скаржник ставить перед судом касаційної інстанції, мають узгоджуватись з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, які визначені положеннями статті 349 КАС України.
Так, перевіркою змісту поданої касаційної скарги (уточнена редакція), встановлено, що позивач у резолютивній частині касаційної скарги просить, зокрема: «…3.Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №120/562/21-а за касаційною скаргою правонаступника Позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/562/21-а від 17 березня 2025 року з метою відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, яка сформувала правовий висновок в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23.»
З огляду на викладене, подана касаційна скарга (уточнена редакція) не дозволяє визначити судові рішення, які оскаржуються до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та вимоги особи, що подає скаргу, до суду касаційної інстанції з огляду на положення статті 349 КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Колегія суддів наголошує, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного її оформлення, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Верховний Суд також звертає увагу скаржника на те, що на стадії відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, скаржником не в повному обсязі виконано вимоги ухвали Верховного суду від 15.01.2026 про залишення касаційної скарги без руху.
Щодо передачі справи до Великої Палати Верховного Суду
Так, відповідно до змісту прохальної частини касаційної скарги (уточнена редакція), встановлено, що ОСОБА_1 просить, зокрема, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №120/562/21-а з метою відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, яка сформувала правовий висновок в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23.
Варто зауважити, що залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд в ухвалі від 15.01.2026 звернув увагу скаржника не те, що підстави та порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначено статтями 346, 347 КАС України.
Разом із цим, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що такий порядок може бути реалізований лише в межах відкриття касаційного провадження на визначені скаржником судові рішення.
Стаття 346 КАС України закріплює підстави для передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати. Зокрема, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Порядок передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду регламентує стаття 347 КАС України. Згідно із частинами першою - четвертою цієї статті питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу.
Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Згідно із частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
Водночас, наведені ОСОБА_1 мотиви щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зводяться до його незгоди з висновками Верховного Суду, які викладені в ухвалі від 08.12.2025 щодо застосування у цьому судовому рішенні правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у постанові від 11.09.2024 у справі №930/191/23, стосовно розташування підпису, відсутність якого на первісній касаційній скарзі ОСОБА_1 стало підставою для закриття касаційного провадження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами частини п'ятої статті 346 КАС України Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, справа передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі відкриття касаційного провадження у справі судом касаційної інстанції та виявлення в ході розгляду касаційної скарги підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених статтею 346 КАС України.
Зважаючи на те, що касаційну скаргу (уточнена редакція) ОСОБА_1 повертається, клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів не вирішує.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з виконанням вимог ухвали про залишення усунення недоліків касаційної скарги в неповному обсязі, касаційна скарга підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №120/562/21-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держегеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
С.М. Чиркін