09 березня 2026 р. Справа № 520/19037/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Лук'яненко М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.11.25 по справі № 520/19037/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 23 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п.10 ст.6 Закону України від 18.01.2001 "Про громадянство України" та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача, яким він відмінив своє попереднє рішення щодо оформлення набуття громадянства позивачу є протиправним, необґрунтованим, та таким, що порушує його права, свободи і законні інтереси.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 23 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п.10 ст.6 Закону України від 18.01.2001 "Про громадянство України" та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року ОСОБА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду пепшої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що у позивача відсутній документ, що підтверджує факт його постійного проживання в Україні на законних підставах та що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України, відповідно до Угоди між Україною і Республікою Таджикистан. Вказує, що адресна довідка про зняття з реєстраційного обліку, яка надана ОСОБА_1 під час звернення з питання набуття громадянства України, не є документом, що підтверджує постійне проживання в Україні на законних підставах.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу зазначено, що на підтвердження оформлення дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни компетентні органи Республіки Таджикистан видають адресний листа вибуття з відміткою про зняття особи з реєстраційного обліку на постійне проживання в Україну. Такий порядок оформлення дозволу визначений нормативними документами Республіки Таджикистан, тому документ, який на думку відповідача мав бути наданий позивачем - є неможливим. При цьому, вимога щодо підтвердження оформлення дозволу виїзду на постійне проживання в Україну виконана у інший належний спосіб. Зазначає, що рішення від 23.08.2024 про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 не містить посилання на нормативні підстави для скасування рішення від 16.08.2022 про оформлення набуття позивачем громадянства України, тому що законні підстави для прийняття цього рішення відсутні. Отже, скасування рішення про оформлення набуття громадянства України позивачеві відбулось не на підставах, врегульованих статтею 21 України Закону "Про громадянство України" від 18.01.2001 року № 2235-III.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Таджикистан, 21.01.2022 з метою набуття громадянства України як особа, що має дружину громадянку України, звернувся до ГУ ДМС в Харківській області та надав наступні документи:
- на підтвердження своєї належності до громадянства Республіки Таджикистан - паспорт громадянина Республіки Таджикистан (№ НОМЕР_1 ), виданий УМВС-2 м.Ісфара, в якому наявна відмітка Посольства Республіки Таджикистан в Україні про взяття на консульський облік;
- на підтвердження постійного на законних підставах проживання в Україні - адресний листок вибуття на постійне проживання в Україні;
- на підтвердження права набуття громадянства України у спрощеному порядку - свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 19.01.2022 року Холодногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, укладений з громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач, ОСОБА_1 , на підставі рішення Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (далі ГУ ДМС в Харківській області) від 16.08.2022, набув громадянства України відповідно до пункту 10 статті 6 Закону України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ "Про громадянство України".
На підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України, позивач 14.10.2022 отримав паспорти громадянина України (№ НОМЕР_3 ) та громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_4 ), видані органом видачі 6317.
У відповідності до вимог пункту 2.6. Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, затвердженого Наказом МВС та МЗС України від 22.10.2014 № 1118/429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2014 за №1405/26182, паспорт громадянина Республіки Таджикистан № НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_1 28.08.2018, надіслано до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України для подальшого оформлення припинення позивачу громадянства Республіки Таджикистан.
За результатами повторної перевірки, проведеної ГУ ДМС України в Харківській області на виконання листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України від 01.08.2024 №6.4-8424/6-24, виявлено відсутність у позивача документу, який підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в Україні, що надає особі право в спрощеному порядку набути громадянство України, чим, на думку відповідача, порушено вимоги Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан від 06.07.2001 року, а саме, пункт 1.5. Розділу І - не надано на розгляд уповноважених осіб ГУ ДМС України в Харківській області документ, що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в Україні, для отримання права на набуття громадянства в спрощеному порядку.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області прийнято рішення від 23 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п.10 ст.6 Закону України від 18.01.2001 "Про громадянство України" та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року ОСОБА_1 .
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України від 18.01.2001 року № 2235-ІІІ "Про громадянство України" (далі - Закон 2235).
Стаття 1 цього Закону визначає, що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.
Згідно статті 4 Закону 2235, питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 3 Закону 2235, громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Згідно зі статтею 9 Закону 2235, іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
20.08.2014 року Кабінет Міністрів України постановою №360 затвердив Положення про Державну міграційну службу України (далі - Положення №360). Пунктом 1 Положення №360 Державну міграційну службу України визначено центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно приписів пунктів 3,4 Положення №360, основними завданнями Державної міграційної служби (ДМС) є: 1) реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів; 2) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. ДМС відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого: приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування (підпункт 4); здійснює оформлення і видачу документів для тимчасового або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, вилучає такі документи та проставляє в документах, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, відмітки про заборону в'їзду в Україну в передбачених законодавством випадках (підпункт 8); приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов'язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України (підпункт 9); приймає рішення про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства в країну походження або третю країну, про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства з України, рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, про реадмісію, про заборону в'їзду іноземцям та особам без громадянства в Україну, здійснює заходи, пов'язані з примусовим поверненням/видворенням іноземців та осіб без громадянства з України (підпункт 91); здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках (підпункт 10).
Пунктом 7 Положення №360 визначено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Відповідно до ст. 1 Угоди між Україною і і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, ратифікованої Законом України від 11.07.2002 №115-IV (далі - Угода), кожна Договірна Сторона надасть постійно проживаючим на законних підставах на її території громадянам іншої Договірної Сторони спрощений порядок набуття громадянства, а своїм громадянам, які постійно проживають на законних підставах на території іншої Договірної Сторони, спрощений порядок припинення громадянства при наявності однієї з таких умов:
а) якщо заявник або хоча б один з його батьків (усиновителів), дід чи баба народилися або постійно на законних підставах проживали на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається;
б) за наявності у заявника хоча б одного з постійно проживаючих на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається, близьких родичів, які є її громадянами: чоловіка (дружини), одного з батьків (усиновителів), дитини (у тому числі усиновленої), сестри, брата, діда чи баби, онука (онуки).
Заявник подає заяву про набуття громадянства однієї Договірної Сторони й одночасного припинення громадянства іншої Договірної Сторони.
Дія положень пункту першого цієї статті не поширюється на осіб, які: а) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чи вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особи; б) засуджені до позбавлення волі - до зняття судимості; в) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території однієї з Договірних Сторін або третьої держави; г) перебувають у громадянстві інших держав.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Угоди, для зміни громадянства громадянин однієї Договірної Сторони подає за місцем постійного проживання до компетентних органів іншої Договірної Сторони: заяву-анкету; три фотокартки; документ, що підтверджує наявність однієї з умов, передбачених у пункті 1 статті 1 цієї Угоди; документ, що підтверджує постійне проживання на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; документ про виконання військового обов'язку або про звільнення від військового обов'язку (щодо осіб призовного віку).
Положеннями пунктів 2-5 статті 2 Угоди передбачено, що на підставі цих документів компетентні органи Договірної Сторони, до якої звернувся заявник, оформлюють набуття ним її громадянства протягом не більше трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Компетентні органи Договірної Сторони, громадянство якої набувається, відмовляють заявнику в оформленні набуття громадянства при наявності умов, передбачених пунктом 3 статті 1 цієї Угоди.
Протягом десяти днів після оформлення набуття особою нового громадянства компетентні органи Договірної Сторони, громадянство якої набуто, видають особі документ, що підтверджує набуте громадянство, вилучають документ, який підтверджує громадянство, що припиняється, і надсилають його по дипломатичних каналах Договірній Стороні, громадянство якої припиняється, разом із повідомленням про факт оформлення набуття громадянства із зазначенням його дати.
Протягом двох місяців після одержання повідомлення про оформлення набуття особою нового громадянства Договірна Сторона, громадянство якої припиняється, оформлює припинення громадянства і сповіщає про це Договірну Сторону, громадянство якої набувається.
Дата оформлення набуття громадянства однієї з Договірних Сторін буде датою припинення громадянства іншої Договірної Сторони.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України від 22.10.2014 року №1118/429, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2014 за №1405/26182, затверджено Порядок реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні (далі - Порядок).
Пункт 2.1 Порядку визначає перелік документів для набуття громадянства України особа, зазначеними в пункті 1.1 розділу І цього Порядку, які вони подають до територіального підрозділу за місцем постійного проживання: заяву-анкету, форма якої наведена у додатку 1 до цього Порядку; три фотокартки розміром 35x45 мм; копію документа, що підтверджує постійне на законних підставах проживання заявника в Україні відповідно до пункту 1.5 розділу І цього Порядку; копію документа, що посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства Республіки Таджикистан; копію свідоцтва про народження, якщо громадянство України одночасно з батьками (або одним з них) набуває неповнолітня дитина; документ, що підтверджує наявність однієї з умов, зазначених у пункті 1.1 розділу І цього Порядку; документ про виконання військового обов'язку або про звільнення від військового обов'язку (щодо осіб призовного віку).
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являються оригінали зазначених документів. Ксерокопії цих документів засвідчуються посадовою особою, яка прийняла до розгляду заяву з питань громадянства, та долучаються до матеріалів.
Згідно з пунктом 2.3 Порядку, якщо подані заявником документи оформлені належним чином і підтверджують наявність умов, зазначених у пункті 1.1 розділу І цього Порядку, а також відсутні підстави, за наявності яких дія Угоди не поширюється на особу, начальник головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління (управління) міграційної служби) або його заступник приймає рішення про оформлення набуття громадянства України, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку.
Пунктом 2.6 Порядку встановлено, що територіальний орган Державної міграційної служби України через територіальний підрозділ протягом десяти днів з дня прийняття рішення про оформлення набуття особою громадянства України вилучає документ на право постійного проживання в Україні, документ, що підтверджує належність до громадянства Республіки Таджикистан, видає паспорт громадянина України та надсилає до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України (далі - ДКС МЗС України) повідомлення про факт і дату оформлення набуття громадянином Республіки Таджикистан громадянства України, форма якого наведена у додатку 4 до цього Порядку (із зазначенням неповнолітніх дітей, які одночасно набули громадянства України). Разом з цим повідомленням надсилається вилучений документ, що підтверджує належність особи до громадянства Республіки Таджикистан, або заява про втрату такого документа.
Приписами статті 21 Закону №2235 визначено підстави скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Так, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону, внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства, рішення про набуття громадянства України може бути скасоване.
Суд зазначає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх і належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, чи невиконання взятого зобов'язання.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 07.09.2023 у справі №160/9719/22, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковими для врахування при розгляді даної справи.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач набув громадянства України відповідно до статті 6 Закону України "Про громадянство".
Отже, норма статті 21 цього Закону не може бути застосована для скасування рішення про набуття позивачем громадянства України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач із набуттям громадянства України, втратив громадянство країни походження Республіки Таджикистан, що підтверджується наданими відповідачем доказами у справі, який 31.08.2023 вихідним листом за номером 6301.6.2-15416/63.3-23 скерував паспорт громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 до ДКС МЗС України для надсилання дипломатичними каналами для подальшого оформлення припинення громадянства Республіки Таджикистан, та наразі перебуває у статусі особи без громадянства.
До того ж, зважаючи на статус позивача та його прагнення до створення сім'ї, як первинного та основного осередку суспільства, колегія суддів враховує норми статті 5 Сімейного кодексу України та наголошує, що Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
Водночас, матеріали справи не містяить доказів порушення позивачем вимог статті 21 Закону №2235 щодо подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Колегія суддів зазначає, що жодних доказів набуття позивачем громадянства України внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідачем не надано, а позивачем підтверджено факт законного перебування в Україні.
На час оформлення набуття громадянства України ОСОБА_4 Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області не вбачало в переліку наданих ним документів відсутності документу, що підтверджує факт його постійного проживання в Україні на законних підставах, що означає, що позивач належним чином, у повному обсязі та відповідно до вимог чинного законодавства забезпечив подачу документів до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області для набуття ним громадянства України у спрощеному порядку.
Частина 2 статті 3 Конституції України визначає, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з вимогами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення ГУ ДМС в Харківській області про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п.10 ст.6 Закону України від 18.01.2001 "Про громадянство України" та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зміна судового рішення може полягати в доповнення або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі № 520/19037/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова