єдиний унікальний номер справи 546/104/26
номер провадження 3/546/53/26
09 березня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності 18.12.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, -
06.02.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області від СПД №1 ВП №2 Полтавського РУП ГУПН в Полтавській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 578793 від 29.01.2026 складеного о 22:14:49 годині інспектором СПД №1 ВП №2 Полтавського РУП ГУПН в Полтавській області капітаном поліції Остапенком О.В., 29.01.2026 о 21:42:00 годині в с. Білоконі, вулиця Центральна, 1, водій ОСОБА_1 керував власним автомобілем ВАЗ, н.з. НОМЕР_2 , без права керування, повторно на протязі 1 року, був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 18.12.2025 року, постанова ЕНА 6364716, чим порушив п. 2.1. а ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судові засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначені на 19.02.2026 та 09.03.2026 ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, повістку на 19.02.2026 відповідно до особистого підпис на рекомендованому поштовому повідомленні отримав особисто (а.с.14), шляхом направлення SMS-повісток (оборот а.с.13, 15) а також, шляхом публікації оголошення про виклик в судове засідання на офіційному веб сайті Судової влади України (а.с.16) . Жодних заяв та клопотань з процесуальних питань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справ за ч. 5 ст. 126 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належать до даної категорії випадків.
Суд критично оцінює процесуальну поведінку ОСОБА_1 яка свідчать про намір останнього у такий спосіб уникнути передбаченої законом відповідальності, адже йому відомо що в провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває адміністративний матеріал відносно нього, а його дії направлені на навмисне затягування розгляду справи. З метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Суд враховує, що ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» вказав на те, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП).
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції на момент вчинення правопорушення) право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції на момент вчинення правопорушення) забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП працівниками поліції надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 578793 від 29.01.2026 у графі 14 якого «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначено: «з протоколом згоден»(а.с.1);
- фотокопією паспорту з додатку Дія ОСОБА_1 (а.с 2);
- фотокопією РНОКПП з додатку Дія ОСОБА_1 (а.с 3);
- фотокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21083, ДНЗ НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , з додатку Дія (а.с 4);
- довідкою СПД №1 ВП №2 Полтавського РУП, з якої встановлено, що згідно нормативної бази ІПНПУ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування автомобілем ВАЗ 21083 д.н. НОМЕР_2 не отримував (а.с.5);
- картку обліку адміністративного правопорушення від 18.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП (а.с 6);
- довідкою СПД №1 ВП №2 Полтавського РУП про технічні характеристики нагрудного відео реєстратора (бодікамери) (а.с.7);
- компакт-диском, який містить 6 відеозаписів з бодікамери працівників поліції, на яких зафіксовано факт керування та зупинки ОСОБА_1 транспортним засобом. На відео також зафіксовано оголошення ОСОБА_1 його прав, протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Під час спілкування з працівниками поліції правопорушник не заперечував того, зо не має права керування транспортним засобом та той факт, що він вже був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 18.12.2025 (а.с.10).
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у суду підстави відсутні.
Оцінивши кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю доведена наявними у матеріалах справи доказами поза розумним сумнівом.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
У постанові від 04 вересня 2023 року по справі № 702/301/20 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла до висновку, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (14-31цс21) вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд прийшов до висновку, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Отже, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 підлягає застосуванню основне адміністративне стягнення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, а також тяжкість скоєного правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу, що на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 30, 33, 40-1, 221, 247, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Реквізити для сплати штрафу - Отримувач коштів: ГУК Полтав. обл./Полтавська/21081300 Полтавська/21081300 ЄДРПОУ:37959255 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN) UA 048999980313050149000016001 Штраф за порушення ПДР.
Реквізити для сплати судового збору - Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова «судовий збір», Решетилівський районний суд Полтавської області код ЄДРПОУ суду: 02886137.
Суддя О.О. Романенко