про відмову в залишенні позовної заяви без розгляду
09 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5910/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, подане в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 15.03.2021 по день фактичного розрахунку 19.12.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь за час затримки розрахунку при звільненні з 15.03.2021 по день фактичного розрахунку 19.12.2024.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
До суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовну заяву, згідно якого просить:
- позовну заяву ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без розгляду в частині позовних вимог, а саме: про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо виплачених сум 29.03.2021 в сумі 120479,18 грн., 16.04.2021 в сумі 20348,08 грн., 16.06.2021 в сумі 41520,72 грн., 19.12.2023 в сумі 7749,29 грн.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України
Позивача виключено зі списків особового складу 14.03.2021. Згідно матеріалів справи, встановлено (що також не заперечується Позивачем), що виплата певних видів грошового забезпечення Позивачу Відповідачем здійснювалась декількома платежами: 29.03.2021 Позивач отримав грошове забезпечення в сумі 120479,18 грн. 16.04.2021 Позивач отримав грошове забезпечення в сумі 20348,08 грн. 16.06.2021 Позивач отримав грошове забезпечення в сумі 41520,72 грн. 19.12.2023 Позивач отримав перераховане грошове забезпечення на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/4228/22-а від 18.10.2023, що документально підтверджується випискою по рахунку Позивача про зарахування 7749,29 грн. та не заперечується Позивачем. 23.11.2024 Позивач отримав перераховане грошове забезпечення на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/4247/22-а від 29.02.2024, що документально підтверджується випискою по рахунку Позивача про зарахування 92244,96 грн. та не заперечується Позивачем. 19.12.2024 Позивач отримав перераховане грошове забезпечення на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/4193/22-а від 29.11.2023, що документально підтверджується випискою по рахунку Позивача про зарахування 78528,72 грн. та не заперечується Позивачем.
Позивач звернувся з позовом до суду 21.12.2024 , відповідно вимоги про нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку по платежу від 29.03.2021 в сумі 120479,18 грн., 16.04.2021 в сумі 20348,08 грн., 16.06.2021 в сумі 41520,72 грн., 19.12.2023 в сумі 7749,29 грн. не можуть братись до уваги при розрахунку можливої суми середнього заробітку, а позовна заява в цій частині має бути залишена без розгляду . Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні має бути прорахований за період із 15.04.2021 по 14.10.2021 за час затримки розрахунку в сумі 92244,96 грн. та 78528,72 грн.
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд наголошує, що згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, дійсно, частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відтак Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав.
Водночас, суд звертає увагу на те, що Конституційний Суд України у Рішенні від 22 лютого 2022 року № 4-рп/2012 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу), серед іншого, зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Отож звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п'ятій статті 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Верховний Суд у постанові від 28.06.2023 у справі №560/11489/22 зазначив, що після фактичного розрахунку за зобов'язаннями з виплати індексації грошового забезпечення (яке виплачувалося на виконання судового рішення двома частинами) позивач мав право звернутися до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України, але реалізувати це право він міг протягом одного місяця відколи відбувся фактичний розрахунок за означеною складовою грошового забезпечення.
У цій справі позивачем оскаржуюється бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 15.03.2021 по день фактичного розрахунку 19.12.2024.
Судом встановлено, що у цій справі мають місце тривалі правовівідносини, а відтак позивачем реалізовано право на звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України у місячний строк після фактичного розрахунку (яке виплачувалося як на виконання судових рішень, так і самостійно відповідачем декількома частинами).
Водночас суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїй постанові від 07.09.2023, у справі №160/914/23 зазначив, що строки звернення за кожною підставою для нарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку обраховується окремо.
Однак у цій справі відповідач не надав суду докази того, що виплачені позивачу суми є різними за своєю правовою природою, що обумовлює розрахунок строку звернення до суду за кожною підставою окремо. Ба більше, наявні у справі докази свідчать про те, що зазначені в клопотанні про залишення позову без розгляду суми є грошовим забезпеченням, яке виплачувалося частинами, а тому строки звернення до суду мають відраховуватися, виходячи із останньої суми виплати, яка сформована на підставі рішень судів.
Під "підставою" у розумінні постанови Верховного Суду від 07.09.2023, у справі №160/914/23, розуміється не частковий (проміжний) платіж, а інший вид платежу (індексація, допомога на оздоровлення, тощо). Водночас суд звертає увагу, що строки звернення до суду по іншим видам платежу, не минули.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення без розгляду позовної заяви, з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 240, 241-246, 256 КАС України, -
1. У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов