Справа № 349/108/26
Провадження № 2/349/374/26
09 березня 2026 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді Могили Р.Г.
за участю секретаря судового засідання Ольвач М.В.,
під час проведення підготовчого засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» про визнання відсутнім права оренди землі,
Короткий зміст клопотання про зупинення розгляду справи
20 лютого 2026 року відповідач ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» в особі директора Іванчук Г.І. подало клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України.
Клопотання обгрунтовано тим, що 25 червня 2025 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою справу №456/252/22 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Батько і Син" передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Верховний Суд в цій ухвалі дійшов висновку про наявність підстав для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення (конкретизації) або відступу від правового висновку, зокрема Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19, в частині того, що єдиним належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року справу №456/252/22 прийнято до розгляду.
Зазначає, що справа №349/108/26, яка перебуває на розгляді в Рогатинському районному суді Івано-Франківської області містить позовну вимогу про визнання відсутнім права оренди, а тому з метою запобігання постановленню суперечливих рішень у різних, але пов'язаних справах є підстави та необхідність для зупинення провадження в цій справі.
Представник ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» адвокат Білан Н.М. подав заяву про розгляд клопотання про зупинення провадження у справі за його відсутності, просив задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Падучак І.І. подала заяву про розгляд клопотання сторони відповідача за її відсутності, при його вирішенні покладається на розсуд суду.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в підготовче засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У січні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Падучак І.І., звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», в якому просить визнати відсутнім у відповідача права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2624485400:02:003:0443, площею 0,5247 га.
Обгрунтовуючи позовну вимогу, представник позивачки зазначила, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить спірна земельна ділянка, яку по даний час використовує відповідач на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 07 червня 2025 року.
Зазначає, що додаткової угоди позивачка не підписувала, тому посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року в справі № 513/879/19, згідно з якою ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки вважає порушеним, є визнання відсутнім права оренди відповідача на спірну земельну ділянку.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року, якою справу №456/252/22 прийнято до розгляду зазначено:
"1. У січні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила визнати недійсними договори оренди землі від 01 лютого 2019 року, укладені між нею та Приватним підприємством «Приватна агрофірма «Батько і Син» (далі - ПП «ПАФ «Батько і Син»), предметом яких є земельні ділянки площею 0,4327 га (кадастровий номер 4625380800:06:000:0309), площею 0,3209 га (кадастровий номер 4625380800:06:000:0985) та площею 0,2662 га (кадастровий номер 4625380800:06:000:0730), що розташовані на території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області; усунути перешкоди у користуванні належним їй майном шляхом зобов'язання відповідача повернути їй спірні земельні ділянки.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначила, що їй на праві власності належать ці земельні ділянки.
3. Мотивувала тим, що на час звернення до суду ці земельні ділянки використовує відповідач, який заявляє, що між сторонами укладено договори оренди цих ділянок і що згідно з актами приймання-передачі від 01 лютого 2019 року вона передала їх відповідачу. У договорах оренди землі та актах передачі її підписів немає. Оскільки цих договорів та актів вона не підписувала і її волевиявлення на укладення таких договорів не було, то їх належить визнати недійсними.
4. Посилалася на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, згідно з якою ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом звернення з позовом про повернення належних їй ділянок. У зв'язку із цим позивачка просила позов задовольнити".
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що справа № 456/252/22, яка переглядається Великою Палатою Верховного Суду, стосується подібних правовідносин із справаю №349/108/26, яка перебуває на розгляді в Рогатинському районному суді Івано-Франківської області.
Оскільки в судовій практиці Верховного Суду сформувалися два різні підходи щодо належного способу захисту у подібних правовідносинах, які не сприяють розумній передбачуваності судових рішень та створюють загальну атмосферу відсутності правової визначеності, тому клопотання відповідача про зупинення провадження підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст 252, 259-261, 268, 353 ЦПК України,
Зупинити провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» про визнання відсутнім права оренди землі, до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах в цивільній справі №456/252/22 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про визнання недійсними договорів оренди та зобов'язання повернути земельні ділянки.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 09 березня 2026 року
Суддя Р.Г. Могила