Справа №201/2892/26
Провадження № 1-кс/201/775/2026
06 березня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 щодо бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
04 березня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 щодо бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з чим просить зобов'язати СВ ВП 2 ДРУП 1 ГУНП України в Дніпропетровській області невідкладно внести відомості про вчинення злочину, які мають ознаки складу злочину передбаченого ч.4.ст.190 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви про вчинення злочину та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства, надати витяг із ЄРДР.
В обґрунтування скарги зазначив, що 26 лютого 2026 року він звернувся до Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра із заявою про порушення кримінальної справи за ч. 4 ст. 190 Кримінального Кодексу України з додатками доказами суми шкоди в особливо великому розмірі що перевищує 600 неоподаткованих мінімумів громадян , кількістю осіб більше трьох в шахрайських діях. 27 лютого 2026 року вказану заяву прокуратура скерувала до СВ ВП 2 ДРУП 1 ГУНП України в Дніпропетровській області. Проте, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР за вказаною заявою слідчим відділу поліції не внесені.
Заявник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Представник ВП 2 ДРУП 1 ГУНП України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився за невідомих причин, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 3ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи стислі строки розгляду скарг, слідча суддя вважає можливим розглянути скаргу і за відсутності заявника, з огляду на те що всі доводи ретельно викладені у скарзі, яку заявник підтримав і у заяві про розгляд скарги без його участі.
Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя приходить до наступного висновку.
З матеріалів скарги встановлено, що ОСОБА_3 26 лютого 2026 року звернувся до Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно копії супровідного листа Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра від 27 лютого 2026 року за № 53-55р звернення ОСОБА_3 від 26 лютого 2026 року (вх.. № 1692-26 від 26 лютого 2026 року) щодо можливих неправомірних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших питань направлено за належністю до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області для організації розгляду.
На запит слідчої судді щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 26 лютого 2026 року Відділом поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області інформацію не надано, отже докази внесення відомостей до ЄРДР на час розгляду скарги відсутні.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Таким чином, слідча суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.
З огляду на викладене, вбачається, що Кримінальний процесуальний кодекс України зобов'язує слідчого або прокурора внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР. Тому це не право слідчого, прокурора, а його обов'язок, який чітко визначений нормами діючого Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Доходячи до такого висновку, слідча суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 26 лютого 2026 року заявник зазначає, що шляхом шахрайських дій у державного реєстратора і нотаріуса з частинами вказаної квартири власником всієї квартири стала ОСОБА_4 , при цьому ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою зобов'язано ОСОБА_6 і ОСОБА_5 солідарно сплатити заявнику вартість за половину квартири АДРЕСА_1 , не виконана, тож в результаті шахрайських дій у державного реєстратора і нотаріуса з частинами вказаної квартири власником всієї квартири стала ОСОБА_4 , а заявнику на його думку завдано шкоду в особливо великому розмірі.
Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 порушує права заявника, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин посадовою особою ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в заяві безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимога про зобов'язання уповноваженої особи ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 26 лютого 2026 року про вчинення кримінального правопорушення, підлягає задоволенню.
В той же час, вимоги зобов'язати орган досудового розслідування внести відомості за ч. 4 ст. 190 КК України не підлягають задоволенню, оскільки питання правової кваліфікації кримінального правопорушення та визначення кола слідчих (розшукових) і процесуальних дій належить до повноважень органу досудового розслідування. Слідчий суддя, вирішуючи скаргу в порядку статті 303 КПК України, може виключно зобов'язати уповноважену особу внести відомості до ЄРДР, однак не має права надавати чи змінювати попередню правову кваліфікацію події
За таких обставин скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 117, 214, 303 - 307 КПК України, слідча суддя
Задовольнити частково скаргу ОСОБА_3 щодо бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зобов'язати уповноважену особу ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 26 лютого 2026 року про вчинення кримінального правопорушення, розпочати досудове розслідування та надати заявнику, у відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК України, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1