09 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23238/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року (суддя А.В. Савченко) у справі № 160/23238/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень - Рішення №045550030816 від 16.07.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області “Про відмову у призначенні пенсії»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком позивачу періоди навчання з 1982 до 1987 року, та періоди роботи 06.07.1987 - 21.07.1987, 24.10.1987 - 03.01.1988, 18.01.1988 - 17.12.1991, 21.12.1991 - 16.09.1992, 24.09.1992 - 12.06.1993, 20.06.1993 - 30.11.1998, 01.12.1998 - 03.04.2008, 04.04.2008 - 10.03.2010, 11.03.2010 - 30.03.2010, 01.04.2010 - 25.02.2014, 02.05.2019 - 28.02.2022, 01.08.2023 по теперішній час.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №045550030816 від 16.07.2025 року позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний страховий стаж.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.07.2025р. №045550030816;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 09.07.2025р. з урахуванням трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.07.1987 року, та диплому НОМЕР_2 від 24.06.1987 року, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж
роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд зауважив, що зміна прізвища особи не може бути підставою для неврахування документально підтверджених періодів роботи або навчання, якщо наявні офіційні документи, які встановлюють факт такої зміни.
Суд вказав, що надане позивачем свідоцтво про переміну прізвища від 08.08.1995 року серії НОМЕР_3 є належним та допустимим доказом, який підтверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 це одна й та сама особа.
Разом з тим, суд з'ясував, що фактично, періоди згідно диплому та трудової книжки не було зараховано позивачу пенсійним органом до стажу роботи та навчання, який зараховується для призначення пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю інформації про зміну прізвища.
Суд зауважив, що пенсійний орган у разі сумнівів щодо документів особи має повноваження витребувати у позивача відповідні документи. Однак таких дій відповідачем не проведено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення №045550030816 від 16.07.2025 року є протиправним, прийнятим без належної перевірки документів позивача та підлягає скасуванню.
З метою захисту порушених прав та інтересів позивача, суд вказав про необхідність зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача з урахуванням усіх наданих документів, у тому числі трудової книжки від 06.07.1987 року, та диплому від 24.06.1987 року, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що згідно наданих позивачем документів його страховий страж складає 10 років 01 місяць 15 днів. Зауважує, що позивачу правомірно не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_4 від 06.07.1987 та період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 24.06.1987, адже відсутня інформація про зміну прізвища ОСОБА_3 . Вважає, що позивач не мав права на призначення пенсії, адже в нього відсутній необхідний страховий стаж, який визначено ст.26 Закону №1058.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 09.07.2025 року звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Запорізькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 16.07.2025 р. №045550030816 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні зазначено таке: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 06.07.1987 та період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 24.06.1987, оскільки відсутня інформація про зміну прізвища. Періоди роботи взято до розрахунку за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові від 08.08.1995р. серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 перемінив прізвище на ОСОБА_4 .
Вважаючи рішення пенсійного органу від 16.07.2025 р. №045550030816 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 16.07.2025 р. №045550030816 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.
Разом з тим, за змістом спірного рішення позивачу не зарахованого до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 06.07.1987 та період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 24.06.1987, оскільки відсутня інформація про зміну прізвища.
В свою чергу, згідно свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові від 08.08.1995р. серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 перемінив прізвище на ОСОБА_4 .
Як слушно звернув увагу суд першої інстанції, надане позивачем свідоцтво серії НОМЕР_3 є належним та допустимим доказом, який підтверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 це одна й та сама особа.
Згідно п. 1.8 розділу І Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Крім того, згідно п.4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Згідно п.4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Апеляційний суд встановив та скаржником не спростовано, що доказів повідомлення пенсійним органом позивачу у визначений Порядком № 22-1 спосіб про необхідність подання додаткових документів, матеріали справи не містять.
Відтак, апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що позивачем до заяви про призначення пенсії не подано свідоцтво про переміну прізвища.
Колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів, пенсійний орган не здійснив їх всебічний, повний і об'єктивний розгляд, тобто пенсійний орган не виконав вимоги п.4.7 розділу IV Порядку №22-1.
За цих обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.07.2025р. №045550030816 є протиправним та підлягає скасуванню, а тому з метою захисту прав позивача слід зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача від 09.07.2025р. з урахуванням трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.07.1987 року, та диплому НОМЕР_2 від 24.06.1987 року, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 160/23238/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 09.03.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров