Справа № 361/9223/23
Провадження № 2-о/361/62/24
16.02.26
16 лютого 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Писанець Н.В.,
секретаря судового засідання - Михальової М.В.,
за участю присяжних: Мазур Л.П., Пасіхова В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі с уду м. Бровари справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України військова частина НОМЕР_1 про визнання особи безвісті відсутньою (та померлою),-
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебувала вищевказана цивільна справа.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022р. №69/2022, було призвано 03 березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), на військову службу під час мобілізації і зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (Навчальний центр у ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Після чого, був відряджений у військову частину НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , звідки вибув з ротацією до місць бойових дій. З травня 2022 року будь-який зв'язок з ним було втрачено по теперішній час. Від шлюбу є малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Намагання заявника ОСОБА_1 самостійно встановити місцезнаходження чоловіка виявились марними, відповіді на її запити до військової частини не надають результату.
Визнання ОСОБА_2 безвісно зниклим та померлим - стане підставою для реалізацією прав заявника та обов'язків, пов'язаних зі смертю чоловіка, зокрема, припинення шлюбу, спадкування, отримання відповідної допомоги (виплати) тощо. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно зниклим та померлим.
Присутня у судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала зміст та обґрунтування вимог заяви, наполягала на її задоволенні, у подальшому звернулась до суду із заявою про проведення судового засідання за її відсутності.
Сповіщені належним чином про час та дату розгляду справи заінтересовані особи до зали суду не з'явились, своїх представників для участі у справі не направили, судом було оголошено у судовому засіданні зміст їх письмових пояснень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX, та змінами внесеними указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.
Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Статтею 305 ЦПК України передбачено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч. 3. ст. 46 ЦК України).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Однак необхідно відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).
Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглися та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.
Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Як встановлено у судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022р. №69/2022, було призвано 03 березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), на військову службу під час мобілізації і зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (Навчальний центр у ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Після чого, був відряджений у військову частину НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , звідки вибув з ротацією до місць бойових дій. З травня 2022 року будь-який зв'язок з ним було втрачено по теперішній час.
Від шлюбу є малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З письмових доказів, долучених як заявником, так й заінтересованою особою, вбачається, що ОСОБА_2 з 28.05.2023р. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та по момент надання відповіді - 30.09.2023р.- не повернувся, місце його знаходження невідомо.
Відповідно до відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, в провадженні органу досудового розслідування: Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві - знаходиться кримінальне провадження №62024170030003191 щодо військовослужбовця ОСОБА_2 .
Інших доказів на підтвердження заяви ОСОБА_1 - суду надано не було. Клопотання заявника щодо витребування вищевказаних матеріалів кримінального провадження судом залишено без задоволення, оскільки предметом розгляду заяви ОСОБА_1 та відомостей, внесених до ЄРДСР - є різні обставини, що підлягають доведенню, та заявником не дотриманий порядок та строк витребування та долучення доказів у справі.
Вирішуючи по суті заяву ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024р. у справі №755/11021/22 встановлено, що частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).
У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.
Згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що, доказів зникнення ОСОБА_2 безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом - заявником ОСОБА_1 суду надано не було, у зв'язку із чим, підстав для задоволення її заяви судом не знайдено.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд-
вирішив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України військова частина НОМЕР_1 про визнання особи безвісті відсутньою (та померлою) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.В. Писанець
Присяжні: Л.П. Мазур
В.Л. Пасіхов