(заочне)
26 лютого 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Музичук В.В.
справа № 569/24703/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ до ОСОБА_1 про стягнення переплати субсидії ,-
В Рівненський міський суд Рівненської області надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати субсидії, стягнення судових витрат у якій представник позивача просить суд стягнути надміру виплачені кошти у вигляді житлових субсидій з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 5425,84 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (одержувач пенсійний фонд України, код ЄДРПОУ 00035323, р/р НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України») та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, однак просила розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В судове засідання відповідачка не з'явилась. Про день та час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом за місцем реєстрації. Причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи не подавала, письмовий відзив на позов не надходив.
Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Судом встановлено, що 05.09.2023 року відповідачка звернулася із заявою про призначення житлової субсидії для домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , якою просила призначити житлову субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний сезон з 01.09.2023.до заяви відповідачем було подано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. В розділі VII декларації відповідач жодної інформації про наявність депозитного рахунку у себе не зазначила. Тобто, словами «не має» відкритого депозитного рахунку у поданій нею особисто декларації відповідач ввів в оману орган державної влади та надав неправдиві відомості. Відповідачка при подачі декларації ознайомлена з розпискою, що у разі неподання інформації або подання неповних чи недостовірних відомостей про осіб, які входять до складу домогосподарства, та членів сім'ї осіб із складу домогосподарства незалежно від реєстрації їх місця проживання (фактичного місця проживання), їх доходи, майновий стан і витрати, може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У цій розписці відповідачка зазначає щодо зобов'язання повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії, що свідчить особистий власний підпис відповідача.
Відповідно до п.9 Положення про порядок призначення житлових субсидій (надалі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 р. №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. №807) призначення житлових субсидій здійснюється органами Пенсійного фонду України, починаючи з 1 грудня 2022 року.
Відповідно до п.3 Положення житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Підпунктом 9 пункту 14 Положення передбачено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тисяч гривень, або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тисяч гривень, про що зазначається в декларації.
Відповідно до п.22 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства.
Відповідно до п. 49 Положення громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
За результатами розгляду заяви органами соціального захисту населення прийнято рішення про призначення субсидії у грошовій готівковій формі для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні визначає Закон України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», відповідно до якого (ст.1) органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової та бюджетної політики (Міністерство фінансів України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №136 (у редакції постанови КМУ №443 від 22.05.2019) затверджено Порядок здійснення верифікації та моніторингу державних виплат (далі - Порядок №136).
Відповідно до п.6 Порядку №136 за результатами верифікації Міністерство фінансів України щомісяця до 25 числа надає органам, що здійснюють державні виплати, рекомендації щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.
Також, проведення перевірки даних зазначається і у нормі п. 50-2 Положення.
За результатами верифікації, проведеної Мінфіном 22.04.2024, виявлено, що будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тисяч гривень (Ідентифікатор рядка щомісячного інформаційного обміну:PFUS0101110320242938273, Звітна дата: 2023-09-01, Код валюти депозиту: UAN, МФО банку: 320478, Назва банку: АБ Укргазбанк, Назва відділення/філії: ВІДДІЛЕННЯ “104/17 АБ Укргазбанк, Дата отримання даних: 2024-01-08).
Відповідач про наявність коштів на депозитному рахунку позивача не повідомив. Внаслідок неправомірної поведінки відповідача виникла переплата субсидії за період з 01.11.2023 року по 30.04.2023 року в сумі 5425,84 грн.
Листом від 14.08.2024 № 1700-0403-8/46294 позивач повідомив відповідачку про виниклу переплату субсидії з проханням повернути безпідставно отримані кошти або спростувати інформацію щодо наявності коштів на депозитному рахунку.
Проте, відповідачка лист залишила без реагування та кошти - несплаченими.
Відповідно до п.125 та 127 Положення №848 у випадках, зазначених в абзацах четвертому, п'ятому пункту 119 цього Положення, на вимогу уповноваженого органу, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином. У разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію, у судовому порядку.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.2 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Аналіз положень ст. 1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені позовні вимог знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачкою, яка в судове засідання не з'явилася, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавала, письмовий відзив на позов не надходив, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,280, 282-289, 354 ЦПК України, ст.ст.1212,1214,1215 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати субсидії - задоволити.
Стягнути надміру виплачені кошти у вигляді житлових субсидій з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 5425,84 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (одержувач пенсійний фонд України, код ЄДРПОУ 00035323, р/р НОМЕР_2 в АТ «Державний ощадний банк України»).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо ріш ення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Головне управління пенсійного фонду України в Рівненській області, м.Рівне, вул.Олександра Борисенка, будинок 7, ЄДРПОУ 21084076
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя -