П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12628/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Казанчук Г.П.,
суддів - Градовського Ю.М.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 відмовлено повністю.
На зазначене рішення суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Гришаєвою Яною Миколаївною 02 березня 2026 року подано апеляційну скаргу, в якій крім іншого апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи що строк пропущений у зв'язку із неотриманням копії рішення суду наручно, під підпис.
Надаючи оцінку вказаній заяві, колегія суддів зазначає таке.
Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, прийнято в порядку спрощеного позовного провадження 19.01.2026 року.
Рішення суду направлено ОСОБА_2 в її електронний кабінет та доставлено 19.01.2026 20:00.
Зматеріалів справи вбачається, що позовна заява подана до Миколаївського окружного адміністративного суду направлена та підписана адвокатом Байдака Ю.Ю. - Гришаєвою Я.М.. До позовної заява долучено Ордер Серія ВЕ №1175278.
Отже, розгляд справи в суді першої інстанції супроводжувався адвокатом Гришаєвою Яною Миколаївною, якій 19.01.2026 року було направлено рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026.
Відповідно до ч.5 ст. 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п.2 ч.6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету відповідача пізніше 17 години 19.01.2026 р., судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, тобто 20.01.2026 р.
Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 19 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу подано позивачем до суду 02.03.2026 року через систему "Електронний суд", тобто, поза межами тридцятиденного, встановленого ч.1 ст.295 КАС України. При цьому поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги позивачем не наведено.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведених вище норм вбачається, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження як за частиною 2, так і за частиною 3 статті 295 КАС України вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви особи, яка подала апеляційну скаргу.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Відповідно до частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
За частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частин першої, другої статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
За частиною третьою статті 60 КАС України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
Зважаючи на наведені міркування, колегія суддів трактує участь позивача (як учасника справи) у судовому процесі через свого представника - повноваження якого належно підтверджені - саме як участь позивача, тобто «учасника справи», для якого у статті 295 КАС України визначені строки на апеляційне оскарження судового рішення.
Щодо отримання позивачем копії судового рішення в паперовій формі, до чого апелює, поміж іншого, колегія суддів, з покликанням на частину одинадцяту статті 251 КАС України і підпункт 15.15 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, зазначає, що ухвалений 27 квітня 2021 року Закон № 1416-ІХ якраз змінив існуючий доти концепт повідомлення учасників справи і вручення їм процесуальних документів суду головно на паперових носіях (засобами поштового зв'язку), змістивши акцент (перевагу) на електронну комунікацію за допомогою функціоналу ЄСІТС, впровадження якої має здійснюватися поетапно.
Після того, як Вища рада правосуддя сповістила про початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС дія підпункту 15.15 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України обмежена і обмін документами між судом і учасниками судового процесу має здійснюватися головним чином через ЄСІТС.
Отже, початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, як-то передбачає Закон № 1416-ІХ, зобов'язує суди направляти судові рішення на офіційні електронні адреси учасників справи і тільки якщо такої адреси учасник справи не має, то тоді можуть використовуватися засоби поштового зв'язку.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 480/8341/22 по справі №480/8341/22 зазначив, суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.
Об'єднана палата, зазначила, що в ситуації, коли позивач (як фізична особа) не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його [позивача] інтереси, суд, відповідно до приписів частини п'ятої статті 18 КАС України, надсилає [електронну] копію судового рішення адвокату як представнику позивача на офіційну електронну адресу, що, в розумінні приписів частини сьомої статі 251 КАС України, є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою якого [вручення] можна пов'язувати строк на його апеляційне оскарження позивачем як «учасником справи».
Водночас позивач в описаній ситуації, позаяк не має офіційної електронної адреси, може звернутися до суду про отримання копії судового рішення на паперових носіях, і це звернення суд безперечно не повинен залишити поза увагою. Іншими словами, позивач, інтереси якого в суді представляв адвокат, не позбавлений права на отримання копії судового рішення у паперовій формі, зокрема, з метою апеляційного оскарження.
Підсумовуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що сам факт ненадіслання судом першої інстанції [безпосередньо] позивачеві копії судового рішення - ухваленого за наслідками розгляду справи - на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
У зв'язку із вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення Миколаївського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року, а тому апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст.296, ч.2 ст.298 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до П'ятого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року, з інших підстав, ніж наведені у заяві, доданій до апеляційної скарги, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Роз'яснити апелянту, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч.4 ст. 298 КАС України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.П. Казанчук
Судді Ю.М. Градовський О.В. Єщенко