25 лютого 2026 року Справа № 480/9193/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
представника позивача - Шевченко В.В.,
представника відповідача - Семерні І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “КОЗАЦЬКА» (далі - позивач, ТОВ "АГРОФІРМА "КОЗАЦЬКА", ТОВ "АФ "Козацька") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17 червня 2024 року №796918280707, винесеного ГУ ДПС у Сумській області.
Вимоги мотивовані тим, що позивач (продавець) уклав зовнішньоекономічний контракт від 11.10.2022 №1011/UA/1/2022 з компанією Mintreko Kft. (юридична особа за законодавством Угорщини). Позивач у період жовтня-грудня 2022 здійснив транспортування частини товару на загальну суму товару 890154.04Євро. Перетин митного кордону України підтверджується копіями митних декларацій. Втім під час транспортування товару в бег-бегах залізничним транспортом, такий товар (пшениця) зазнала впливу вологості, внаслідок чого утворилися вологі згустки пшениці, про що 09.12.2022 було повідомлено компанією Mintreco Kft. У зв'язку з цим товар потребує очищення та сушіння і таке доопрацювання матиме фінансові наслідки. Згодом Mintreko Kft частково сплатило за поставлений товар 26.01.2023 на суму 26980.75євро, 27.03.2023 на суму 27291,56євро та 11.04.2023 на суму 40000євро.
Втім у процесі врегулювання такої ситуації було прийнято рішення здійснити заміну сторони Контракту - покупця з компанії Mintreco Kft на компанію Tuzser Border Dry Port, про що між позивачем була укладена 22.02.2023 Угода до контракту №1011/UA/1/2022 з компанією Tuzser Border Dry Port, яка отримала (переміщений через митний кордон України ще у листопаді-грудні 2022року згідно митних декларацій товар) на загальну суму 392 292,04 євро на підставі Акта приймання-передачі товару. Перша частина товару у кількості 251,043 тони на суму 70 292,04 євро була списана як така, що не може використовуватися у господарській діяльності, що було зафіксоване Платником податку та компанією Tuzser Border Dry Port в Акті про списання товару (в рамках Контракту) від 24 лютого 2023 року, а друга частина товару в кількості 1150,00 тон підлягала оплаті за ціною 70 євро за тонну, що було погоджено у Протоколі узгодження ціни на пшеницю (у рамках Контракту). Загальна вартість товару в кількості 1150,00 тон становила 80 500,00 євро, про що окремо Платником податків був сформований та направлений покупцеві Інвойс №1 від 25 вересня 2023 року. Кошти у сумі 80 500,00 євро були перераховані компанію Tuzser Border Dry Port 11 жовтня 2023 року, підтвердженням чого слугує платіжний документ від 24 жовтня 2023 року.
Листом за вих. № 11/01 від 11 жовтня 2023 року позивач повідомив Акціонерне товариство “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», який здійснює валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, про вказані обставини та просив здійснити зарахування коштів у сумі 80 500,00 євро, які надійшли від компанії Tuzser Border Dry Port Kft, як оплату за товар, поставлений в рамках Контракту.
Втім ГУ ДПС у Сумській області проведено перевірку, за наслідками якої складено акт перевірки від 17.05.2024, та за встановленими порушеннями прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.06.2024 №796918280707 щодо нарахування пені у сумі 21 627 666,07 грн. за зовнішньоекономічним контрактом від 11.10.2022 №1011/UA/1/2022 за порушення граничних строків розрахунків.
Позивач не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки від 17.05.2024, вважає їх неповними, помилковими, такими, що не відповідають всім фактичним обставинам, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 17.06.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Так, вважає, що відповідачем не було враховано те, що:
- товар був знищений в наслідок дії форс-мажорних обставин. Відповідно до пп. 2, п. 12 Інструкції “Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором: відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору»,
- 100% товару, який поставлявся був пошкоджений, що підтверджується поданими документами та сертифікатом торгово-промислової палати, підстави донарахування штрафних санкцій за порушення валютного контролю відсутні.
Додатково позивач вказує, що згідно сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024, зафіксовані наступні форс-мажорні обставини: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження його дії, ракетні обстріли та повітряні тривоги, стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії внаслідок пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, в зв'язку з чим, як наслідок псування якості товару при транспортуванні.
Таким чином, весь об'єм товару, який був поставлений в рамках вищезазначеного контракту зіпсувався під час транспортування у зв'язку з воєнними діями, які відбувались на території України.
Інших поставок, за межами періоду з 11.10.2022 по 09.12.2022 - не було.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) вказано наступним чином: Дата настання - 11.10.2022; Дата закінчення - 09.12.2022.
Обставини, зазначені у вказаному сертифікаті Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024 підтверджуються експертним висновком науково-правової експертизи з оцінки відповідності обставин, за які жодна зі сторін не відповідає, що унеможливлює виконання обов'язку продавця з поставки товару належної якості за Контрактом від 11.10.2022 № 1011/UA/1/2022 та мають ознаки форс-мажорних обставин.
Тому позивач вважає, що позиція відповідача про те, що сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024 засвідчує форс-мажорні обставини поза межами строків нарахування пені, є необґрунтованою та помилковою.
Окремо позивач наголошував у позові на тому, що податковий орган не надав оцінки тому, що підприємство позивача розташоване на території Конотопського району Сумської області, яка від початку повномасштабного вторгнення піддавалась постійним артилерійським та авіаційним обстрілам, критична інфраструктура зазначала значних пошкоджень. Відповідач не врахував листування позивача з постачальником по контракту, допомогу позивачем Збройним Силам України та велику суму сплачених позивачем податків.
Відмітив, що на час подання позову, позивачем були виконані всі свої зобов'язання по поставці товару, але передбачити той факт, що майже весь товар під час транспортування стане непридатним позивач не міг. А тому, з посиланням на статтю 112 Податкового кодексу України, вважає що є підстави для звільнення від відповідальності ТОВ “АФ “КОЗАЦЬКА».
Також у позові посилався представник на положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вважає, що ці норми поширюються на спірні правовідносини.
У зв'язку з чим позовні вимоги просив задовольнити.
Ухвалою суду від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2024, а сторонам встановлено строки для подання заяв по суті спору (т.1, а.с.169-170).
Так, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що перевіркою встановлено порушення ТОВ “АФ “КОЗАЦЬКА» частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII “Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), пункту 142 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» по експортному контракту 11.10.2022 №1011/UA/1/2022, укладеного з “Mintreco Kft.» (Угорщина).
Законом №2473 передбачено єдину умову, яка є підставою для зупинення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а саме наявність форс-мажорних обставин, які засвідчуються відповідним сертифікатом, виданим ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою.
Позивачем в ході проведення перевірки сертифікат торгово-промислової палати щодо підтвердження дії форс-мажорних обставин не надавався. Втім до позову позивачем додано Сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024 (Дата настання форс-мажорних обставин - 11 жовтня 2022 року; дата закінчення форс- мажорних обставин - 09 грудня 2022 року).
З посиланням на практику Верховного Суду відповідач вказує, що наявність форс - мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
ТОВ “АФ “КОЗАЦЬКА» у своєму позові зазначає те, що військова агресія російської федерації проти України, постійні ракетні обстріли, повітряні тривоги, стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії, пошкодження залізничної інфраструктури призвели до псування якості товару при транспортуванні, що є форс-мажорною обставиною засвідченою сертифікатом.
Початок дії форс-мажорних обставин, згідно наявного сертифікату торгово-промислової палати припадає на 11.10.2022, а закінчення дії на 09.12.2022, тобто наявний в матеріалах судової справи сертифікат торгово-промислової палати засвідчує форс-мажорні обставини поза межами строків нарахування пені.
Також у відзиві представник ГУ ДПС у Сумській області наголосив, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.
У відповіді на відзив представник позивача вказує, що ГУ ДПС у Сумській області, посилаючись на засвідчення сертифікатом торгово-промислової палати форс-мажорних обставини поза межами строків нарахування пені, не бере до уваги характер правовідносин між позивачем та контрагентом по контракту.
При цьому відповідно до розділу 2 Контракту “Предмет договору» Продавець продає Покупцеві (товар) 13 000 тонн +-10% пшениці (кількість та якість нижче), яка не має жодних застав, претензій та обтяжень. Таким чином, за своєю природою вищезазначений контракт є договором поставки товару. Товар - пшениця. Поставки товару відбувалися саме в межах періоду, який зазначений у сертифікаті про засвідчення форс-мажорних обставин. І весь товар, що був поставлений в цей період був зіпсований при транспортуванні, що прямо зазначено в сертифікаті.
Транспортування товару відбувалося саме у межах періоду, який зазначений у сертифікаті Торгово-промислової палати. І у сертифікаті зазначено, що термін виконання зобов'язання: 08.12.2022. Таким чином, період, в який діяли форс-мажорні обставини, чітко окреслений в сертифікаті. І поза межами визначеного періоду поставок товару не було, а тому визначати інші строки дії форс-мажорних обставин не було доцільним. Отже, відповідач робить невірну оцінку у кореляції з сертифікатом торгово-промислової палати умов зовнішньоекономічного контракту.
Окрім того, у відповіді на відзив представник позивача також вказав, що з метою доведення того факту, що увесь товар був зіпсований саме через дії країни-агресора і саме ці дії в цей період стали форс-мажорними саме для цього конкретного випадку, позивач звернувся до торгово-промислової палати і Торгово-промислова палата засвідчила дію форс- мажорних обставин, видавши відповідний сертифікат. Окремо просив суд звернути увагу на підпункт 3 пункту 12 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7.
Ухвалою суду забезпечена участь представника позивача в режимі відеоконференції поза межами суду власними технічними засобами (т.1, а.с.178).
Підготовчі засідання неодноразово відкладалися, зокрема, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в Сумському районі Сумської області, що тривала довгий час, необхідністю надання часу сторонам для додаткової підготовки заяв по суті, за клопотанням представника відповідача (т.1 а.с.189, 230, 242, т.2 а.с.1,12-15).
При цьому ухвалою суду від 03.02.2025 визнано поважною причину пропуску строку відповідачем на подання відзиву, а у задоволенні клопотання позивача про залишення відзиву без розгляду відмовлено (т.1, а.с.221-222, 249, т.2, а.с.10-11).
Ухвалою суду, занесеною до протоколу засідання від 17.02.2025 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 06.03.2025, участь представника позивача забезпечена в режимі відеоконференції поза межами суду власними технічними засобами (т.2, а.с.33-39)
Судові засідання неодноразово відкладалися та в них оголошувалася перерва у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в Сумському районі Сумської області, що тривала довгий час, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень у сторін, з метою забезпечення участі представника позивача (у зв'язку із заміно), за клопотанням представника позивача (т.2 а.с.66, 76, 90, 97-103, 183-189, 214-218, 233, 246, т.3 а.с.1-3, 7-10, 20).
При цьому ухвалою суду забезпечена участь представника позивача в режимі відеоконференції поза межами суду власними технічними засобами (т.2 а.с.86, 116), а ухвалою суду від 04.08.2025 визнано поважною причину пропуску строку подання відповідачем додаткових доказів у справі (т.2 а.с.213).
Сторонами неодноразово в обґрунтування своїх позицій подавалися додаткові пояснення у справі з власної ініціативи та на вимогу суду (т.2 а.с.60-62, 167-174, 227-228, т.3 а.с.14-16, 25-26).
Так, представник позивача у поясненнях наводив додаткові обґрунтування своїх доводів в частині знищення товару за наявності форс-мажорних обставин та вкотре наголосив, що ним було вжито усі можливі заходи з метою доведення того факту, що знищення товару відбулося саме через дію форс-мажорних обставин, що і засвідчується сертифікатом Торгово-промислової палати. Наголосив, що товар було знищено і саме цей факт фіксується в Сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-24-1460 від 31.07.2024 (т.2, а.с.61-62).
Представник позивача наголосила що, зважаючи на те, що:
1. 100% товару, який поставлявся, був зіпсований (неналежної якості) в наслідок дії форс-мажорних обставин;
2. наявність таких обставин підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження,
3. право власності на цей товар відповідно до умов контракту від 11.10.2022 належить резидентові, оскільки компанія-покупець не здійснила повний розрахунок, -
- наявні правові підстави, передбачені підпунктом 3 пункту 12 Інструкції № 7, для зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт такого товару - на суму вартості зіпсованого, пошкодженого товару.
Окремо вказує, що згідно частини першої статті 7.1.7. Принципів міжнародних комерційних договорів (УНІДРУА) сторона звільняється від відповідальності за невиконання, якщо вона доведе, що невиконання було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї неможливо було розумно очікувати прийняття цієї перешкоди до уваги при укладанні договору або уникнення чи запобігання цій перешкоді чи її наслідкам. При цьому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам статті 58 ПК України, містить невірний розрахунок і період нарахування пені, не враховує наявність обставин, що спростовує наявність вини платника податку, не містить інформації щодо наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, а тому підлягає скасуванню судом як протиправне.
При цьому щодо обставин справи № 920/260/23, представник позивача вказала, що ТОВ «АФ «Козацька» зверталося до суду з метою захисту своїх майнових прав та припинення негативних валютних наслідків. Залишення позову без розгляду було зумовлено процесуальними обставинами, пов'язаними з ненаданням окремих документів, отримання яких було об'єктивно ускладненим. Суд не розглядав спір по суті та не встановлював недобросовісність покупця чи продавця товару.
Представник відповідача у поясненнях додатково вказував, що згідно з пп. 2 п. 12 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Постанова Правління Національного банку України 02 січня 2019 року №7, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти або на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором: 2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору. Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою не підтверджено факт зміни вартості товару з зазначенням суми неякісних товарів, а тільки змінено перебіг строків при нарахуванні пені. Таким чином, у випадку врахування сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, в межах періоду дії форс-мажорних обставин, сума нарахованої пені розраховується у сумі 19 019 100,51 гривень.
Також ГУ ДПС у Сумській області у поясненнях вказало, що посилання позивача на відсутність надходження валютної виручки у зв'язку з неможливістю її отримання від нерезидента, що за своєю правовою природою відповідає ознакам безнадійної заборгованості, не підтверджені жодними належними доказами її юридичного та бухгалтерського оформлення. Відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість підлягає обов'язковому списанню за наявності визначених законом підстав та з відповідним відображенням у бухгалтерському обліку платника податків. Нездійснення позивачем списання дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічним Контрактом №1011/UА/1/2022 від 11.10.2022 свідчить про те, що:
- позивач не визнав заборгованість нерезидента безнадійною у розумінні законодавства;
- грошове зобов'язання нерезидента продовжує обліковуватися як дійсне та підлягає погашенню;
- відсутні правові підстави вважати зобов'язання припиненим або таким, що не підлягає виконанню.
Окремо вказав, що залишення позову без розгляду по справі № 920/260/23 не створює правових наслідків для припинення або зміни зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом, а відтак не позбавляло контролюючий орган обов'язку поновити нарахування пені відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Крім того, надані позивачем документи не підтверджують: факту повного знищення товару, припинення зобов'язання нерезидента щодо його оплати, внесення змін до умов контракту щодо ціни або обсягу оплати, повернення товару або документального оформлення відмови від його прийняття.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті спору та у додаткових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та поясненнях, та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У судовому засіданні було встановлено, що 27.09.2023 та 12.12.2023 ГУ ДПС у Сумській області були надіслані запити позивачу про надання інформації з приводу обставин укладення та виконання зовнішньоекономічного контракту №1011/UA/1/2022, укладеного 11.10.2022 з компанією Mintreko Kft (т.2, а.с.136-139), у відповідь на які ТОВ “АГРОФІРМА “КОЗАЦЬКА» надіслало пояснення та відповідні докази (т.2, а.с.123-129).
Згодом уповноваженими представниками ГУ ДПС у Сумській області у період з 08.04.2024 до 10.05.2024 була проведена планова виїзна перевірка ТОВ “АГРОФІРМА “КОЗАЦЬКА», за результатами якої складено відповідний акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 17.05.2024 №5951/18-28-07-02-07/30902752/26 (т.1, а.с.21-49).
Згідно висновків акта встановлено порушення позивачем, серед іншого:
частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 11.10.2022 № 1011/UA/1/2022 з “Mintreco Kft.» (Угорщина)
на суму 36 530,19 євро за період з 23.04.2023 до 11.10.2023,
на суму 26 980,75 євро за період з 24.04.2023 до 11.10.2023,
на суму 16 118,00 євро за період з 24.04.2023 до 11.10.2023,
на суму 39 088,50 євро за період з 27.04.2023 до 11.10.2023,
на суму 38 217,44 євро за період з 12.10.2023 до 31.12.2023,
на суму 78 682,00 євро за період з 28.04.2023 до 31.12.2023,
на суму 51 631,25 євро за період з 29.04.2023 до 31.12.2023,
на суму 25 310,75 євро за період з 29.04.2023 до 31.12.2023,
на суму 39 263,50 євро за період з 09.05.2023 до 31.12.2023,
на суму 89 984,75 євро за період з 09.05.2023 до 31.12.2023,
на суму 72 020,48 євро за період з 18.05.2023 до 31.12.2023,
на суму 58 633,40 євро за період з 18.05.2023 до 31.12.2023,
на суму 59 154,20 євро за період з 19.05.2023 до 31.12.2023,
на суму 69 780,48 євро за період з 21.05.2023 до 31.12.2023,
на суму 74 417,28 євро за період з 23.05.2023 до 31.12.2023,
на суму 58 286,20 євро за період з 30.05.2023 до 31.12.2023.
ТОВ “АФ “КОЗАЦЬКА» не погодилось з висновками, викладеними в акті перевірки від 17.05.2024 №5951/18-28-07-02-07/30902752/26, та подало 31.05.2024 заперечення на акт перевірки (т.1, а.с.208-210), за результатами розгляду якого ГУ ДПС у Сумській області у відповіді про результати розгляду заперечення від 14.06.2024 №1571/12/18-28-07-07-05 вказало, що вважає висновки акту документальної планової виїзної перевірки від 17.05.2024 №5951/18-28-07-02- 07/30902752/26 такими, що відповідають фактичним обставинам, правомірними, обґрунтованими, та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України (т.1 а.с.17зворот-19, 205зворот-210).
17.06.2024 на підставі акта документальної планової виїзної перевірки та за результатом розгляду заперечення на акт перевірки від 14.06.2024 №1571/12/18-28-07-07-05, ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення №796918280707, яким за порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями та п.14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, до ТОВ “АГРОФІРМА “КОЗАЦЬКА» застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) у розмірі 21627666грн.07коп. (т.1, а.с.19зворот-20,199зворот-200).
ТОВ “АФ “КОЗАЦЬКА» подало до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 17.06.2024 №796918280707, з доповненнями до неї від 09.08.2024. 15.07.2024 Державною податковою службою України рішенням № 21702/6/99-00-06-01-02-06 продовжено строк розгляду скарги позивача до 31.08.2024 (т.1, а.с.13).
У процесі адміноскарження Державній податковій службі України позивачем було надано сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024, що вбачається із змісту рішення (т.1, а.с.108).
30.08.2024 за результатами розгляду скарги позивача та доповнення до нього, Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги за №26507/6/99/-00-06-01-02-06, яким залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.06.2024 №796918280707, а скаргу - без задоволення (т.1, а.с.106-109, 201-204).
Позивач, не погоджуючись з прийнятим ГУ ДПС у Сумській області податкового повідомлення-рішення від 17.06.2024 №796918280707, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють, серед іншого контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті (підпункт 19-1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України).
Згідно зі статтею 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від Національного банку України про експортні та імпортні операції платників податків.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII), відповідно до частини четвертої статті 11 якого органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, частиною першою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з вимогами частини другої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Частина п'ята цієї норми визначає, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Водночас, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Згідно із частиною 7 статті 13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Таким чином, системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що законодавцем передбачено випадки не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору, а також у випадках, передбачених частиною 7 статті 13 Закону №2473-VIII.
Встановлення наявності/відсутності обставин для зупинення перебігу строку розрахунків та відповідно зупинення нарахування пені у період дії форс-мажорних обставин є функціональними обов'язками контролюючих органів у відповідності до приписів підпункту 19-1.1.34 статті 19-1 Податкового кодексу України, які повинні визначати суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі встановлення порушення платником податків валютного законодавства.
Згідно підпункту 54.3.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Наявність/відсутність підстав для нарахування грошового зобов'язання встановлюється під час здійснення заходів податкового контролю шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 статті ПК України).
Відповідно, у разі проведення перевірки контролюючим органом, платник податків має право надати контролюючому органу документи на підтвердження, у тому числі наявності форс-мажорних обставин, та їх впливу на неможливість виконання договірних зобов'язань контрагентом.
Жодним нормативно-правовим актом не обмежено платника податків у надані контролюючому органу будь-яких документів та письмових пояснень на його розсуд, які повинні бути прийняті та ретельно перевірені.
Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону № 2473-VIII постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Також відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» 24.02.2022 з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ №18), яку, своєю чергою, Постановою Правління Національного банку України №68 від 04.04.2022 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту:
« 14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»;
« 14-4. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
У подальшому до пункту 14-2 Постанови НБУ №18 вносились зміни і з 07.06.2022 цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07.07.2022 - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).
Таким чином, за загальним правилом експорт та імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05.04.2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05.04.2022 по 07.06.2022 такі строки становили 90 календарних днів, з 07.06.2022 по 07.07.2022 - 120 календарних днів, з 07.07.2022 - 180 календарних днів. При цьому, змінені Постановою НБУ №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05.04.2022.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що строки поставки товару, визначені сторонами у договорі та додаткових угодах до нього, підлягають урахуванню при визначенні моменту належного виконання зобов'язань контрагентом. Водночас відповідно до вимог чинного законодавства такі строки не можуть виходити за межі граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, встановлених Національним банком України.
Отже, умови договору щодо строків поставки мають юридичну силу лише в тій частині, яка узгоджується із зазначеними імперативними приписами. Домовленості сторін не можуть змінювати чи продовжувати строки, встановлені Національним банком України, оскільки останні є обов'язковими до застосування незалежно від волевиявлення учасників правовідносин.
Таким чином, у будь-якому випадку граничний строк розрахунків у спірних правовідносинах (період укладення контракту та поставки товару жовтень-грудень 2022рік) не міг перевищувати 180 днів з дня здійснення митного оформлення товару, що передбачено пунктом 14-2 Постанови НБУ №18.
У цій справі судом встановлено, що 11.10.2022 ТОВ "АФ "Козацька" (продавець) уклало зовнішньоекономічний контракт №1011/UA/1/2022 з компанією Mintreko Kft. (юридична особа за законодавством Угорщини) (т.1, а.с.50-51) та 17.11.2022 - доповнення №1 до контракту (т.1, а.с.52).
Відповідно до умов контракту, з урахування Доповнення №1, до нього продавець продає покупцеві (товар) 13000 тонн +-10% пшениці (кількість та якість нижче), яка не має жодних застав, претензій та обтяжень (розділу 2 цього контракту «Предмет договору»).
Якість товару відповідає параметрам у Додатку №1. Якісно і кількісно приймання здійснюється на угорського-українському кордоні: біг-бег, насипом або на словацько-українському кордоні насипом (пункт 2/б).
Ціна товару відповідно до розділу 8 контракту складає 250 Євро/тону на DAP - Батьово (Україна) або 280 Євро/тону на DAP - Добра (Словаччина) завантажено у транспортний засіб покупця з наданням транзитних митних документів за умови виконання Розділу 5. Якщо якість товару не відповідає параметрам Додатка 1, то ціна товару за домовленістю сторін зменшується пропорційно параметрам якості.
Відповідно до Розділу 5 «Паритет умови оплати товару» оплата товару здійснюється протягом трьох банківських днів згідно оригіналу рахунку-фактури, банківським переказом по факту поставки на територію покупця та підтвердження кількості і якості товару у відповідності до пункту 2/б.
За розділами 6,7 контракту початок транспортування 12.10.2022, кінець транспортування 30.03.2023.
Поставка DAP - Мандок, DAP - Добра, DAP - Еперьєшке. Виконання по якості та кількості згідно із розділом 2/б.
На виконання умов вказаного контракту позивач у період жовтня-грудня 2022року здійснив транспортування частини товару: пшениці продовольчої, не твердих сортів, врожаю 2021 року в обсязі 3 392 491кг (3392,491тонн) на загальну суму товару 890154.04євро (екв.32927677,73грн.), згідно митних декларацій:
- від 18.10.2022 №UA805020/2022/011502 на суму 14774,50 євро (екв. 526261,78 грн), в обсязі товару 59098кг, граничний строк надходження валютної виручки - 15.04.2023 (т.1, а.с.86);
- від 22.10.2022 №UA805020/2022/011660 на суму 26468,25 євро (екв. 949855,50 грн), в обсязі товару 105873кг, граничний строк надходження валютної виручки - 19.04.2023 (т.1, а.с.90);
- від 23.10.2022 №UA805020/2022/011666 на суму 39338,50 євро (екв. 1411725,01 грн), в обсязі товару 157354кг, граничний строк надходження валютної виручки - 20.04.2023 (т.1, а.с.92);
- від 25.10.2022 №UA805200/2022/000954 на суму 50221,25 євро (екв.1805 850,69 грн), в обсязі товару 200885кг, граничний строк надходження валютної виручки - 22.04.2023 (т.1, а.с.94);
- від 26.10.2022 №UA805200/2022/000958 на суму 26980,75 євро (екв. 973476,25 грн), в обсязі товару 107923кг, граничний строк надходження валютної виручки - 23.04.2023 (т.1, а.с.96);
- від 26.10.2022 №UA805200/2022/000959 на суму 16118,00 євро (екв. 581543,89 грн), в обсязі товару 64472кг, граничний строк надходження валютної виручки - 23.04.2023 (т.1, а.с.95);
- від 29.10.2022 № 22UA805020/2022/011976 на суму 39088,50 євро (екв. 1436056,77 грн), в обсязі товару 156354кг, граничний строк надходження валютної виручки - 26.04.2023 (т.1, а.с.97);
- від 30.10.2022 № 22UA805020/2022/011991 на суму 78682,00 євро (екв. 2890666,53 грн), в обсязі товару 314728кг, граничний строк надходження валютної виручки - 27.04.2023 (т.1, а.с.98);
- від 31.10.2022 №UA805020/2022/012021 на суму 51631,25 євро (екв. 1879868,00 грн), в обсязі товару 206525кг, граничний строк надходження валютної виручки - 28.04.2023 (т.1, а.с.101);
- від 31.10.2022 №UA805020/2022/012027 на суму 25310,75 євро (екв. 921551,75 грн), в обсязі товару 101243кг, граничний строк надходження валютної виручки - 28.04.2023 (т.1, а.с.100);
- від 10.11.2022 № 22UA805020012476U4 на суму 39263,50 євро (екв. 1442917,92 грн), в обсязі товару 157054кг, граничний строк надходження валютної виручки - 08.05.2023 (т.1, а.с.85);
- від 10.11.2022 № 22UA805020012552U6 на суму 89984,75 євро (екв. 3306903,57 грн), в обсязі товару 359939кг, граничний строк надходження валютної виручки - 08.05.2023 (т.1, а.с.84);
- від 19.11.2022 № 22UA805200001022U8 на суму 72020,48 євро (екв. 2720076,69 грн), в обсязі товару 257216кг, граничний строк надходження валютної виручки - 17.05.2023 (т.1, а.с.87);
- від 19.11.2022 № 22UA805200001023U7 на суму 58633,40 євро (2214472,11 грн), в обсязі товару 209405кг, граничний строк надходження валютної виручки - 17.05.2023 (т.1, а.с.89);
- від 20.11.2022 № 22UA805200001024U6 на суму 59154,20 євро (екв. 2234141,74 грн), в обсязі товару 211265кг, граничний строк надходження валютної виручки - 18.05.2023 (т.1, а.с.88);
- від 22.11.2022 № 22UA805200001030U4 на суму 69780,48 євро (екв. 2613146,39 грн), в обсязі товару 249216кг, граничний строк надходження валютної виручки - 20.05.2023 (т.1, а.с.91);
- від 24.11.2022 № 22UA805200001038U7 на суму 74417,28 євро (екв. 2808962,09 грн), в обсязі товару 265776кг, граничний строк надходження валютної виручки - 22.05.2023 (т.1, а.с.93);
- від 01.12.2022 № 22UA805200001068U0 на суму 58286,20 євро (екв. 2210201,05 грн), в обсязі товару 208165кг, граничний строк надходження валютної виручки - 29.05.2023 (т.1, а.с.99).
Оплата за поставлений товар по контракту від 11.10.2022 № 1011/UA/1/2022 надійшла, згідно виписок AT «КРЕДАГРІКОЛЬ БАНК» (т.1, а.с.78, 81-83), на загальну суму 174 772,31 євро (екв. 6 852 826,52 грн), у тому числі:
1) в межах граничного строку надходження валютної виручки на суму 94272,31грн. (зокрема, по митним деклараціям:
- від 18.10.2022 №UA805020/2022/011502 на суму 14774,50 євро, граничний строк надходження валютної виручки - 15.04.2023 (т.1, а.с.86);
- від 22.10.2022 №UA805020/2022/011660 на суму 26468,25 євро, граничний строк надходження валютної виручки - 19.04.2023 (т.1, а.с.90);
- від 23.10.2022 №UA805020/2022/011666 на суму 39338,50 євро, граничний строк надходження валютної виручки - 20.04.2023 (т.1, а.с.92);
а також частково (на суму 13691,06 євро) по митній декларації від 25.10.2022 №UA805200/2022/000954, граничний строк надходження валютної виручки - 22.04.2023, а саме:
- платіжний документ від 30.01.2023 у сумі 26 900,75 євро (екв. 1 069 256,39 грн), комісія банка в сумі 80,00 євро (екв. 3 179,86 грн), разом 26980,75 євро (т.1, а.с.82);
- платіжний документ від 28.03.2023 у сумі 27 211,56 євро (екв. 1 071 860.63 грн), комісія банка в сумі 80,00 євро (екв. 3 151,19 грн), разом 27291,56євро (т.1, а.с.83);
- платіжний документ від 13.04.2023 в сумі 39 910,03 євро (екв. 1 594 090,41 грн), комісія банка в сумі 89,97 євро (екв. 3 593,59 грн), разом 40000 євро (т.1, а.с.81).
2) поза межами строку, встановленого пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 надходження валютної виручки згідно платіжного документа від 11.10.2023 у сумі 80 480,00 євро (екв. 3 106 922.35 грн), комісія банка в сумі 20,00 євро (екв. 772,10 грн), разом 805000євро (т.1, а.с.78). При цьому, у зв'язку з цією оплатою, листом від 11 жовтня 2023 року (т.1, а.с.77) позивач повідомив Акціонерне товариство “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», який здійснює валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, про вказані обставини та просив здійснити зарахування коштів у сумі 80 500,00 євро, які надійшли від компанії Tuzser Border Dry Port Kft, як оплату за товар, поставлений в рамках контракту. Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.46зворот) та розрахунку пені ця сплата була врахована (зокрема, шляхом зменшення загальної кількості днів прострочення) в оплату поставленого товару під час обрахунку пені, зокрема, по таким митним деклараціям:
- від 25.10.2022 №UA805200/2022/000954 на залишок суми 36530,19євро (50221,25 євро - 13691,06 євро), за період з 23.04.2023 до 11.10.2023;
- від 26.10.2022 №UA805200/2022/000958 на суму 26980,75 євро за період з 24.04.2023 до 11.10.2023;
- від 26.10.2022 №UA805200/2022/000959 на суму 16118,00 євро (екв. 581543,89 грн), за період з 24.04.2023 до 11.10.2023
- від 29.10.2022 № 22UA805020/2022/011976 на всю суму 39088,50 євро за період з 27.04.2023 до 11.10.2023; а з 12.10.2023 до 31.12.2023 на залишок суми 38217,44євро.
Таким чином, контролюючим органом оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням була нарахована пеня за порушення строків розрахунку за операціями з експорту товару по таким митним деклараціям:
- від 25.10.2022 №UA805200/2022/000954 на залишок суми 36530,19євро (50221,25 євро - 13691,06 євро), за період з 23.04.2023 до 11.10.2023;
- від 26.10.2022 №UA805200/2022/000958 на суму 26980,75 євро за період з 24.04.2023 до 11.10.2023;
- від 26.10.2022 №UA805200/2022/000959 на суму 16118,00 євро (екв. 581543,89 грн), за період з 24.04.2023 до 11.10.2023
- від 29.10.2022 № 22UA805020/2022/011976 на всю суму 39088,50 євро за період з 27.04.2023 до 11.10.2023; а з 12.10.2023 до 31.12.2023 на залишок суми 38217,44євро.
- від 30.10.2022 № 22UA805020/2022/011991 на суму 78682,00 євро (екв. 2890666,53 грн), за період 28.04.2023 до 31.12.2023 ;
- від 31.10.2022 №UA805020/2022/012021 на суму 51631,25 євро за період 29.04.2023 до 31.12.2023 ;
- від 31.10.2022 №UA805020/2022/012027 на суму 25310,75 євро (екв. 921551,75 грн), за період 29.04.2023 до 31.12.2023 ;
- від 10.11.2022 № 22UA805020012476U4 на суму 39263,50 євро (екв. 1442917,92 грн), за період 09.05.2023 до 31.12.2023 ;
- від 10.11.2022 № 22UA805020012552U6 на суму 89984,75 євро (екв. 3306903,57 грн), за період 09.05.2023 до 31.12.2023;
- від 19.11.2022 № 22UA805200001022U8 на суму 72020,48 євро (екв. 2720076,69 грн), за період 18.05.2023 до 31.12.2023;
- від 19.11.2022 № 22UA805200001023U7 на суму 58633,40 євро (2214472,11 грн), за період 18.05.2023 до 31.12.2023;
- від 20.11.2022 № 22UA805200001024U6 на суму 59154,20 євро (екв. 2234141,74 грн), за період 19.05.2023 до 31.12.2023;
- від 22.11.2022 № 22UA805200001030U4 на суму 69780,48 євро (екв. 2613146,39 грн), за період 21.05.2023 до 31.12.2023;
- від 24.11.2022 № 22UA805200001038U7 на суму 74417,28 євро (екв. 2808962,09 грн), за період 23.05.2023 до 31.12.2023;
- від 01.12.2022 № 22UA805200001068U0 на суму 58286,20 євро (екв. 2210201,05 грн), за період 30.05.2023 до 31.12.2023.
Між сторонами немає спору щодо встановленого податковим органом факту порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Натомість, виник спір щодо правомірності нарахування контролюючим органом пені за цим фактом на підставі Податкового кодексу України та Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки позивач доводив про відсутність його вини в порушенні цих строків.
Так, зокрема, представник позивача, посилаючись на статтю 617 Цивільного кодексу України, стверджує про відсутність підстав для фінансової відповідальності позивача, оскільки він вжив всіх належних заходів для виконання зобов'язання.
При цьому позивач не міг передбачити, що майже весь товар під час транспортування стане непридатним для реалізації. На підтвердження цього факт під час адміноскарження (т.1, а.с.108) позивач надав сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024, в якому зафіксовані форс-мажорні обставини (т.1, а.с.56-57). Втім податковий орган не надав оцінки обставинам, підтверджені сертифікатом, та не врахував, що підприємство позивача розташоване на території Конотопського району Сумської області, яка від початку повномасштабного вторгнення піддавалась постійним артилерійським та авіаційним обстрілам, критична інфраструктура зазначала значних пошкоджень. Відповідач не врахував листування позивача з постачальником по контракту, допомогу позивачем Збройним Силам України та велику суму сплачених позивачем податків.
Надаючи оцінку цим доводам та доказам, що містяться у справі, суд враховує таке.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває до теперішнього часу.
Згідно з частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При цьому, як зазначалось вище, згідно з абзацом першим частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Абазом другим цієї норми визначено, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Таким чином, застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені не залежить від надання благодійної допомоги, допомоги Збройним Силам України, а також від обсягу сплачених податків, на чому наголошував представник позивача. Крім того, саме по собі існування форс-мажорної обставини, на які посилався представник, не можуть бути самостійними підставами для звільненні від фінансової відповідальності. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент).
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина 1 статті 14-1 Закону №671/97-ВР).
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону №671/97-ВР форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За правилами підпункту 4.1 пункту 4 Регламенту Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.
Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами (пункт 6.1 Регламенту).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (пункт 6.2 Регламенту).
Таким чином, аналізуючи наведені норми законодавства, слід зазначити, що в окремих випадках суб'єкти господарювання або фізичні особи можуть звернутись до Торгово-промислової палати в Україні або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати по окремому договору, або з окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, з метою підтвердження виникнення/закінчення дії форс-мажорних обставин, про що заявник може отримати сертифікат.
Здійснюючи правовий аналіз зазначених вище норм права у сукупності Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24) при перегляді судових рішень у подібному спорі дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від попередньо сформованих висновків касаційного суду, а саме таких:
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови від 12 грудня 2024 року у справі №380/839/24, від 14 січня 2025 року у справі №440/17191/23, з урахуванням постанов Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22);
- підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку (постанови від 05 грудня 2023 року у справі № 917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 тощо);
- має бути встановлено (доведено) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку (постанови від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16).
Разом з тим, Судова палата Верховного Суду сформувала узагальнюючі правові висновки про те, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
При цьому сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання конкретною особою (учасником) в межах укладеного міжнародного договору. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Так, у розумінні норм частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII передбачається можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв'язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Такі ж висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16, від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24.
У цій справі згідно сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024 (т.1, а.с.56), зафіксовані наступні форс-мажорні обставини: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження його дії, ракетні обстріли та повітряні тривоги, стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії внаслідок пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, в зв'язку з чим, як наслідок псування якості товару при транспортуванні пшениці 13000тонн за контрактом від 11.10.2022 №1011/UA/1/2022, укладеного ТОВ "АФ "Козацька" з компанією Mintreko Kft, відповідно до електронних декларацій №22UA805020012476U4, №22UA805020012552U6, №22UA805200001024U6, №22UA805200001038U7, №22UA805200001022U8, №22UA805200001023U7, №22UA805200001068U0, №22UA805200001030U4, №UA805020/2022/011502, №UA805020/2022/011660, №UA805020/2022/011666, №UA805200/2022/000954, №UA805200/2022/000958, №UA805200/2022/000959, №UA805020/2022/011976, №UA805020/2022/011991, №UA805020/2022/012021, №UA805020/2022/012027 (т.1, а.с.84-101), з урахуванням, серед іншого, листа Mintreko Kft від 09.12.2022 (т.1, а.с.105), висновку про непридатність зерна у використанні в господарських цілях від 23.02.2023 (т.1, а.с.79),
які унеможливили виконання контракту у термін до 08.12.2022.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у сертифікаті вказано наступним чином: Дата настання - 11.10.2022; Дата закінчення - 09.12.2022.
Тобто цей сертифікат містив перелік форс-мажорних обставин, заперечень проти наявності яких відповідач, зокрема, у рішення про результаті розгляду скарги (т.1, а.с.108) не мав. Також сертифікат містив інформацію про те, на виконання якого саме зовнішньоекономічного контракту вплинули такі обставини, з зазначенням у сертифікаті всіх митних декларацій, які були досліджені під час перевірки контролюючим органом.
При цьому у справі міститься лист компанії Mintreco Kft від 09.12.2022, в якому контрагент повідомив позивача про те, що пшениця, отримана в біг-бегах залізничним транспортом за контрактом, зазнала впливу вологості, внаслідок чого у мішках утворилися вологі згустки пшениці. Щоб товар був придатний для продажу, його необхідно очистити а в деяких випадках висушити. Пшениця відповідатиме специфікації та стандарту тільки після доопрацювання, що матиме певні фінансові наслідки. У понеділок буде відібрано взірці для лабораторного дослідження, з метою перевірки відповідності параметрів пшениці. Після отримання результату лабораторного дослідження зможуть надати більш точну інформацію (т.1, а.с.105).
Пошкодження пшениці продовольчої, нетвердих сортів врожаю 2021року, зразки якої були відібрані саме у партії поставленої позивачем товару (т.1, а.с.102-105), висновком про непридатність зерна від 23.02.2023 (т.1, а.с.79).
При цьому, відповідно до умов контракту (т.1, а.с.50-52) п.б розділу 2 (2/б) якість товару мала відповідати параметрам у Додатку №1. Якісно і кількісно приймання здійснюється на угорського-українському кордоні: біг-бег, насипом або на словацько-українському кордоні насипом.
Якщо якість товару не відповідає параметрам Додатка 1, то ціна товару за домовленістю сторін зменшується пропорційно параметрам якості (розділі 8).
Відповідно до Розділу 5 «Паритет умови оплати товару» о п л а т а товару здійснюється протягом трьох банківських днів згідно оригіналу рахунку-фактури, банківським переказом п о ф а к т у поставки на територію покупця та п і д т в е р д ж е н н я кількості і я к о с т і товару у відповідності до пункту 2/б.
Таким чином, оскільки оплата поставленого товару контрагентом позивача - Mintreco Kft, у відповідності до умов контракту мала здійснюватися протягом трьох банківських днів згідно оригіналу рахунку-фактури, банківським переказом по факту поставки на територію покупця та лише у разі підтвердження кількості і якості товару, а станом на 09.12.2022 якість товару, який був пошкоджений (що підтверджується дослідженими у справі доказами), потребувала перевірці на предмет відповідності параметрів пшениці, вказані обставини мали вплив на затримку розрахунку платежів.
Враховуючи викладене, суд визнає, що псування якості пшениці через форс-мажорні обставини у період з 11.10.2022 до 09.12.2022 перебувало поза межами контролю сторін, і ці обставини не дозволяли сторонам контракту належним чином виконати взяті на себе зобов'язання як з поставки товару так і з його оплати.
Обставини, зазначені у вказаному сертифікаті Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-1460 від 31.07.2024, також були оцінені експертами ТОВ «Незалежні Фахові Експертизи».
Так, відповідно до експертного висновку науково-правової експертизи з оцінки відповідності обставин, за які жодна зі сторін не відповідає, що унеможливлює виконання обов'язку продавця з поставки товару належної якості за Контрактом від 11.10.2022 №1011/UA/1/2022 та мають ознаки форс-мажорних (т.1, а.с.58-76), встановлено відповідність обставин, за які жодна зі сторін не відповідає, що унеможливили виконання обов'язку продавця з продажу 13000тон пшениці та наявність в них ознак форс-мажорних обставин, оскільки у повному обсязі доведено, що
- унеможливлення виконання зобов'язання, передбаченого контрактом спричинено дією форс-мажорних обставин, зокрема: повномасштабним вторгненням 24.02.2022, періодичними ворожими обстрілами населених пунктів Сумської області, у тому числі Конотопського району, що призводить до завдання шкоди об'єктам інфраструктури, відключення та включення електроенергії згідно встановленого графіку, тривалість чинності яких окреслюється періодом з 24.02.2022 до 09.12.2022.
- визначені форс-мажорні обставини є надзвичайними, непереборними і невідворотними, їх дії не модна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов'язаної сторони, об'єктивно впливають на виконання зобов'язань за контрактом та обґрунтовано виправлено унеможливлюють їх виконання;
- встановлені форс-мажорні обставини є підставою для звільнення від відповідальності зобов'язаної сторони, зокрема, позивача за виконання зобов'язань за контрактом та правових наслідків такого невиконання, а саме: псування якості товару, оскільки до відвантаження пшениця тривалий час зберігалася у відключених від електроенергії складських приміщеннях і набрала вологи..
Таким чином, дослідженими доказами підтверджується виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин з метою зупинення дії відповідних зовнішньоекономічних контрактів, а також простежується причинно-наслідковий зв'язок між обставинами невиконання нерезидентами обов'язку своєчасного виконання умов контракту у цей період з 24.02.2022 до 09.12.2022 та наявністю форс-мажорних обставин, які вплинули на якість товару. А відтак, суд визнає, що наведена у сертифікаті інформація, що вказує на існування таких обставин, свідчить про абсолютну та безумовну неможливість (а не абстракту) сторонами реально виконати свої зобов'язання у строк до 09.12.2022.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №460/28139/23 щодо підстав для звільнення від відповідальності у зв'язку з випадком надзвичайних та невідворотних обставин (форс-мажору) зазначено у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Відтак, відповідач мав врахувати вказаний сертифікат під час розрахунку пені під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Поряд з цим представник відповідача у відзиві наголошує на тому, що такий сертифікат не був наданий представником позивача під час проведення перевірки. При цьому оскільки його було отримано після виникнення порушення строків розрахунків та після завершення відповідного валютного нагляду, вказане унеможливлює його застосування для звільнення від відповідальності.
У контексті цього суд зазначає, що за приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У постанові від 04 липня 2024 року у справі №380/8597/23 Верховний Суд указав, що у зазначених положеннях закону мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не всі документи.
Отже, позиція відповідача у цьому випадку є помилковою, оскільки сертифікати торгово-промислової палати не належать до первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, та безпосередньо не пов'язані із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, а тому положення пункту 44.6 статті 44 ПК України у спірних правовідносинах не застосовуються.
Також у цій постанові Верховний Суд зазначив, що підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України допускає виникнення такої ситуації, коли після проведення перевірки та/або після прийняття за наслідками перевірки рішення (під час процедури адміністративного оскарження) виникають певні обставини, які є новими та не були досліджені під час перевірки.
При цьому, зазначена норма надає платнику податку право посилатися на нові обставини у двох альтернативних випадках: 1) або у запереченнях на акт перевірки (тобто до прийняття податкового повідомлення-рішення); 2) або у скарзі на прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення (тобто на стадії процедури оскарження рішення в адміністративному порядку).
За наявності одного із таких випадків, контролюючий орган зобов'язаний прийняти до уваги зазначені платником податку обставини та надати їм належну оцінку у відповідному документі: у рішенні за результатами розгляду заперечень на акт перевірки або у рішенні за результатами розгляду скарги.
Також колегія суддів у зазначеній постанові наголосила, що, сертифікат торгово-промислової палати може підтверджувати наявність форс-мажорних обставин, що мали місце до його видачі, шляхом зазначення конкретного періоду часу, протягом якого існували надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини.
Отже, платник податку має право подати документи на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин після проведення перевірки на стадії надання заперечень на акт перевірки або на стадії оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Ураховуючи наявний висновок Верховного Суду, висловлений у вищезазначеній постанові щодо ключового питання у цій справі, та підтриманий у постанові від 16 січня 2025 року у справі № 580/4079/23, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах, хоча сертифікат торгово-промислової палати і був отриманий після ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, він засвідчує існування непереборних обставин у період з 11.10.2022 до 09.12.2022, а відтак, мав бути врахований контролюючим органом.
У рішенні про результати розгляду скарги та під час розгляду справи відповідач стверджує, що сертифікат засвідчує форс-мажорні обставини поза межами строків нарахування пені (т.1, а.с.108).
Поряд з цим, ці обставини спростовуються, як актом перевірки так і розрахунком пені, з яких вбачається, що під час розрахунку пені контролюючий орган період порушення граничних строків розрахунків почав обраховувати з 23.04.2023 (т.1, а.с.44зворот-47, 49зворот).
Втім відповідно до зазначених вище приписів частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII за наявності підтвердження виникнення форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Отже, беручи до уваги підтверджений під час розгляду справи факт виникнення форс-мажорних обставин, які тривали з 11.10.2022 до 09.12.2022, перебіг строку розрахунків та нарахування пені мав зупинитися на весь період дії цих обставин та поновитися з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, тобто з 10.12.2022. Своєю чергою з 10.12.2022 мав початися відлік 180-денного строку, встановлений пунктом 14-2 Постанови НБУ №18, якою встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Останнім днем такого строку за обставин справ мав бути саме 07.06.2023, а не 22.04.2023, як вважав відповідач, та з врахуванням якого і було розраховано пеню. Відтак, податковим повідомленням-рішенням пеня на суму 2608565,56грн (21627666,07грн-19019100,51грн (т.1, а.с.20, т.2, а.с.231) була нарахована до закінчення 180-денного граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів, що не відповідає нормам Закону №2473-VIII та положенням Постанови НБУ №18.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача пені у сумі 2608565,56грн. не відповідає критеріям правомірності, визначеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню у цій частині.
Поряд з цим представник позивача стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки вважає, що на спірні правовідносини поширюються положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідно до яких зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, з посиланням на статтю 112 Податкового кодексу України, вважає, що є підстави для звільнення від відповідальності ТОВ “АФ “КОЗАЦЬКА», оскільки на час подання позову, позивачем були виконані всі свої зобов'язання по поставці товару, але передбачити той факт, що майже весь товар під час транспортування стане непридатним позивач не міг.
Суд не погоджується з цими доводами, враховуючи наступне.
Дійсно стаття 112 ПК України встановлює загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 112.8 вказаної статті передбачено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
За приписами пунктів 112.1, 112.7 статті 122 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Також дійсно Законом України № 2118-IX від 03.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.
Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. До цієї норми згодом вносилися зміни, у тому числі Законом України № 3219-IX від 30.06.2023 , на який посилався представник позивача. Відповідно до цих змін тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Поряд з цим, надаючи оцінку доводам представника позивача з посиланням на вказані норми, суд звертає увагу позивача на те, що частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Отже, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Таким чином оскільки, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом України «Про валюту і валютні операції». Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (стаття 3).
Втім відповідних змін до Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині зупинення перебігу строків не вносилось.
Відтак, з огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України «Про валюту і валютні операції», та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а так само і положення статті 112 Податкового кодексу України, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24, від 23.07.2024 у справі №240/25642/22.
Також представник позивача в обґрунтування позову, з посиланням у позові на підпункт 2 пункту 12 розділу III Інструкції №7 від 02.1.2019, вважав безпідставне нарахування пені у повному обсязі, оскільки 100% товару, який поставлявся був пошкоджений, що підтверджується поданими документами та сертифікатом торгово-промислової палати.
Суд не погоджується з цими доводами, оскільки відповідно до підпункту 2 пункту 12 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7 від 02.01.2019), відповідно до якого зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.
Тобто відповідно до цієї норми зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів, а не знищення товару, на чому наголошував у позові позивач.
При цьому, дійсно позивачем було подано Угоду до контракту №1011/UA/1/2022, укладеної 22.02.2023 з іншою компанією - Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикордонний сухий порт Тузсер» (Tuzser Border Dry Port) (т.1, а.с.53), відповідно до якої позивач надає дозвіл на передачу компанії Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикордонний сухий порт Тузсер» 1401,043 тони пшениці з раніше доставленого за контрактом №1011/UA/1/2022 для ТОВ «Мінтреко» вантажу по ціні 280 Євро за тонну. Загальна суму угоди 392292,04євро. Акт приймання-передачі товару підписується сторонами по завершенню розвантажувальних робіт та відправки товару на склад в Алдебрев. Також угодою передбачено, що позивач доручає Товариству з обмеженою відповідальністю «Прикордонний сухий порт Тузсер» продати 1150тонн компанії за ціною, яка узгоджена сторонами додатково.
10.02.2023 представниками позивача та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикордонний сухий порт Тузсер» був складений акт відбору зразка пшениці ярої (т.1, а.с.102).
Згідно акта від 15.02.2023 відібрані зразки були доставлені в лабораторію ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» (т.1, а.с.102).
24.02.2023 позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикордонний сухий порт Тузсер» був підписаний акт приймання-передачі товару (в рамках контракту №1011/UA/1/2022 від 11.10.2022 (як зазначив представник позивача рік 2023 в акті стоїть помилково). Відповідно до цього акта контракту Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикордонний сухий порт Тузсер» прийняло пшеницю продовольчу нетвердих сортів в обсязі 1401,043 тонни пшениці за ціною 280 Євро за тонну, на загальну суму 392292,04євро (т.1, а.с.53зворот-54).
Згідно акта про списання товару (в рамках Контракту) частина товару у кількості 251,043 тони на суму 70 292,04 євро була списана як така, що не може використовуватися у господарській діяльності (т.1, а.с.54зворот).
За другу частину товару в кількості 1150,00 тон за ціною 70 євро за тонну, з урахуванням протоколу узгодження ціни на пшеницю (т.1, а.с.55) загальною вартістю 80500,00євро, кошти (у сумі 80 500,00 євро) були перераховані компанію Tuzser Border Dry Port 11 жовтня 2023 року, що підтверджується копією виписки банку (т.1, а.с.78).
Тобто з цих документів вбачається лише частковий перегляд ціни товару (пшениці) в обсязі 1150,00тон, у той час як поставлено було 3 392тон (т.1, а.с.55) та саме між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикордонний сухий порт Тузсер», без відома первісного контрагента, який продовжував здійснювати оплату отриманого товару, зокрема і у квітні 2023року.
При цьому будь-яких доказів відмови первісного контрагента - компанії Mintreko Kft від виконання умов договору (що стало підставою для його заміни, на чому наполягав позивач), а так само припинення зобов'язання компанії Mintreko Kft щодо його оплати, внесення змін до умов контракту щодо ціни або обсягу оплати за участю компанією Mintreko Kft, повернення товару або документального оформлення відмови від його прийняття, суду надано не було.
Втім навіть ці докази не підтверджують перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів у спосіб, визначений положеннями підпункту 2 пункту 12 розділу ІІІ вказаної Інструкції №7, відповідно до якої зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору. Таких доказів суду не надано.
У подальшому представник позивача просив врахувати підпункту 3 пункту 12 розділу III Інструкції №7 від 02.01.2019, оскільки весь товар був зіпсований саме через дії країни-агресора і саме ці дії в цей період стали форс-мажорними саме для цього конкретного випадку, позивач звернувся до торгово-промислової палати і Торгово-промислова палата засвідчила дію форс- мажорних обставин, видавши відповідний сертифікат.
Дійсно відповідно до вказаної норми Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.
Втім суду не надано докази знищення всього поставленого товару. Згідно акта про списання товару підписаного позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикордонний сухий порт Тузсер» лише частина товару у кількості 251,043 тонни на суму 70 292,04 євро була списана як така, що не може використовуватися у господарській діяльності (т.1, а.с.54зворот). Поряд з цим доказу факту знищення всього товару, та який би підтверджувався органом, уповноваженим здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події, суду надано не було.
Більше того, як станом на час перевірки так і станом на час розгляду справи суду будь-яких доказів списання знищеного товару в бухгалтерському обліку позивача суду надано не було. Як станом на час перевірки так і станом на час розгляду справи суду в бухгалтерському обліку продовжується обліковуватися дебіторська заборгованість на всю суму 715381,73євро (тобто з урахуванням суми знищеного товару).
Відповідно до положень статей 3, 4 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій повинна відображатися підприємством у фінансовій звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, як обов'язкового виду обліку для підприємства. У свою чергу, як встановлено частиною першою статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Вказане узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 січня 2026 року у справі №320/8245/23.
Відтак, посилання позивача на норми Інструкції №7 від 02.01.2019 суд не бере до уваги.
Окремо представник позивача вказував, що згідно частини першої статті 7.1.7. Принципів міжнародних комерційних договорів (УНІДРУА) сторона звільняється від відповідальності за невиконання, якщо вона доведе, що невиконання було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї неможливо було розумно очікувати прийняття цієї перешкоди до уваги при укладанні договору або уникнення чи запобігання цій перешкоді чи її наслідкам.
Надаючи оцінку цим доводам, суд наголошує, що відповідно до приписів Закону №2473-VIII єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності, встановленої статтею 4 Закону, за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що прямо передбачено у частині сьомій статті 6 цього Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.
Існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а не від обов'язку виконати це зобов'язання після припинення таких обставин. У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов'язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 908/1620/22.
Сертифікатом, який міститься в матеріалах справи підтверджується форс-мажорні обставини лише у період з 11.10.2022 до 09.12.2022. Будь-яких інших належних доказів форс-мажорних обставин в інший період суду надано не було.
Крім того, відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Також, як вже зазначалось вище згідно із частиною 7 статті 13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
В матеріалах справи містяться докази звернення 13.03.2023 позивача до Господарського суду Сумського області з позовом до компанії Mintreko Kft про стягнення заборгованості у сумі 863173,29євро (т.2, а.с.130-131). Втім ухвалою суду від 09.10.2023 у справі №920/260/23 позов позивача було залишено без розгляду через невиконання позивачем вимог ухвали суду та неявкою в судове засідання.
Під час розгляду цієї справи представник позивача вказані обставини пояснював втратою актуальності вказаного спору.
Таким чином, враховуючи, що матеріали справи не підтверджують наявність форс-мажорних обставин поза межами періоду, вказаному у сертифікаті, а позивачем не надано доказів щодо наявності інших підстав для звільнення його від фінансової відповідальності, вказані вище доводи представника позивача суд також не бере до уваги.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 19019100,51грн. (т.2, а.с.231) прийнято з дотриманням вимог Податкового кодексу України, Закону №2473-VIII, Постанови НБУ №18, в цій частині рішення відповідає критеріям правомірності, а відтак, суд не вбачає підстав для його скасування у цій частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, вбачається стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення сплачений під час подачі позову до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3652,14грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» (вул. Самойловича Гетьмана, буд. 15,с. Козацьке,Конотопський район, Сумська область,41644, код ЄДРПОУ 30902752) до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 43995469) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.06.2024 №796918280707 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) у розмірі 2 608 565 грн. 56коп.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 3652грн.14коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 09.03.2026.
Суддя І.Г. Шевченко