09 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/11060/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «МИР»
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року (суддя Кисіль Р.В.) у справі №280/11060/25 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «МИР» до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, яка полягає у збереженні та неповерненні у виконавчому провадженні 74944495 Сільськогосподарському виробничому кооперативу “МИР» 2300,00 грн. - витрат виконавчого провадження; 91 227,27 грн. - основної винагороди;
стягнути із приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу “МИР» (код 30887310) 2300,00 грн. - витрат виконавчого провадження; 91 227,27 грн. - основної винагороди.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Підставою для повернення позовної заяви стали висновки суду першої інстанції про те, що позивачем об'єднано в позовній заяві вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Суд зазначив, що в даному випадку позивачем заявлено дві самостійні вимоги, перша з яких має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства (оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень), а друга за правилами господарського судочинства (стягнення безпідставно набутого майна). При цьому суд вказав на очевидну відмінність понять “шкода» та “безпідставно набуте майно».
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга фактично обгрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції про те, що переданий на вирішення суду спір не є публічно-правовим спором. Позивач вказує на те, що вимога про стягнення коштів є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця, внаслідок якої позивачу заподіяну матеріальну шкоду, яку він і просить стягнути з відповідача.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 4 статті 172 КАС України встановлено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Аналогічні приписи наведені у ч.6 ст.21 КАС України.
Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
Отже, порушення правил об'єднання позовних вимог є підставою для повернення позову.
В той же час, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірному випадку позивачем в позові об'єднано вимоги, які належить розглядати за правилами різного судочинства.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у спірному випадку вимога щодо оскарження бездіяльності відповідача підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
У спірному випадку вимога про стягнення коштів: 2300,00 грн. - витрат виконавчого провадження; 91 227,27 грн. - основної винагороди, по суті є вимогою про відшкодування шкоди, заподіяння якої позивач пов'язував з неправомірною бездіяльністю приватного виконавця щодо неповернення зазначених коштів. При цьому, вимога про стягнення коштів є похідною вимогою та заявлена разом з вимогою вирішити публічно-правовий спір: визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, яка полягає у збереженні та неповерненні у виконавчому провадженні 74944495 Сільськогосподарському виробничому кооперативу “МИР» 2300,00 грн. - витрат виконавчого провадження; 91 227,27 грн. - основної винагороди.
Отже, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову через порушення правил об'єднання позовних вимог.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «МИР» - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №280/11060/25 - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена у касаційному порядку у строки, визначені ст.329 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 09.03.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров