Справа № 191/2282/23
Провадження № 1-кп/191/176/23
іменем України
09 березня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілого: ОСОБА_5 , захисниці - ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Синельникове кримінальне за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 361 КК України,
встановив:
В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 361 КК України.
У судове засідання 09 березня 2026 року повторно не з'явились свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 приводом повторно не доставлені.
В судовому засідання прокурором заявлено клопотання про здійснення повторного приводу вказаних свідків в наступне судове засідання, застосування до свідків, які не з'явились в судове засідання, про час якого були повідомлені належним чином грошового стягнення.
В судовому засіданні захисницею ОСОБА_6 підтримано клопотання прокурора та заявлено клопотання про встановлення стороні обвинувачення процесуального строку для надання доказів з метою забезпечення вимог розумного строку розгляду кримінального провадження, зважаючи на надмірну тривалість провадження, а також неодноразові відкладення розгляду справи для виклику свідків.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та оглянувши наявні матеріали кримінального провадження, дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 327 КПК України, якщо у судове засідання не прибув за викликом свідок, суд має право постановити ухвалу про його привід.
Відповідно до ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Оскільки на присутності в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 наполягає сторона обвинуваченого, суд вважає необхідним застосувати до даних свідків примусовий привід через територіальний підрозділ органу поліції для забезпечення розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.139 КПК України якщо свідок не з'явився до суду без поважних причин або не повідомив про причини неявки, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.
Згідно ч. 2 ст.144 КПК України грошове стягнення під час судового провадження накладається ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Враховуючи, потворні неявки свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 в судові засідання, суд вважає за необхідне покласти на вказаних свідків грошове стягнення в розмірі 0,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 318 КПК України передбачено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Згідно ст. 332 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку та випадків відкладення судового засідання з причин, передбачених ч. 2 вказаної статті.
Станом на сьогодні, згідно встановленого обсягу та порядку дослідження доказів, триває судовий розгляд на стадії допиту свідків.
Ухвалами суду від 02.10.2024 року, 30.10.2024 року, 19.11.2024 року, 23.12.2024 року, 27.01.2024 року, 10.02.2025 року, 18.02.2025 року, 16.04.2025 року, 12.06.2025 року, 10.07.2025 року, 20.08.2025 року, 09.09.2025 року, 03.10.205 року, 26.01.2026 року, був застосований примусовий привід свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , на допити яких наполягала сторона обвинувачення.
Протягом тривалого часу явка вказаних свідків в судові засідання не забезпечена. У зв'язку з неявкою свідків та неможливістю їх доставити привідом, судові засідання за постійно відкладаються.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого розслідування та судового розгляду. В п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України закріплено, що розумність строків є засадою кримінального провадження.
Вимоги про дотримання розумних строків провадження також закріплені в окремій статті 28 КПК України. Так, забезпечення судового провадження в розумні строки покладено на суд.
Більш цього, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дотримання розумних строків є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, у кримінальних справах «розумний строк», про який йдеться у ч. 1 ст. 6, може починати відлік не тільки з моменту висунення офіційного обвинувачення. Це може відбутися раніше, ніж справа потрапить до суду (справа «Девеєр проти Бельгії» від 27.02.1980 р.); з дня, коли виписано ордер на арешт; з дати, коли зацікавлену особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримінальну справу; з дати, коли було почато досудове слідство (справи «Вемхов проти ФРН» від 25.06.1968 р., «Ноймастер проти Австрії» від 27.06.1968 р., «Рингейзен проти Австрії» від 16.07.1971 р.). «Обвинувачення» для цілей ч. 1 ст. 6 КЗПЛ можна визначити як офіційне повідомлення компетентною владою особи, що є підстави стверджувати про вчинення нею кримінального злочину.
Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".
У п.97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 у справі "Вітрук проти України" зазначено, що "в кримінальних справах "розумний строк", передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було "пред'явлено обвинувачення", тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце "суттєве погіршення становища [підозрюваного]", чи ні. Щодо закінчення "відповідного строку", то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine)".
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.
З огляду на вказане, з врахуванням принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, які на думку суду не будуть порушені, оскільки, сторона обвинувачення наполягала на допити свідків, водночас неодноразові неявки свідків та неможливість їх доставки в судові засідання приводом, призводить до затягування розгляду справи, та не дозволяє суду здійснити дослідження доказів у повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи той факт, що справа знаходиться на розгляді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області тривалий час, а дослідження доказів триває з порушенням вимог розумності строку, тому суд вважає за доцільне, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні до 21 квітня 2026 року .
З метою виконання завдань кримінального провадження, керуючись ст.ст. 114, 139,140,144, 318, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,
постановив:
застосувати примусовий привід до свідків:
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Примусовий привід здійснити на 21 квітня 2026 року на 12 годин 45 хвилин в приміщення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області за адресою: м. Синельникове, вул. Трїцька, 1, Дніпропетровської області.
Накласти на свідків:
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
грошове стягнення в розмірі 0,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 коп.
Встановити стороні обвинувачення строк для подання суду доказів, а саме забезпечити явку в судове засідання свідків обвинувачення, які не були допитані судом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 361 КК України до 21 квітня 2026 року.
Роз'яснити сторонам, що у випадку не виконання ними своїх обов'язків щодо подання доказів по кримінальному провадженню у встановлений строк, кримінальне провадження буде розглядатись на підставі наявних доказів у суду станом на кінець граничного строку подання доказів.
Копію ухвали в частині застосування примусового приводу надіслати для виконання начальнику Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, а також прокурору Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області для здійснення контролю за виконанням даної ухвали.
Про виконання приводу або неможливості виконання із зазначенням причин інформувати головуючого до засідання письмово або факсимільним зв'язком.
Копію ухвали в частині накладання грошового стягнення надіслати свідкам ОСОБА_8 , ОСОБА_10 для відома та для виконання до Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Копію ухвали в частині встановлення строку для подання доказів направити сторонам кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1