09 березня 2026 р. № 400/12821/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, ,
до відповідачаОСОБА_1 , ,
простягнення 5083,00 грн,
28 листопада 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача до державного бюджету штраф за порушення законодавства про рекламу в сумі 5083,00 гривні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовою особою позивача при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу було встановлено факт порушення відповідачем відповідного законодавства (реклама викладена недержавною мовою та відсутня інформація про платне чи безоплатне використання споживачем електронних комунікацій при отримані рекламованої послуги), про що було складено протокол від 08.05.2025 № 000017. На підставі матеріалів справи позивач прийняв рішення від 29.05.2025 № 000019 про накладення штрафу і рішення від 29.05.2025 № 00011 про зупинення розповсюдження реклами. Відповідач добровільно зазначені штрафи не сплатив.
У відзиві на позовну заяву від 16.12.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити. Відзив умотивовано тим, що факт порушення носив разовий і формальний характер і був усунутий доборовільно, без примусу та найкоротший строк.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
02.12.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивачем було складено протокол від 08.05.2025 № 000017 про порушення законодавства про рекламу. Згідно з цим протоколом посадовими особами позивача шляхом здійснення фотофіксації 25.04.2025 встановлено факт наявності зовнішньої реклами, рекламодавцем якої є відповідач, представлений на конструкції типу банер на фасаді будівлі за адресою: вул. Захисників Миколаєва, 33. Реклама має ознаки порушення вимог частини першої статті 6 Закону України «Про рекламу», оскільки її текстове повідомлення викладене недержавною мовою. Також зазначена реклама порушує частину першу статті 15 Закону України «Про рекламу», тому що відсутня інформація про платне чи безоплатне використання споживачем електронних комунікацій, зазначених в рекламі номерів.
Згідно з рішенням від 08.05.2025 № 000017 позивач розпочав провадження про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача.
Позивач надіслав відповідачу повідомлення від 09.05.2025 № 14.5.4.2-2-09/3744-25 про надання до 27.05.2025, зокрема, документів, які визначають вартість відповідної розповсюдженої реклами та / або її виготовлення, іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття рішення.
Повідомлення було надіслано відповідачу рекомендованим листом на поштову адресу, яку він пізніше вказав у відзиві на позовну як своє місце проживання, та яка є місцем його реєстрації згідно з Відповіді від 02.12.2025 № 2077565 з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 29.05.2025 № 000019 визнано факт порушення відповідачем вимог, визначених частиною першою статті 6 Закону України «Про рекламу», доведеним, а також з урахуванням неможливості встановлення вартості реклами, керуючись частиною сьомою статті 27 Закону України «Про рекламу», прийняти рішення про накладення на нього штрафу в розмірі 299 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з рішенням відповідача від 29.05.2025 № 000019 на відповідача накладено штраф в розмірі 5083,00 грн за недотримання встановлених вимог щодо змісту реклами, з урахуванням неможливості встановлення вартості розповсюдженої реклами відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу»;
Вказані рішення позивач надіслав відповідачу за допомогою мобільного застосунку Телеграм на його номер телефону, а також рекомендованим листом на його адресу місця проживання, що підтверджується Протоколом фіксації доведення інформації або документів до відома шляхом використання телекомунікаційного зв'язку від 19.06.2025 та довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 15.06.2025 до поштового відправлення № 0601152973075.
У зв'язку з невиконання добровільно відповідачем цих рішень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 9 і 15 частини першої статті 1 Закону України «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 26 Закону № 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку) та щодо змісту реклами про вакансії (прийом на роботу), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.
Згідно підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Абзацом першим пункту 7 вищенаведеного Положення встановлено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Таким чином, Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, як територіальне управління Держпродспоживслужби, наділене повноваженнями для здійснення заходів державного нагляду (контролю), предметом яких є дотримання вимог законодавства про рекламу.
Постановою Кабінетом Міністрів України від 26.05.2004 № 693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі - Порядок № 693).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.
Уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України «Про адміністративну процедуру» повідомляє суб'єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб'єкту реклами або його представнику, якщо суб'єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. (абзац перший пункту 5 Порядку № 693).
Відповідно до пункту 9 Порядку № 693 справа розглядається без участі суб'єкта реклами або його представника у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Частиною сьомою статті 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 693 рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру», або у судовому порядку.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 693 не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.
У постанові від 21.06.2023 у справі 21.06.2023 № 320/14138/21 Верховний Суд виснував, що виконання Держпродспоживслужбою функції контролю за дотриманням законодавства про рекламу та наступне звернення з позовом про стягнення із суб'єкта господарювання, який допустив порушення цього законодавства, суми штрафу у разі відмови останнього сплачувати такий штраф у добровільному порядку, є єдиним процесом системного виконання державою в особі уповноважених суб'єктів владних повноважень конституційної гарантії захисту прав споживачів, здійснюючи контроль за якістю та безпечністю надання послуг у сфері реклами, оскільки правила поведінки, створені у демократичній та правовій державі для захисту гарантованих прав, не мають користі, якщо вони не виконуються.
Суд встановив, що за результатами розгляду справи за фактом порушення відповідачем законодавства про рекламу, яке було зафіксовано у протоколі від 08.05.2025 № 000017, позивач прийняв рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 29.05.2025 № 000019 про накладення на відповідача штрафу в розмірі 5083,00 грн, тобто у розмірі 299 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Вказане рішення позивач надіслав відповідачу надіслав відповідачу за допомогою мобільного застосунку Телеграм на його номер телефону, а також рекомендованим листом на його адресу місця проживання, що підтверджується Протоколом фіксації доведення інформації або документів до відома шляхом використання телекомунікаційного зв'язку від 19.06.2025 та довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 15.06.2025 до поштового відправлення № 0601152973075.
Матеріали справи не містять доказів добровільної сплати або оскарження відповідачем штрафних санкцій, накладених позивачем.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Водночас суд врахував, що станом на день подання позивачем відзиву на позовну заяву ним було усунуто виявлені порушення, що підтверджується відповідними фотографіями. Однак, згідно з частиною сьомою статті 27 Закону України «Про рекламу» повноваження щодо визначення розміру штрафу за відповідне правопорушення належить до дискреційних повноважень Держпродспоживслужби, а тому суд не має права змінювати відповідний розмір штрафу.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб'єктом владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про рекламу в сумі 5083 (П'ять тисяч вісімдесят три) гривні 00 копійок.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
6. Учасники справи:
позивач: Головне управління Держпродпоживслужби в Миколаївській області (пр-т Центральний, 288, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54003; код ЄДРПОУ 40327023);
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
7. Повний текст рішення суду складений 09.03.2026.
Суддя В.Г.Ярощук