Рішення від 09.03.2026 по справі 349/1759/25

Справа № 349/1759/25

Провадження № 2/349/266/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 березня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу №349/1759/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,інтереси якого представляє Лисенко О.С., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову зазначено, що 26 жовтня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр'і Антонюк Н.І. укладений кредитний договір №26.10.2023-100001356 за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком на 70 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1% вдень (процентна ставка «Стандарт»), яка застосовується протягом всього строку надання кредиту. Також сторонами погоджено розмір комісії за надання кредиту - 15 % від суми кредиту, що становить 1500,00 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 26 жовтня 2023 року, сформованою LIQPAY.

Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за договором не виконала, у зв'язку з чим в утворилась заборгованість у розмірі 18 500,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 7 000,00 грн, комісії за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн.

На підставі наведеного позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не подала відзив на позов.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Лисенко О.С. не з'явилася, просила справу розглядати за її відсутності, про що зазначила у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явилася у судове засідання, судові повістки вручено адресату.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223,280 ЦПК України.

У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи.

26 жовтня 2023 року відповідач ОСОБА_1 підписала пропозицію позивача ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», надала позивачу заявку, яка є невід'ємною частиною цієї пропозиції, з якою вона ознайомилася за посиланням htpp://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно з ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» .

Цього ж дня відповідач одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Т687 підписала відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №26.10.2023-100001356, який є частиною електронного кредитного договору, укладеного у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» .

Під час укладення кредитного договору було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного Банку України.

Згідно кредитного договору №26.10.2023-100001365 від 26 жовтня 2023 року, сторони погодили наступні умови кредитування: дата видачі кредиту - 26 жовтня 2023 року; сума кредиту - 10000,00 грн.; строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 03 січня 2024 року; процентна ставка - 1% вдень (процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка), яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; комісія за надання кредиту - 15 % від суми кредиту, що становить 1500,00 грн; неустойка - 100,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання /неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. У кредитному договорі зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів 5168-75ХХ-ХХХХ-0692. Умовами кредитного договору встановлено та погоджено сторонами графік платежів, в розмір яких входять сума кредиту, відсотки та комісія.

Видача кредитних коштів підтверджується квитанцією LIQPAY, ID операції 2383506423, іденифікатор еквайра АТ КБ ПриватБанк, згідно якої 26 жовтня 2023 року о 12 год 11 хв на платіжну карту НОМЕР_1 зараховано 10 000,00 грн, призначення платіжної операції - видача за договором №26.10.2023-100001365.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі згідно умов договору.

Відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором, однак зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 26.10.2023-100001365 від 26 жовиня 2023 року та з картки субконто контрагенти, договори за 26 жовтня 2023-22 грудня 2025 (дані бухгалтерського обліку) встановлено що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 18 500,00 грн, з яких: основний борг - 10 000,00 грн, відсотки - 7 000,00 грн, комісія за надання кредиту - 1 500,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 26 жовтня 2023 року по 03 січня 2024 року.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За матеріалами справи встановлено, що 26 жовтня 2023 року відповідач ОСОБА_1 підписала заявку про приєднання до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), та підписала відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №26.10.2023-100001356.

Цими документами визначено, що заявка на отримання споживчого кредиту та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору складають кредитний договір. Відповідач підтвердив, що ознайомився з примірниками вказаних документів, що складають договір, та зобов'язався виконувати його умови.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Т687, що відповідає вимогам статтей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, в тому числі розмір кредиту, відсоткову ставку за користування кредитом, розмір комісії, а також відповідальність за порушення умов договору.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.

Таким чином сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про доведеність виконання ТОВ «Споживчий центр» зобов'язання з надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 10000,00 грн, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_2 , зазначений нею у кредитному договорі.

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором та картки субконто встановлено встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту та відсотків за його користування, відповідно до умов кредиту.

Доказів погашення тіла кредиту матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту у сумі 10 000,00 гривень.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, то суд зазначає, що за змістом ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком на 700 днів, з кінцевим терміном повернення - 03 січня 2024 року. Процентна ставка фіксована незмінна - 1% вдень, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено 26 жовтня 2023 року, відсотки за користування кредитом позивачем нараховано за період з 26 жовтня 2023 року по 03 січня 2024 року, тобто в межах строку кредитування та за відсотковою ставкою 1% в день, тобто в межах, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати відсотків за користування кредитом теж не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом в сумі 7 000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн, то суд зазначає таке.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На підставі наведених вимог закону та роз'яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже нарахування позивачем комісії за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 15000,00 грн та її стягнення кредитором у складі чергового платежу, не суперечить вимогам закону.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №26.10.2023-100001365 від 26 жовтня 2023 року, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, сстановить 18500 грн, з яких: основний борг - 10000,00 грн, відсотки за користування кредитом - 7000,00 грн, комісія за надання кредиту - 1500,00 грн.

Згідно ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00058235 від 28 листопада 2025 року.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, ці кошти підлягають до стягнення з відповідачки.

Керуючись ст.141, 263-265, 280-284 ЦПК України ,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 261.10.2023-100001365 від 26 жовтня 2023 року в розмірі 18 500,00 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 10000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 7000,00 грн, комісії за надання кредиту в сумі 1500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського,133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 09 березня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк

Попередній документ
134659377
Наступний документ
134659379
Інформація про рішення:
№ рішення: 134659378
№ справи: 349/1759/25
Дата рішення: 09.03.2026
Дата публікації: 11.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (14.04.2026)
Дата надходження: 16.12.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
11.02.2026 13:30 Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
09.03.2026 09:00 Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГАВРИЛЮК ОКСАНА ОЛЕГІВНА
суддя-доповідач:
ГАВРИЛЮК ОКСАНА ОЛЕГІВНА
відповідач:
Антонюк Наталя Ігорівна
позивач:
ТзОВ «Споживчий центр»
представник позивача:
Лисенко Олена Сергіївна