Постанова від 09.03.2026 по справі 520/10581/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 р. Справа № 520/10581/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., повний текст складено 10.12.25 по справі № 520/10581/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській областіпро визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025р. у справі № 520/10044/25 роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025р. адміністративну справу № 520/10581/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12534241/45328849 від 21.02.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 22.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 22.04.2024 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», датою фактичного подання - 09.05.2024р. - прийнято до розгляду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12534241/45328849 від 21.02.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 22.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 22.04.2024 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», датою фактичного подання - 09.05.2024р. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (просп. Науки, буд.40, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ45328849) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. в тому числі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд.8,м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ43005393) та 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495).

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: пункту 9, 10 Порядку 520 в редакції від 08.03.2023, ст.242 КАС, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, порушенням норм процесуального права, що не відповідає завданню адміністративного судочинства. Посилаючись на постанови Верховного суду від 24.07.2025 по справі № 420/14450/24 та від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 , вважає , що судом першої інстанції було побудовано висновки безвідносно до актуальних позицій суду касаційної інстанції з відповідного питання та не не надано належної оцінки наступним етапам, яким передує надсилання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Позивачем було направлено для реєстрації податкову накладну № 9 від 22.04.2024, реєстрація якої була зупинена, та платнику податку було надіслано квитанцію. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної зазначено, що реєстрація податкової накладної № 9 від 22.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/ послуги 33.12, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що показник «D» = 135.5317%, «Рпоточ» = 0, та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Платник податку, скориставшись правом, визначеним п. 4 Порядку 520, надав Комісії ГУ ДПС пояснення та документи, достатні, на його думку, для посвідчення господарських операцій. За результатами розгляду наданих позивачем документів комісією регіонального рівня направлено у відповідності до п. 9 Порядку 520 повідомлення № 12508631/45328849 від 14.02.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відзначивши у відповідних полях, що необхідно надіслати копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: первинних документів транспортування продукції, складських документів. У відповідь на повідомлення ТОВ «МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» надало додаткові пояснення та нижчезазначені документи: Видаткові накладні № 21 від 31.03.2024, № 29 від 30.04.2024; Прибуткові накладні від 31.05.2024, від 31.03.2024; Договір № 87 від 22.02.2024. Враховуючи те, що товариство не надало в повному обсязі документів, запитуваних контролюючим органом, а отже частково скористалося своїм правом підтвердити господарські операції та, як наслідок, отримати податкову пільгу, Комісія ГУ ДПС , керуючись імперативною нормою п. 10 Порядку 520, рішенням від 21.02.2025 № 12534241/45328849 відмовила у реєстрації податкової накладної № 9 від 22.04.2024 на підставі ненадання / ЧАСТКОВОГО надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, вказаної у відповідних полях. Тобто, суд першої інстанції невірно встановив обставини у справі, вказавши, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. Водночас, Комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято оскаржуване рішення у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Звертає увагу суду на обставини обґрунтованості вимоги контролюючого органу про необхідність надання додаткових пояснень/ документів, відсутності прояву Позивачем належної сумлінності у користуванні наданими йому податковим законодавством правами, взаємозв'язку прийнятого рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної з діями платника після отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень/документів. Враховуючи те, що станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі рішень про відмову в реєстрації податкових накладних пункт 9 Порядку № 520 вже був викладений у новій редакції, до предмета доказування у цій справі належать відповідні обставини, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.04.2025 по справі № 620/4035/24. Предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в разі скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної мають бути встановлені обставини достатності документів для реєстрації такої накладної, що узгоджується з висновками ВС, викладеними у постанові від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23. Вказує , що на підтвердження виконання договорів оренди/суборенди мають бути складені належні первинні документи з урахуванням специфіки господарської операції (акти надання послуг, банківські виписки), які на розгляд Комісії ГУ ДПС не надходили. До того ж, відсутнє документальне підтвердження перебування на праві користування у ТОВ «ММЗ» токарних верстатів, зазначених у реєстрі орендованого виробничого майна. Суб'єктом господарювання не надано достатнього обсягу документів на підтвердження придбання товару, необхідного для здійснення робіт, передбачених Договором. Зокрема, підприємством не надано товарно-транспортних накладних або експрес-накладних (у разі користування послугами ТОВ «НОВА ПОШТА») як доказів переміщення товарно-матеріальних цінностей від наступних Постачальників: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САНТЕХПЛАСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТЕНСИТ+», Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДУС-ІНСТРУМЕНТ», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЗИНАКИ МАШИНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН СІ ІНЖИНІРИНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІДПРИЄМСТВО СТРУМОПІДВОДУ ТА ЕЛЕКТРОПРИВОДУ». Окрім того, Комісія ГУ ДПС була позбавлена можливості бути обізнаною з фактами дійсного приймання-передачі товарів за Договором поставки продукції № Е-909 від 06.03.2024, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІДПРИЄМСТВО СТРУМОПІДВОДУ ТА ЕЛЕКТРОПРИВОДУ», Договором поставки № 20/03/2024 від 20.01.2024, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16», Договором поставки № 14032024 від 14.03.2024, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕН СІ ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА», Договором № 03/2024 від 01.02.2024, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «САНТЕХПЛАСТ» з огляду на ненадходження від платника податку видаткових накладних/актів приймання-передачі товару, з фактами дійсного надання послуг за Договором № 240312 про виготовлення продукції від 29.03.2024, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРТЕНСИТ+», Договором про виконання робіт № Е-910 від 06.03.2024, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІДПРИЄМСТВО СТРУМОПІДВОДУ ТА ЕЛЕКТРОПРИВОДУ» з огляду на ненадання актів надання послуг. Платіжні інструкції, надані платником податку на підтвердження проведення розрахунків із контрагентами, не містять обов'язкових реквізитів, а саме: підписів платника відповідно до п. 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163 (далі - Інструкція), а отже, складені з порушенням чинного законодавства, що спричиняє втрату ним юридичної сили та доказовості. Відтак, факти здійснення оплати не підтверджені. Від платника податку не надходили протокол погодження договірної (фактичної) ціни, калькуляція витрат, наявність яких передбачена Договором. Вважає, що суд першої інстанції не врахував вищенаведену інформацію, що свідчить про формальний підхід до з'ясування фактичних обставин цієї справи, а судове рішення ґрунтується виключно на позиції позивача без урахування доводів, наведених ГУ ДПС. Посилаючись на висновки Верховного Суду, зроблені у постановах 28 лютого 2019 року № 825/1474/16, від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, від 06.04.2021 у справі № 805/696/18-а, апелянт зазначив, що суд першої інстанції, зобов'язавши ДПС України зареєструвати податкові накладні, втрутився у дискреційні повноваження податкового органу. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 520/10581/25, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» відмовити

ТОВ «МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає , що апеляційна скарга не містить реальних обґрунтувань законності прийнятих і оскаржуваних рішень. Апелянт також безпідставно стверджує, що судом першої інстанції допущено помилок у застосування норм матеріального і процесуального права, не у повному обсязі досліджено матеріали справи, а позивачем було частково подано документи на отримані запити. Проте ,наведене не відповідає дійсності і матеріалами справи підтверджується законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та правомірність дій платника податків. Вказує , що позивачем надано всі документи в підтвердження першої події, яка слугувала підставою для складання спірної податкової накладної. Звертає увагу , що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 р. по справі №520/10581/25 залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ТОВ “ММЗ» (далі - Виконавець) 22.02.2024 року укладений Договір про закупівлю Послуг з ремонту Виробів №87 із Товариством з обмеженою відповідальністю “Львівський бронетанковий завод» (ТОВ “ЛБТЗ») - Замовник (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, код ЄДРПОУ 07985602), далі - Договір. Предмет Договору - Послуги з капітального ремонту двигунів 5ТДФ та їх модифікацій (надалі - Послуги з ремонту Виробів). Договір підписаний на виконання Замовником Договорів про закупівлю Послуг за державні кошти з Міністерством оборони України.

Відповідно до п.4. Договору - Порядок здійснення оплати - Розрахунки між Сторонами здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі виставлених Виконавцем рахунків-фактури, сформованих згідно Специфікацій (Додаток 6-7 до Договору), які є невід'ємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору згідно Специфікації №1 від 22.02.2024 р. (Додаток №6 до Договору № 87 від 22.02.2024 р.) Замовник має поставити для надання Послуг з капітального ремонту двигунів 5ТДФ та їх модифікацій, Вироби у кількості 20 одиниць. Ціна Послуг, що надаються, згідно Специфікації №1 складає: 30 939 000,00 грн. (тридцять мільйонів дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ 20% - 5 156 500,00 грн. (п'ять мільйонів сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 5.2. Договору - Доставка Виробів Виконавцю для надання Послуг та повернення Виробів після надання Послуг здійснюються транспортом Замовника.

Контроль за якістю надання Послуг з ремонту Виробів здійснюють відділ технічного контролю (ВТК) Виконавця та 85 військове представництво Міністерства оборони України ( НОМЕР_1 ВП МО України), відповідно до п. 2.2 Договору.

15 березня 2024 року на виконання умов Договору Замовником передано в ремонт Виконавцю двигуни 5ТДФ зав. №Ш06ЕТ8144, зав. №Ж12ЕТ9231, зав. №Э06ЕТ8266, зав. №К03ЕТ8332, зав. №Ц09ЕТ8319, зав. №Ц09ЕТ8270, та 5ТДФ-А зав. №Ц07ЕТ9054, зав. №Ш03ЕТ8202, зав. №И05ЕТ9204, зав. №Ж12ЕТ9189, зав. №Т08ЕТ2142, зав. №Э04ЕТ8110, зав. №Ш10ЕТ8438 та інші двигуни, про що Сторонами було складено і підписано Акт №1 приймання-передачі Виробів в ремонт від 15.03.2024 р.

20 березня 2024 року ТОВ “ММЗ» складено рахунок №4 на попередню оплату на загальну кількість 20 одиниць на суму 15 469 500,00 грн. з ПДВ. Замовник сплатив даний рахунок частково, що підтверджується платіжними інструкціями:

- № 2263 від 05.04.2024 р. на суму 10 000 000,00 грн.,

- №2729 від 22.04.2024 р. на суму 2 000 000,00 грн.,

- №3099 від 01.05.2024 р. на суму 918 250,00 грн.

Після надання Послуг з капітального ремонту двигунів 5ТДФ та їх модифікацій Сторонами були підписані Акти приймання-передачі відремонтованих Виробів, а саме:

- Акт №1 приймання-передачі відремонтованих Виробів від 22.03.2024 р. (двигуни 5ТДФ зав. №Ш06ЕТ8144, зав. №Ш03ЕТ8202);

- Акт №2 приймання-передачі відремонтованих Виробів від 29.03.2024 р. (двигуни 5ТДФ зав. №Э06ЕТ8266, зав. №К03ЕТ8332, зав. №Ц07ЕТ9054, зав. №И05ЕТ9204);

- Акт №4 приймання-передачі відремонтованих Виробів від 26.04.2024 р. (двигуни 5ТДФ зав. №Э04ЕТ8110, зав. №Ш10ЕТ8438, зав. №Ц09ЕТ8319);

- Акт №6 приймання-передачі відремонтованих Виробів від 17.05.2024 р. (двигуни 5ТДФ зав. №Ж12ЕТ9189, зав. №Т08ЕТ2142, зав.№Ж12ЕТ9231, зав. №Ц09ЕТ8270).

Також, 22 березня 2024 року ТОВ “ММЗ» виписало рахунки на остаточні розрахунки, а саме:

- Рахунок №8 на оплату за капітальний ремонт двигунів 5ТДФ та їх модифікацій, остаточний розрахунок по фактичним витратам на суму 773 475,00 грн.;

- Рахунок №9 на оплату за капітальний ремонт двигунів 5ТДФ та їх модифікацій, остаточний розрахунок по фактичним витратам на суму 773 475,00 грн.

Замовник сплатив дані рахунки частково, що підтверджується платіжними інструкціями:

- №3102 від 01.05.2024 р. на суму 644 562,50 грн., та

- №3101 від 01.05.2024 р. на суму 644 562,50 грн.

Відповідно до умов Договору після надання Послуг з капітального ремонту двигунів 5ТДФ та їх модифікацій Сторонами підписано Акти приймання наданих Послуг, а саме:

- Акт №1 приймання наданих Послуг від 22.03.2024 р. (двигуни 5ТДФ зав. №Ш06ЕТ8144, зав. №Ш03ЕТ8202) на суму 3 093 900,00 грн.;

- Акт №2 приймання наданих Послуг від 08.04.2024 р. (двигуни 5ТДФ зав. №Э06ЕТ8266, зав. №К03ЕТ8332, зав. №Ц07ЕТ9054, зав. №И05ЕТ9204) на суму 6 187 800,00 грн. ;

- Акт №4 приймання наданих Послуг від 26.04.2024 р. (двигуни 5ТДФ зав. №Э04ЕТ8110, зав. №Ш10ЕТ8438, зав. №Ц09ЕТ8319) на суму 4 640 850, грн.;

- Акт №7 приймання наданих Послуг від 17.05.2024 р. (двигуни 5ТДФ зав. №Ж12ЕТ9189, зав. №Т08ЕТ2142, зав.№Ж12ЕТ9231) на суму 4 640 850,00 грн.

20 березня 2024 року ТОВ “ММЗ» складено рахунок №4 на оплату на загальну кількість 20 одиниць на суму 15 469 500,00 грн. з ПДВ.

22.04.2024 року Замовник здійснив часткову оплату даного рахунку, згідно платіжної інструкцією №2729 від 22.04.2024 р. на суму 2 000 000,00 грн.

22.04.2024 р. за фактом першої події - надходження коштів, складено податкову накладну №9 від 22.04.2024 р. на суму 2 000 000, 00 грн. з ПДВ. Однак реєстрацію зазначеної ПН№9 від 22.04.2024р. зупинено (квитанція №9121936314).

Позивач подав Повідомлення №1 від 10.02.2025р. про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (далі - Повідомленні №1 від 10.02.2025 р.) щодо реєстрації податкової накладної №9 від 22.04.2024 р.

Транспортування здійснювалось або залученням перевізника, тоді було оформлено ТТН, або за допомогою користування послугами нової пошти.

В Квитанціях про реєстрацію ПН №9 від 22.04.2024 р., яку в ЄРПН зареєстровано за №9121936314, ПН №11 від 26.04.2024 р., яку в ЄРПН зареєстровано за №9126299883 та ПН №2 від 01.05.2024 р. яку в ЄРПН зареєстровано за №9143571549 підставами зупинення реєстрації вказано: “ДOKУMEHT ЗБEPEЖEHO. PEЄCTPAЦIЯ ЗУПИHEHA. Відповідно дo п.201.16 ст.201 Пoдaткового кoдeкcy України, Пopядкy зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (дaлi - Пopядoк), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зi змінами), реєстрація податкової накладної “далі наведено номер і дату накладної, реєстрація якої зупинена» в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 33.12, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник “D»=135.5317%, “Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивачем направлено Повідомлення №1 від 10.02.2025р.

14.02.2025 року до ТОВ “ММЗ» надійшли Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- №12508631/45328849, щодо податкової накладної №9 від 22.04.2024 р.,

- №12508634/45328849, щодо податкової накладної №11 від 26.04.2024 р.,

- №12508638/45328849, щодо податкової накладної №2 від 01.05.2024 р.,

- №12508643/45328849, щодо податкової накладної №10 від 17.05.2024 р.

В запитих вимагалось надання первинних документів щодо транспортування продукції та складських документів.

Повідомленням №1 від 17.02.2025 року про надання додаткових пояснень та документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН були надані додаткові пояснення та документи до них.

Відповідно до умов Договору (п.5.2.) передбачено, що Доставка Виробів Виконавцю для надання Послуг та повернення Виробів після надання Послуг здійснюється транспортом Замовника. Тому складання ТТН не передбачено умовами Договору і вони не можуть бути надані.

Надано накладні, що відображають рух по складу запчастин та матеріалів для капітального ремонту двигунів 5ТДФ. Видаткові накладні відображають передачу на склад відділом постачання, після купівлі матеріалу та видачу матеріалів в цех, для використання в роботі:

- Прибуткова накладна б/н від 31.03 2024 р. (56 позицій);

- Видаткова накладна №21 від 31.03.2024 р. (112 позицій);

- Видаткова накладна №29 від 30.04.2024 р. (125 позицій);

- Прибуткова накладна б/н від 31.05.2024 п. (95 позицій).

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області прийнято Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12534241/45328849 від 21.02.2025 року (яким ТОВ “ММЗ» відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 22.04.2024 р.)

Підстава для відмови - ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування , реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Позивачем до ДПС України направлено скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на Рішення №12534241/45328849 від 21.02.2025 року.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Держаної податкової служби України №11136/45328849/2 від 04.03.2025 р., скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (щодо пн. №9 від 22.04.2024 р.).

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції , з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, дійшов висновку , що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, тому рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12534241/45328849 від 21.02.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 22.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Враховуючи висновки суду про скасування оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з метою належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 22.04.2024 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», датою фактичного подання - 09.05.2024р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком № 1165 (тут і далі - в редакції, чинній станом на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних).

Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пункт 7 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність") встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Пункт 10 Порядку №1165 передбачає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За правилами, встановленими пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.

Абзац другий пункту 25 Порядку № 1165 встановлює, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пункт 4 Порядку № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із пунктом 5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Відповідно до п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.

Пунктом 9 Порядку № 520 передбачено , що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.»

Пунктом 10 Порядку №520 встановлено , що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».

Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Верховний Суд вже аналізував застосування положень Порядку № 520 з урахуванням змін, що набрали чинності з 08 березня 2023 року відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19, і у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 дійшов наступних висновків. З метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування;

2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній / розрахунку коригування.

У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому із змісту пункту 10 Порядку № 520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення / додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку №520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання / часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

У постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Верховний суд в постанові від 23 квітня 2025 року у справі №620/4035/24 сформував висновок , що до предмета доказування у справі належать обставини того, чи була обґрунтованою вимога контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН в розрізі встановлених у справі обставин; чи проявив позивач належну сумлінність у користуванні наданими йому податковим законодавством правами; чи є належним чином обґрунтованим і вмотивованим оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН в контексті взаємозв'язку підстави для прийняття такого рішення із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.

Так, реєстрація спірної податкової накладної № 9 від 22.04.2024 зупинена, про що свідчать квитанція Автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, в якій вказано, що обсяг постачання товару/послуги 33.12 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено : показник «D»=135.5317% та «Р»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку № 3 до Порядку № 1165 під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (пп. 2 п. 11 Порядку № 1165).

Колегія суддів вказує, що відповідачем не наведено жодного розрахунку за п.1 Критеріїв ризиковості, що не відповідає вимогам пп. 2 п. 11 Порядку № 1165.

У квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п.1 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 22 травня 2024 року у справі № 640/26298/21.

Колегія суддів зазначає , що квитанція не містить розрахунків щодо обсягів постачання товарів/послуг, обсяг яких дорівнює або перевищує величину придбання такого товару/послуги, що саме і стало підставою зупинення спірної податкової накладної.

З наявної в матеріалах справи квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної № 9 від 22.04.2024 вбачається, що така містить лише загальне посилання на наявність у позивача права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку ( певного переліку документів , визначених Порядком № 520).

Як встановлено вище судом позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до яких додані копії первинних документів.

З поданих позивачем документів вбачається , що саме за фактом «першої події» - надходження коштів ( платіжна інструкція №2729 від 22.04.2024 р. на суму 2 000 000,00 грн.) у відповідності до п.п. а пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №9 від 22.04.2024 р. на суму 2 000 000, 00 грн. з ПДВ.

Так, податковим органом на направлено на адресу товариства повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем додатково надано додаткові пояснення в підтвердження здійснення господарської операції.

Тобто , позивачем до податкового органу надано документи, які були підставою для складання податкової накладної № 9 від 22.04.2024.

Приймаючи оскаржуване рішення №12534241/45328849 від 21.02.2025 комісія ГУ ДПС у Харківській області як підставу для відмови в реєстрації зазначила про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» - будь-яка інформація відсутня.

Колегія суддів зауважує, що контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачем обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, як і не зазначено як у спірному рішенні підстави неврахування документів, наданих позивачем разом з поясненнями.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи контролюючого органу щодо часткового ненадання позивачем необхідних первинних документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, оскільки останнім у спірному рішенні взагалі не конкретизовано, які саме первинні документи не були надані позивачем, не наведено інформації щодо обставин, які стали підставою для неврахування наданих позивачем первинних документів.

Тобто, оскаржуване рішення №12534241/45328849 від 21.02.2025 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 9 від 22.04.2024 не є належним чином обґрунтованим і вмотивованим в контексті взаємозв'язку підстав для прийняття таких рішень із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на ненадання позивачем в підтвердження виконання договорів оренди/суборенди з урахуванням специфіки господарської операції (акти надання послуг, банківські виписки); документів в підтвердження перебування на праві користування у ТОВ «ММЗ» токарних верстатів, зазначених у реєстрі орендованого виробничого майна; достатнього обсягу документів на підтвердження придбання товару, необхідного для здійснення робіт, передбачених Договором; товарно-транспортних накладних або експрес-накладних (у разі користування послугами ТОВ «НОВА ПОШТА») як доказів переміщення товарно-матеріальних цінностей ; документів в підтвердження дійсного приймання-передачі товарів за Договорами поставки продукції ; не надано протокол погодження договірної (фактичної) ціни, калькуляція витрат, наявність яких передбачена Договором до уваги судом не приймаються , оскільки як свідчать матеріали справи спірні податкові накладні складені саме за фактом «першої події» - надходження коштів ( платіжна інструкція №2729 від 22.04.2024 р. на суму 2 000 000,00 грн.).

Також, колегія суддів звертає увагу , що Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Щодо доводів апелянта про необхідність при розгляді справ цієї категорії оцінювати реальність здійснення господарських операцій між господарюючими суб'єктами, то колегія суддів зазначає, що це питання не є предметом даного судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних відповідно до виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством.

Вказане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 23 травня 2024 року у справі № 200/4317/22.

Колегія суддів також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі №240/12029/21, де Верховний Суд не відступав від указаних вище висновків, але зазначив, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. У зазначеній справі судами було встановлено, що згідно з наданих первинних документів позивачем виконувались роботи з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику, а відповідно до податкової накладної - виконувались роботи з вирощування врожаю сої. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не зазначені у первинних документах.

З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

При цьому , колегія суддів не відходить від усталеної позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності).

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб'єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16 травня 2024 року по справі № 400/11727/23.

При цьому, колегія суддів враховує, що судом проаналізовано надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та зроблено висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів.

Твердження апелянта про те, що платіжні інструкції, надані платником податку на підтвердження проведення розрахунків із контрагентами, не містять обов'язкових реквізитів, а саме: підписів платника колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону "Про платіжні послуги" № 1591-IX (далі Закон № 1591-IX), електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом

Платіжна інструкція це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п. 54 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-IX), яка є єдиним первинним документом при здійсненні безготівкової операції (п. 45 Положення N 75).

Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та особу отримувача за платіжною операцією, рахунок платника та рахунок отримувача, надавача платіжних послуг платника та надавача платіжних послуг отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції (ст. 40 Закону № 1591-IX).

Суд зазначає, що електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. При цьому, у електронному розрахунковому документі інформація представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" N 851-IV (далі - Закон № 851-IV), електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання.

Згідно ст. 8 Закону №851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що електронний платіжний документ при наявності всіх реквізитів, встановлених правовими нормами, підтверджує здійснення платежу. Підтвердження відповідності електронної форми платіжного доручення його оригіналу, який прийнятий в платіжній системі, не вимагає додаткового засвідчення банком (вчинення підтверджуючого напису, підпису, скріплених відтиском печатки).

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.12.2022 у справі N 380/8259/20 та від 28.07.2022 у справі N 380/5389/20.

Таким чином, наявні в матеріалах справи платіжні інструкції містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, скріплені цифровим підписом, та підтверджені банком щодо виконання платежу, що засвідчено цифровим підписом уповноваженої особи банку, скріпленим відтиском печатки банку, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, твердження про недоліки платіжних інструкцій не було підставою прийняття спірного рішення.

Колегія суддів вважає, що позивачем надано достатньо документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, а отже суд не приймає посилання податкового органу стосовно неповноти надання первинних документів платником.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі № 500/770/21.

Зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання спірної податкової накладної № 9 від 22.04.2024 та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції дійшов вірного висновку, що у податкового органу були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірної податкової накладної № 9 від 22.04.2024, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області №12534241/45328849 від 21.02.2025 прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника, що зобов'язання зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну № 9 від 22.04.2024 є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.

Отже критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто , дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Верховним Судом у постанові від 07.05.2020 у справі № 300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 у справі № 500/770/21.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної № 9 від 22.04.2024 були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 22.04.2024 датою їх подання.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р., від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, зроблені у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, від 06.04.2021 у справі №805/696/18-а, від 28 лютого 2019 року № 825/1474/16 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони є нерелевантними до справи, що розглядається, та не підлягають застосуванню.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 520/10581/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко

Попередній документ

134655607

Наступний документ

134655609

Інформація про рішення:

№ рішення:	134655608
№ справи:	520/10581/25
Дата рішення:	09.03.2026
Дата публікації:	11.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (09.03.2026)
Дата надходження:	09.01.2026
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії