09 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9853/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року (суддя А.В. Сіпака) у справі № 280/9853/25 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 21 жовтня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 78800034 з примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року за адміністративною справою № 280/1953/24 за виконавчим документом, виданим 28 липня 2025 року Запорізьким окружним адміністративним судом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що боржником замість нарахування за період з 16 квітня 2015 року по 01 серпня 2017 року щомісячного грошового забезпечення здійснено таке нарахування в розмірі 0,1 % місячного грошового забезпечення, а тому рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 280/1953/24 виконано неповно. Відтак, позивач вважає, що спірна постанова про закінчення виконавчого провадження № 78800034 є протиправною та підлягає скасуванню.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що державний виконавець при здійсненні заходів примусового виконання рішень обмежений вимогами виконавчого документа та його змістом, органи державної виконавчої служби не є правозахисними або контролюючими органами.
Обов'язком органів державної виконавчої служби є виконання чинних виконавчих документів.
Суд з'ясував, що в матеріалах виконавчого провадження наявні платіжна інструкція від 03.09.2025 року за № 1073 про нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони
Південного регіону на корить позивача суми 462,42 грн.
Таким чином, суд вважав, що за наявності доказів виконання судового рішення боржником, державним виконавцем правомірно була прийнята постанова та закінчено виконавче провадження.
Суд першої інстанції зауважив, що суд у справі №280/9853/25 вирішив питання про наявність у позивача відповідного права, водночас, розмір щомісячної додаткової грошової винагороди не був предметом спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.10.2025 № 78800034, діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень, а доводи позивача щодо її протиправності є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що постанова державного виконавця не може бути правомірною, адже відсутні підстави вважати, що судове рішення у виконавчому провадженні №78800034 виконано в повному обсязі. Зауважує, що виплата будь-якої суми на виконання рішення суду не свідчить про належне та повне виконання боржником судового рішення.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону подала відзив апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №280/1953/24 адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017;
зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі місячного грошового забезпечення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017.
28.07.2025 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №280/1953/24 про зобов'язання Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі місячного грошового забезпечення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017.
Керуючись статтями 3, 4, 24-27 Закону України «Про виконавче провадження», 07.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78800034 з примусового виконання вказаного виконавчого листа №280/1953/24.
Листом боржник повідомив, що з метою належного виконання вказаного рішення Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону направлено лист до Офісу Генерального прокурора щодо надання роз'яснення в частині визначення розміру щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, який необхідно застосувати Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону при її нарахуванні ОСОБА_1 за період з 16.04.2015 по 01.08.2017. Після отримання такого роз'яснення боржником будуть вчинені всі необхідні дії для виконання судового рішення.
Листом від 04.09.2025 Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону повідомлено державного виконавця про здійснення перерахунку та виплат ОСОБА_1 грошового забезпечення (заробітної плати) за період з 16.04.2015 по 01.08.2017, також в якості доказів надано платіжну інструкцію.
04.09.2025 державним виконавцем направлено на адресу боржника вимогу № 78800034/6-20.1, якою зобов'язано надати до Відділу розрахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (заробітної плати) за період з 16.04.2015 по 01.08.2017.
На виконання вимоги державного виконавця боржник надав копію розрахунку.
21.10.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
28.07.2025 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №280/1953/24 про зобов'язання Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі місячного грошового забезпечення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017.
07.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78800034 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа №280/1953/24.
У подальшому державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В. винесено 21.10.2024 року спірну постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №78800034.
За змістом спірної постанови державний виконавець встановив, що боржник листами за №21-6402вих-25 від 10.10.2025 та №21-5525вих-25 від 04.09.2025 повідомив про виконання рішення суду. Відтак, державний виконавець дійшов висновку, що відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню.
Колегія суддів враховує, що у постанові від 31.08.2020 у справі № 809/1370/17 Верховний Суд дійшов висновку, що закінчення виконавчого провадження є передчасним, якщо воно здійснене виключно на підставі повідомлення боржника без перевірки фактичного виконання та без належних підтверджувальних документів, оскільки на державного виконавця покладено обов'язок контролю та перевірки виконання судового рішення.
У постанові від 10.04.2025 у справі № 240/28517/23 Верховний Суд наголосив, що п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII може бути застосований лише за умови встановлення фактичного повного виконання рішення, при цьому постанова про закінчення виконавчого провадження має бути мотивованою, містити встановлені обставини та зазначення способів їх перевірки, а державний виконавець зобов'язаний пересвідчитись у виконанні рішення саме в обсязі та спосіб, визначені резолютивною частиною судового рішення.
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження може бути закінчене виключно за умови фактичного виконання судового рішення у повному обсязі згідно з виконавчим документом.
Колегія суддів зауважує, що виконавчий лист від 28.07.2025 №280/1953/24, який видано Запорізьким окружним адміністративним судом, зобов'язує Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 за період з 16.04.2015 по 01.08.2017, у розмірі саме місячного грошового забезпечення.
Дослідивши листи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 04.09.2025 та 10.10.2025, колегія суддів з'ясувала, що в них держаному виконавцю подано розрахунок щомісячної додаткової грошової винагороди позивачу, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889, здійснений на виконання рішення суду у справі №280/1953/24 за період з 16.04.2015р. по 01.08.2017р.
За змістом цього розрахунку вбачається, що розмір нарахованої позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889, на виконання рішення суду у справі №280/1953/24 за період з 16.04.2015р. по 01.08.2017р., є меншим ніж розмір місячного грошового забезпечення, що виплачувалось позивачу у період з 16.04.2015р. по 01.08.2017р. Разом з тим, відповідно наявної в матеріалах справи платіжної інструкції №1073 від 03.09.2025 року, згідно саме цього розрахунку щомісячна додаткова грошова винагорода за період з 16.04.2015р. по 01.08.2017р. виплачена позивачу на виконання рішення суду у справі №280/1953/24.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що виконавчий лист від 28.07.2025 №280/1953/24 у повному обсязі боржником не виконано, адже останній, не здійснив ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017, у розмірі саме місячного грошового забезпечення, тобто у спосіб, який визначено судовим рішенням.
Докази нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з 16.04.2015 по 01.08.2017, у розмірі саме місячного грошового забезпечення, матеріали справи не містять.
Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №78800034 винесена передчасно та за відсутності доказів, які б підтверджували факт належного повного виконання судового рішення.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 21 жовтня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 78800034.
Отже, суд першої інстанції неповно з'ясував усі обставини справи, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №280/9853/25 - скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 21 жовтня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 78800034.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 09.03.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров