про залишення позовної заяви без руху
06 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/1580/26
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
-визнати протиправною та скасувати відмову №4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні мені відстрочки від призову під час мобілізації;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинити всі пов'язані з цим дії, у тому числі зняти з розшуку.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4 частини 5 статті 160 КАС України).
Під "змістом позовних вимог" розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Таким чином позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Так судом при ознайомленні з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача у наданні відстрочки, при цьому позивачем до позовної заяви додані повідомлення від 12.12.2025 про відмову у наданні відстрочки, відповідно до протоколу від 11.12.2025 № 2025/50; повідомлення від 19.12.2025 про відмову у наданні відстрочки, відповідно до протоколу від 18.12.2025 від 2025/51; повідомлення від 26.12.2025 про відмову у наданні відстрочки, відповідно до протоколу від 18.12.2025 № 2025/51; повідомлення від 26.01.2026 про відмову у наданні відстрочки, відповідно до протоколу від 22.01.2026 № 2026/4.
Також в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов'язати відповідача надати відстрочку від призову відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинити всі пов'язані з цим дії, однак позивачем не зазначено перелік дій, які повинен вчини відповідач для відновлення його порушених прав.
Також частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).
Відповідно до статті 1 Закону №3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову: немайнового характеру - ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до статті 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Таким чином за подання фізичною особою до суду адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру, ставка судового збору становить 1331,20 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, дана заява була сформована заявником в системі «Електронний суд», тобто поданий в електронній формі.
Отже позивачу за подання до суду даного адміністративного позову, який містить дві вимоги немайнового характеру, а саме: (1) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинити всі пов'язані з цим дії, у тому числі (2) зняти з розшуку, необхідно сплатити судовий збір у сумі 2129,92 грн.
Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами суддею виявлено, що до позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору лише на 998,40 грн.
За таких обставин ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у сумі 1141,52 грн (реквізити для сплати судового збору з 01.01.2022: рахунок UА348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Чернігівській області/тгм.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)) та подати до суду оригінал документу про сплату судового збору у встановленому порядку і належному розмірі.
У свою чергу, згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява позивача має бути залишена без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у встановленому порядку і належному розмірі, заяву з уточненими позовними вимогами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_2 - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначеного недоліку, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини 4 до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Падій