Справа № 544/489/26
пров. № 2-з/544/4/2026
03 березня 2026 року м.Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі судді Нагорної Н.В.,
розглянувши заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Попова Сергія Васильовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про забезпечення позову,
Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Попов С.В. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в обґрунтування якої вказано наступне. ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації. Вказаній особі видано сертифікат на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0081626 від 13.06.1996. У подальшому, на підставі вказаного сертифікату Пирятинською районною державною адміністрацією було видано розпорядження від 18.08.2017 № 297 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатну її передачу у власність ОСОБА_1 ». На підставі зазначеного розпорядження Пирятинської районної державної адміністрації 22.08.2017 відповідач у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєструвала право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5323886200:00:016:0003, площею 3,7402га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1337253953238. Із вказаного вбачається, що ОСОБА_1 вчиняла правочини та реєструвала право власності на території України на підставі паспорту громадянина рф, і таким чином підтвердила, що виступає елементом іноземної держави. Крім того, стосовно вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 уклала Договір оренди від 20.03.2018 із ТОВ «Дейманівський Дар» на 10 років з правом пролонгації. У подальшому ТОВ «Дейманівський Дар» уклало із ТОВ «ГЯДТ АГРО» Договір про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення № 29/11-1 від 29.11.2022, на підставі якого орендарем вказаної земельної ділянки стало саме ТОВ «ГЯДТ АГРО», про що вказується у відповідних реєстрах та інформації з інтернет-ресурсу державного земельного кадастру. Враховуючи викладене, окружною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства в частині не відчуження протягом року прийнятої у власність громадянином російської федерації вищевказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення. З огляду на зазначене, право власності на зазначену земельну ділянку підлягає примусовому припиненню шляхом конфіскації. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5323886200:00:016:0003, площею 3,7402га станом на 06.02.2026 становить 153059,89грн. Враховуючи викладене, заявник вказує на те, що спірна земельна ділянка на даний час незаконно перебуває у власності громадянина російської федерації, тому є підстави для забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, та заборони відповідачу розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки.
На підставі викладеного представник позивача просить суд: накласти арешт на належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації номер НОМЕР_2 , виданий 17.05.2003, виданий відділом внутрішніх справ Калтасинського району Республіки Башкортостан, країна громадянства: російська федерація, земельну ділянку за кадастровим номером 5323886200:00:016:0003, площею 3,7402га, розташовану на території Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області; заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання належному йому на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:016:0003, площею 3,7402га.
Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч.1 ст.153 ЦПК України не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Встановлено, що Лубенська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області звернулася з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ «ГЯДТ АГРО» про конфіскацію земельної ділянки, ціна позову - 153059грн.
Заява про забезпечення позову подана представником позивача одночасно з вказаним позовом.
Щодо накладення арешту на належну ОСОБА_1 земельної ділянки, суд зазначає наступне.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 522/1514/21 (провадження № 61-19123св21).
У своїй постанові від 06.08.2025 у справі № 759/22148/24 (провадження № 61-5613св25) Верховний Суд зазначив, що встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обраний позивачкою вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти відповідачів може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та правильно виснував про наявність правових підстави для забезпечення позову в обраний позивачкою спосіб, оскільки такий захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі.
Враховуючи те, що заступник керівника Лубенської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про конфіскацію земельної ділянки, виходячи з підстав та предмету спору, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, убачається прямий зв'язок між заявленими позовними вимогами та способом забезпечення позову (накладення арешту на земельну ділянку), тому суд уважає, що маються всі підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_1 земельної ділянки.
За таких обставин вимоги заступника керівника Лубенської окружної прокуратури про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5323886200:00:016:0003, площею 3,7402га, що належить відповідачці, є законними, обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1, 2, 4 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.149-150, 153, 157, 260, 261 ЦПК України, суд
заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Попова Сергія Васильовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на на належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації номер НОМЕР_2 , виданий 17.05.2003 відділом внутрішніх справ Калтасинського району Республіки Башкортостан, країна громадянства: російська федерація, земельну ділянку з кадастровим номером 5323886200:00:016:0003, площею 3,7402га, розташовану на території Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області.
Заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:016:0003, площею 3,7402га.
Копію ухвали для виконання направити до Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (37000, Полтавська область, м. Пирятин, площа Героїв Майдану, 2, info.prtn.plt.dvs@sumyjust.gov.ua); для відома - сторонам по справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н.В.Нагорна