09 березня 2026 року м. Рівне№460/24010/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Д.П. Зозулі, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.01.2026, яке набрало законної сили, позов задоволено.
Позивач подав до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, у якій зазначено, що відповідачем на виконання рішення суду складено довідку про розмір грошового забезпечення зі зменшенням розмірів і відсотків щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, у зв'язку з чим постановити окрему ухвалу.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Рівненський області оформлену на ім'я ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами), з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ на 1 січня 2025 року в розмірі 3028 гривень, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за посадою, яку займав ОСОБА_1 на дату звільнення з військової служби, та обчислених з урахуванням розмірів цих встановлених окладів станом на 18.06.2025, для здійснення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року.
Як свідчить зміст заяви та не заперечується позивачем, на виконання рішення суду від 26.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 оформив і видав довідку №12/1/2015/ хг17403 від 05.03.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025.
Тобто правові підстави вважати, що рішення суду від 26.01.2026 невиконане відповідачем, у суду відсутні.
Позивач у заяві стверджує, що у виданій на виконання рішення суду довідці складові грошового забезпечення визначені у неналежному розмірі.
Поряд з цим, суд зауважує, що зазначені обставини свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, яким судом в ході розгляду справи у справі №460/24010/25 правова оцінка не надавалася та які не охоплені рішенням суду від 26.01.2026 у справі №460/24010/25.
За приписами ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача, а відтак про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд,
Заяву позивача про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 09 березня 2026 року
Суддя Д.П. Зозуля