Справа № 560/13242/25
іменем України
09 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СЕРЦЕВО-СУДИННИЙ ЦЕНТР" про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до комунального некомерційного підприємства "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СЕРЦЕВО-СУДИННИЙ ЦЕНТР", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний серцево-судинний центр" Хмельницької обласної ради від 30.05.2025 №86/25/1089/Р та зобов'язати комунальне некомерційне підприємство "Хмельницький обласний серцево-судинний центр" Хмельницької обласної ради прийняти рішення про встановлення 3 групи інвалідності.
В обґрунтування позову зазначає, що з 10.04.2024 встановлена ІІІ група інвалідності. В результаті проходження оцінювання повсякденного функціонування 30.05.2025 експертна команда комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний серцево-судинний центр" Хмельницької обласної ради прийняла рішення про невизнання інвалідом. Вважає спірне рішення протиправним, оскільки відповідач не взяв до уваги усі медичні документи, що характеризують стан здоров'я. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я. Крім того, оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров'я. Тобто завданням експертної команди під час розгляду кожного випадку є саме огляд пацієнта та проведення оцінювання його реального стану здоров'я, з урахуванням підтверджуючих документів у електронній системі охорони здоров'я. При цьому саме по собі призначення органами МСЕК 3 групи інвалідності у попередньому періоді не зобов'язує експертну команду призначати ту саму групу інвалідності, оскільки стан здоров'я особи - може змінюватися, як погіршуватися, так і покращуватися. Саме тому предметом оцінки експертної команди є стан особи на момент очного огляду в закладі охорони здоров'я а також копії медичних документів, долучені до направлення на оцінювання. Стверджує, що експертна команда оглянувши пацієнта очно в закладі охорони здоров'я 30.05.2025 року, а також оцінивши усі наявні медичні документи, встановила, що особа фактично не має помірного обмеження здатності до пересування та трудової діяльності, а має лише легкий ступінь обмеження до трудової діяльності, що не дає підстав для встановлення йому групи інвалідності. Вказує, що оцінювання професійної працездатності особи - це складний процес, який потребує спеціальних знань у галузі медицини. З огляду на це недопустимо перекладати на суд повноваження щодо оцінки стану здоров'я позивача, оскільки це виходить за межі завдань судочинства. У разі доведення наявності порушень процедури оцінювання суд може зобов'язати провести оцінювання повторно з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні, але аж ніяк не констатувати наявність у позивача права на встановлення групи інвалідності, за відсутності експертного висновку фахівців у галузі медицини.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІІ групи 10.04.2024, із датоб чергового переогляду 10.04.2025, що підтверджується додідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №711369.
Згідно із електронним направленням від 03.05.2025 у зв'язку із настанням строку повторного огляду (пункт 18) лікар ОСОБА_2 направила позивача на оцінювання повсякденного функціонування.
Оглянувши позивача очно в закладі охорони здоров'я 30.05.2025, а також оцінивши усі наявні медичні документи, відповідач встановив, що ОСОБА_1 фактично не має помірного обмеження здатності до пересування та трудової діяльності, а має лише легкий ступінь обмеження до трудової діяльності, що не дає підстав для встановлення йому групи інвалідності. За результатом огляду прийняте рішення №86/25/1089/В за змістом якого інвалідність не встановлена.
Вважаючи протиправним рішення від 30.05.2025 №86/25/1089/Р, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 затверджене Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до пункту 2 Постанови, установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи: з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
Направлення на оцінювання у зв'язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності (пункт 3 Порядку).
За змістом пункту 4 Порядку оцінювання осіб з числа потерпілих від нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві проводиться з метою визначення відсотка втрати працездатності та/або встановлення інвалідності, визначення причини смерті.
Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 8 Порядку).
Згідно з пунктом 17 Порядку оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем, зокрема, лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".
Електронне направлення формується та надсилається до закладу охорони здоров'я, в якому проводиться оцінювання, з урахуванням його завантаженості, а також побажань особи, щодо якої формується направлення, з приводу територіальної доступності в електронній формі за допомогою засобів електронної системи та повинне містити таку інформацію, визначену пунктом 20 Порядку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Порядку до електронного направлення, серед іншого, додаються електронні копії оригіналів таких документів: медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров'я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання: у разі надання медичної допомоги в умовах стаціонару, що пов'язано з діагнозом або станом здоров'я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, в обсязі лише тих даних, на підставі яких встановлено ступінь важкості захворювання або діагноз, який розглядатиметься експертною командою;
у разі надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, що пов'язано з діагнозом або станом здоров'я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, за останній рік із закладу (закладів) охорони здоров'я, де проводилося лікування або обстеження, та/або оригінали консультативних висновків лікарів та/або діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу або стану здоров'я, який розглядатиметься експертною командою;
результати лабораторних, інструментальних, променевих та інших обстежень, що підтверджують діагнози або стани здоров'я та ступінь їх важкості. Для громадян України, які тимчасово на законних підставах перебувають за кордоном, - медичні документи, видані закладом охорони здоров'я в країні перебування (крім медичних документів, виданих у російській федерації або республіці білорусь), засвідчені відповідно до вимог законодавства України переклади на українську мову;
копія індивідуального реабілітаційного плану (за наявності);
акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння), акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формами, що встановлені додатками 11, 11-1, 20, 21 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337;
рішення військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії, оформлені за формою, визначеною законодавством. Документи, зазначені в цьому абзаці, можуть бути подані у формі паперових копій електронних документів, засвідчених відповідно до пункту 3 Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров'я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2023 № 901;
документи або інформація, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (за наявності): інформація про медичний (медичні) висновок (висновки) про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, сформований (сформовані) відповідно до порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ від 1 червня 2021 р. № 1066, та/або листки непрацездатності, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у паперовій формі, видані відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ.
На підставі документів, зазначених у пункті 22 цього Порядку експертною командою фіксується причина інвалідності.
Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я (пункт 31 Порядку).
Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров'я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого МОЗ (пункт 32 Порядку).
Пункт 40 Порядку визначає, що за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема, інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Підставою звернення до суду слугувала незгода позивача із рішенням від 30.05.2025, оскільки має 2 помірних ступені обмеження життєдіяльності на які хворіє більше 12 місяців та є необхідність забезпечення медичними послугами.
Критерії встановлення інвалідності затверджені постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024.
Відповідно до пунктів 5, 6 Критеріїв ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об'єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.
Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:
легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;
помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;
виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;
значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.
До критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування,
пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.
Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов'язкових умов (пункт 8 Критеріїв ОПФО):
стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.
Водночас, у пунктах 10 - 12 Критеріїв вказано, що залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності особі встановлюється одна з таких груп інвалідності: перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді; друга (II); третя (III).
Третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
У зв'язку із цим, встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності в рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, визначеного наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.06.2012 № 420 "Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків" для встановлення ІІІ групи інвалідності необхідна наявність у особи наслідків, спричинених двома або більше випадками, які обмежують працездатність на 40 або більше відсотків.
Суд враховує, що вправі перевірити законність висновку експертної команди лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена вказаним Порядком. Суд позбавлений можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку експертної команди виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.
Тобто, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Досліджуючи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30.05.2025, суд встановив, що відповідачем визначений ступінь функціональних порушень на час огляду не дає підстав для встановлення групи інвалідності позивачу. Водночас, порушень щодо процедури огляду позивача суд не встановив.
Крім того, оскарження результатів оцінювання детально регламентоване у пунктах 57-71 Порядку. Зокрема, скарги мають розглядатися Центром оцінювання функціонального стану особи, яким є державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України". Відтак, позивач не обмежений правом оскаржити спірне рішення в порядку адміністративного оскарження.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення. Тому, у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального некомерційне підприємства "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СЕРЦЕВО-СУДИННИЙ ЦЕНТР" про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Комунальне некомерційне підприємство "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СЕРЦЕВО-СУДИННИЙ ЦЕНТР" (вул. Володимирська, 85,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 03397564)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук