Справа № 567/224/26
Провадження №3/567/152/26
09 березня 2026 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2
за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
26.01.2026 близько 15:00 год. військовослужбовець ОСОБА_1 в умовах особливого періоду перебував на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення визнав та просив відстрочити сплату штрафу, посилаючись на те, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до наступного висновку.
Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Законом України від 21.10.2025 затверджено Указ Президента України від 20.10.2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Зі змісту ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.251 КУпАП, на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП доведена протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ЛВР №107 від 26.01.2026, актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.01.2026, а також іншими матеріалами.
З акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.01.2026 вбачається, ОСОБА_1 26.01.2026 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, з зазначених матеріалів вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_1 в умовах особливого періоду перебував на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
За таких обставин, з огляду на дотримання принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення і заходом державного примусу, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП, при цьому суддею враховано, що вказане адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП, постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Згідно з ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про відстрочку виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. та просив відстрочити сплату штрафу, обґрунтовуючи це тим, що має на утриманні неповнолітню дитину, яку необхідно матеріально забезпечувати.
Суд, вирішуючи клопотання про відстрочку виконання постанови суду в частині сплату штрафу та матеріали справи, встановив наступне.
З рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23.04.2015 встановлено, що ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сплачує на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини доходу. Зазначене вбачається і з Єдиного реєстру боржників.
Згідно ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Аналізуючи вищевказані положення нормативно-правових актів суд приходить до висновку, що на стадії після ухвалення судового рішення у справі про адміністративне правопорушення законодавцем передбачена можливість відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Обґрунтовуючи клопотання про надання відстрочки для сплати штрафу ОСОБА_1 зазначає, що не має змоги одразу сплатити штраф у вищевказаному розмірі у зв'язку з матеріальним становищем, оскільки на його утриманні перебуває неповнолітня дитина.
Підстави, на які посилається ОСОБА_1 для відстрочки виконання постанови, суд вважає достатніми, оскільки ним зазначено обставини, що ускладнюють виконання ним вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, за період жовтня-грудня 2025 року та січня 2026 року отримав дохід в розмірі 45465,03 грн., що в середньому становить 11366,26 грн. на місяць, а розмір штрафу, накладеного на ОСОБА_1 , перевищує його місячний дохід.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який призначено судом як адміністративне стягнення, сума якого у свою чергу є достатньо великою, суд приходить до висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу одним платежем становитиме для нього надмірний тягар та вважає за можливе відстрочити сплату штрафу, а тому суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення клопотання про відстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу.
Згідно ст.303 КУпАП, у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП, перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
На підставі викладеного та керуючись ст.283, 284, 301, 303, 304 КУпАП
Враховуючи викладене, керуючись ст.24, 40-1, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Реквізити для сплати штрафу:
Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Острозька м.тг/21081100. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA658999980313090106000017469. Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відстрочити виконання постанови Острозького районного суду Рівненської області від 09.03.2026 в частині адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 17000 грн., до 09.09.2026.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.