06 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30751/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Тарновецького І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі заяву судді П'ятого апеляційного адміністративного суду Бойка Андрія Володимировича про самовідвід по справі №420/30751/25 за апеляційною скаргою Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, ухвалене за наслідком розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача - Шевчук О.А., суддів Бойка А.В. та Тарновецького І.І. перебуває справа №420/30751/25 за апеляційною скаргою Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, ухвалене за наслідком розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
04.03.2026 року суддею Бойком Андрієм Володимировичем була подана заява про самовідвід, обґрунтована тим, що позивачем у справі є Літвак Олег Михайлович, який є його знайомим, та з яким він навчався на одному курсі в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечнікова. У поданій заяві суддя Бойко А.В. зазначив, що з ОСОБА_1 близьких стосунків він не підтримує і вказані обставини жодним чином не впливають на його неупередженість та не створюють перепон для винесення об'єктивного та справедливого рішення у справі, однак, з огляду на те, що розгляд даної справи призначено у порядку письмового провадження, що унеможливлює повідомлення учасників справи про вказані обставини шляхом розкриття інформації та заслуховування їхньої думки з цього приводу у відкритому судовому засіданні, вважав за необхідне заявити самовідвід та надати його на розгляд колегії суддів з метою запобігання виникнення у стороннього спостерігача, а також у сторін по справі будь-яких сумнівів щодо його неупередженості.
Розглянувши подану заяву, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що заявлений самовідвід не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За правилами частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
У статті 36 КАС України наведені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
У контексті об'єктивного критерію у справі слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви безсторонності суддів.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
В Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями № 40/32 та № 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин.
Відповідно до вимог п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Оцінивши наведені в заяві судді Бойка А.В. доводи, суд приходить до висновку, що у даній справі відсутні обов'язкові підстави, визначені у статтях 36-38 КАС України, відповідно до яких суддя Бойко А.В. не може брати участь у її розгляді.
Сама по собі та обставина, що суддя Бойко А.В. знайомий з позивачем у даній справі у зв'язку з їх спільним навчанням в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечнікова, не свідчить про наявність сумніву в об'єктивності та неупередженості судді Бойка А.В. при розгляді даної справи.
Викладені у заяві обставини, на переконання колегії суддів, жодним чином не впливають на об'єктивність та неупередженість судді-доповідача та не свідчать про наявність фактів, які ставлять під сумнів ухвалення судом у даному складі законного та справедливого судового рішення.
У зв'язку з вищезазначеним, за результатом надання правової оцінки обставинам, викладеним у заяві, суд не вбачає підстав, передбачених п.4 ч. 1 ст. 36 КАС України, для задоволення заяви судді Бойка А.В. про самовідвід у справі №420/30751/25.
У випадку, якщо учасникам справи відомі інші обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу згідно положень статей 36-38 КАС України, вони не позбавлені можливості подати до суду заяву про відвід судді у відповідності до вимог процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 248, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді-доповідача Бойка Андрія Володимировича по справі №420/30751/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко І.І. Тарновецький