Справа № 357/20956/25
Провадження № 2-с/357/32/26
про скасування судового наказу
"09" березня 2026 р.cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №357/20956/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Заявник звернувся до суду з даною заявою, в якій просив скасувати судовий наказ №357/20956/25 від 16.02.2025 року, у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, мотивуючи її тим, що вона з 2013 року не є власником квартири, за якою виник борг. На підтвердження викладеного заявник надала Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості від 23.02.2026 року №465219493.
Встановлено, що дана заява подана в межах строку, передбаченого ч.1 ст.170 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Так, згідно з п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як роз'яснено в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Дослідивши матеріали справи та матеріали додані до заяви, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про скасування судового наказу, оскільки з наданих матеріалів убачається, що між сторонами існує спір з приводу нарахування та оплати послуг за надані житлово-комунальні послуги, який підлягає розгляду судом за правилами спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Керуючись ч. 3 ст. 171 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №357/20956/25- задовольнити.
Судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/20956/25 за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - скасувати.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Цукуров