Справа № 565/2518/25
Провадження № 6/565/9/26
09 березня 2026 року м. Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді Бренчук Г.В., з участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області заяву представника ТОВ «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж» адвоката Шумри Ірини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 15 800,52 грн заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, які надавались за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2026 року у справі №565/2518/25 задоволено позов ТОВ «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
23 лютого 2026 року (сформовано в системі «Електронний суд» 20 лютого 2026 року) до суду надійшла заява представника ТОВ «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж» адвоката Шумри І.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №565/2518/25. Представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Будівельна компанія «ПоліссяБудМонтаж» витрати на послуги адвоката в розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 05 березня 2026 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання про розгляд заяви за відсутності представника ТОВ «Будівельна компанія «ПоліссяБудМонтаж».
Відповідач у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.
Згідно з ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення дійшов наступного висновку.
Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2026 року у справі №565/2518/25 задоволено позов ТОВ «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж» до ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж» 15 800,52 грн заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
При ухваленні рішення судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною восьмою ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві на виконання п.9-10 ст.175 ЦПК України зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає суму судового збору у розмірі 3 028,00 грн, та витрати на професійну правничу допомогу. Вказано, що докази щодо суми витрат за професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи буде подано в порядку, встановленому ч.8 ст.141 ЦПК України.
Представник позивача подала до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій вона просить поновити пропущений строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №565/2518/25. В обґрунтування заяви зазначено, що повний текст рішення суду від 11 лютого 2026 року у справі №565/2518/25 доставлено до електронного кабінету позивача засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 16 лютого 2026 року. З огляду на зазначене, виникла об'єктивна невизначеність щодо моменту початку перебігу процесуального строку для подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Рішення суду від 11 лютого 2026 року у справі №565/2518/25 ухвалено судом за відсутності учасників справи.Зазначене рішення доставлено до електронних кабінетів ТОВ «Будівельна компанія «ПоліссяБудМонтаж» та представника позивача адвоката Шумри І.В. 16 лютого 2026 року о 15:04:46 та о 15:07:22, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Суд, враховуючи приписи ст.127 ЦПК України, з огляду на обставини викладені в заяві представника позивача, вважає за можливе поновити позивачу строк на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У ч.3 ст.133 ЦПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 ст.137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
За приписами ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги суду надано договір про надання правничої допомоги №16/05 від 05 травня 2022 року укладений адвокатом Шумрою І.В. та ТОВ «Будівельна компанія «ПоліссяБудМонтаж», акт 5 приймання-передачі наданих послуг від 21 січня 2026 року, докази зарахування 26 січня 2026 року на рахунок адвоката плати за надані послуги.
Згідно з п.1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати правничу (адвокатську) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п.2.4 договору адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги клієнту:
- представництво інтересів клієнта в Кузнецовському міському суді Рівненської області з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу з питань, пов'язаних із захистом прав, у тому числі з наданням процесуальних прав та обов'язків сторони судового процесу, якою являється клієнт, що передбачені законодавством. представляти інтереси клієнта усіма законними способами у всіх органах, установах, організаціях, підприємствах різних форм власності, що пов'язані з виконанням даного договору;
- засвідчувати копії документів клієнта, пов'язаних із виконанням даного договору;
- вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду повноважень та які на думку адвоката, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених цим договором та захисту прав та інтересів клієнта.
Оплата здійснюється на рахунок адвоката на підставі акту приймання-передачі наданих послуг до даному договору (п.3.2 договору).
У матеріалах справи міститься ордер серії ВК №1043801 про надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж», виданий адвокатом Шумрою І.В. 06 травня 2025 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Шумри І.В. та докази зарахування 26 січня 2026 року на картку для виплат коштів за послуги адвоката згідно з актом №5 від 21 січня 2026 року до договору №16/05 від 05 травня 2022 року.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі №591/550/20).
У додатковій постанові Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі №927/237/20).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах №640/8316/20 від 04 січня 2021 року, №420/4820/19 від 21 жовтня 2021 року, №910/2158/23 від 17 січня 2024 року.
Представник позивача просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення на користь позивача з відповідача 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача адвоката Шумри Ірини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж» 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж» (вул. Садова, буд.8, с.Стара Рафалівка, Вараський район, Рівненська область, ЄДРПОУ 36090392).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Г.В. Бренчук