Справа № 560/2621/26
09 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 13.02.2026 № 23, в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву, подану ним 12.02.2026, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу, під час мобілізації.
Ухвалою від 23.02.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 03.03.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
06 березня 2025 року представник ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить забезпечити адміністративний позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 560/2621/26.
В обґрунтування заяви зазначає, що за відсутності оформленої належним чином відстрочки відповідач має право призвати ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період, після чого останній набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також, унеможливить виконання рішення суду за позовною заявою, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем. Окрім того, вважає, що за відсутності відомостей про своєчасну реалізацію позивачем права на відстрочку чи ухвали суду про забезпечення позову, на будь-якому блок-посту України, можливий призов на військову службу не за місцем його перебування на військовому обліку, що є очевидною перешкодою у реалізації права позивача на відстрочку, за відсутності ухвалення заходу забезпечення позову судом. Просить задовольнити заяву.
Вирішуючи подану заяву суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
За приписами пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Предметом спору у цій справі є протиправна відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених пунктом 1частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
У заяві про забезпечення позову представник позивача просить заборонити відповідачу вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
При цьому, позивач не оскаржує у позові дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Такі дії відповідача не є предметом заявленого спору.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти вказані вище дії щодо направлення/переведення позивача по службі не відповідає порушеному праву позивача за захистом якого він звернувся до суду.
Крім того, пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Таким чином, обраний заявником спосіб забезпечення позову за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України, не допускається.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошені вступна та резолютивна частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук