справа №380/22273/25
09 березня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н. Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і компанія» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700111/2 від 24.10.2025;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700118/2 від 29.10.2025;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700119/2 від 29.10.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» (далі ТОВ, позивач) та компанія «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o.», Poland уклали Контракт №01/2020, предметом якого є те, що Продавець зобов'язується продавати, а Покупець зобов'язується купувати на умовах даного Контракту товар - нові та/або бувші у вжитку транспорті засоби. Під час декларування товарів позивачем відповідно до ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митних декларацій (Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: OPEL, модель: ASTRA, рік випуску - 2021, модельний рік - 2021, дата ведення в експлуатацію - 08.02.2021, № кузова: НОМЕР_1 , № двигуна: невизначений двигун-дизель, об"єм - 1496см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Країна походження: Європейський союз(EU)); Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT, модель: 308, рік випуску - 2020, модельний рік - 2020, дата ведення в експлуатацію - 13.03.2020, № кузова: НОМЕР_2 , № двигуна: невизначений двигун-дизель, об"єм - 1499см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Країна походження: Європейський союз(EU)); Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT, модель: 308, рік випуску - 2020, модельний рік - 2020, дата ведення в експлуатацію - 12.02.2020, № кузова: VF3LCYHZRLS060188, № двигуна: невизначений двигун-дизель, об"єм - 1499см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Країна походження: Європейський союз(EU)). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача надано відповідачу повний пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. В деклараціях митна вартість товару була визначена за ціною договору. Однак, незважаючи на те, що заявлена позивачем митна вартість товарів, імпортованих за контрактом базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, митним органом прийнято спірні рішення про коригування заявленої митної вартості товару та виписано картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів. На переконання позивача, відповідач протиправно здійснив коригування митної вартості ввезеного товару, що призвело до необхідності сплати митних платежів у більшому розмірі.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне. Ухвалою судді від 17.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Львівською митницею було встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, що безпосередньо відображено в оскаржуваних рішеннях.
Представником позивача в спростування наведених заперечень у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач не навів переконливих аргументів, що надані позивачем документи в сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним позивачем основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Ухвалою судді від 04.12.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
03.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» та компанія «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o.», Poland уклали Контракт №01/2020, предметом якого є те, що Продавець зобов'язується продавати, а Покупець зобов'язується купувати на умовах даного Контракту товар - нові та/або бувші у вжитку транспорті засоби.
На виконання вимог Контракту №01/2020 від 03.01.2020, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №577/10/2025 від 07.10.2025 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 5200,00 EUR (євро).
15.10.2025, з метою митного оформлення вказаного товару декларант подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209180082165U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на який прийнято оскаржуване рішення (тов. №1 - Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: OPEL, модель: ASTRA, рік випуску - 2021, модельний рік - 2021, дата ведення в експлуатацію - 08.02.2021, № кузова: НОМЕР_1 , № двигуна: невизначений двигун-дизель, об'єм - 1496см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Країна походження: Європейський союз(EU)).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано:
- Зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020;
- Рахунок-фактура (iнвойс) №577/10/2025 від 07.10.2025;
- Автотранспортна накладна №509 від 14.10.2025;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.02.2021;
-Платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 14.10.2025;
- Митна декларація країни відправлення №25PL4010100011OHB7 від 13.10.2025;
- Фото від 15.10.2025.
Однак, 24.10.2025 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/700111/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:
«- Поставка оцінюваного товару здійснюється на підставі Контракту купівлі-продажу №01/2020 від 03.01.2020, укладеного між ТОВ «АВТО і КОМПАНІЯ» та Компанією «EUROCAR&COMPANY sp.z.o.o». Пунктом 1.1. передбачено, що детальний асортимент, кількість, ціна одиниці Товару, вартість Товару (відповідної партії Товару), детальні умови поставки, строки та порядок оплати Товару узгоджуються та зазначаються Сторонами у Інвойсах до цього Контракту, що будуть його невід?ємними частинами. Оскільки, наданий інвойс (рахунок-фактура) може уточнювати та більш детально розкривати зміст договірних умов, тобто таким документом погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такий є невід?ємною частиною контракту, а відтак додатком до такого, то такий документ підлягає погодженню, шляхом підписання Сторонами. До митного оформлення надано Інвойс №577/10/2025 від 07.10.2025 підписаний лише стороною Продавця, але не містить підпису Покупця. За даних обставин такий Інвойс не вважається підписаним, а відтак таким, що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, з відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
- Пункт 4.2. Контракту вказує, що поставка здійснюється на умовах згідно з вимогами міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, передбачених в Інвойсах до цього Контракту. В поданому до митного оформлення інвойсі №577/10/2025 від 07.10.2025 умовами поставки зазначено DAP Львів і відсутні вартість товару та виокремлена вартість перевезення. Відповідно до Інкотермс 2010 термін DAP означає , що продавець виконав своє зобов?язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з ТЗ, який прибув у вказане місце призначення. Однак, декларантом не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваного товару.
Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості».
З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ), Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ.
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25UA209180072100U0 від 16.09.2025, де митна вартість визнана митним органом на рівні 7 000 ЄВРО. Коригування на умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».
В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2025/001450. Декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №25UA209180086481U4 та 27.10.2025 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №596/10/2025 від 15.10.2025 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 5200,00 EUR (євро).
23.10.2025 з метою митного оформлення вказаного товару декларант подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209180085222U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, на які прийняте оскаржуване рішення (тов. №1 - Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT, модель: 308, рік випуску - 2020, модельний рік - 2020, дата ведення в експлуатацію - 13.03.2020, № кузова: VF3LCYHZPLS094054, № двигуна: невизначений двигун-дизель, об"єм - 1499см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Країна походження: Європейський союз (EU)).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано:
- Зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020;
- Рахунок-фактура (iнвойс) №596/10/2025 від 15.10.2025;
- Автотранспортна накладна №522 від 17.09.2025;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 13.10.2025;
-Платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 22.10.2025;
- Митна декларація країни відправлення №25PL4010100012R4B0 від 21.10.2025;
- Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу №UA.012.084878-25 від 22.10.2025;
- Фото від 23.10.2025.
Однак, 29.10.2025 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/700118/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:
«- Поставка оцінюваного товару здійснюється на підставі Контракту купівлі-продажу №01/2020 від 03.01.2020, укладеного між ТОВ «АВТО і КОМПАНІЯ» та Компанією «EUROCAR&COMPANY sp.z.o.o». Пунктом 1.1. передбачено, що детальний асортимент, кількість, ціна одиниці Товару, вартість Товару (відповідної партії Товару), детальні умови поставки, строки та порядок оплати Товару узгоджуються та зазначаються Сторонами у Інвойсах до цього Контракту, що будуть його невід'ємними частинами. Оскільки, наданий інвойс (рахунок-фактура) може уточнювати та більш детально розкривати зміст договірних умов, тобто таким документом погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такий є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатком до такого, то такий документ підлягає погодженню, шляхом підписання Сторонами. До митного оформлення надано Інвойс №596/10/2025 від 15.10.2025 підписаний лише стороною Продавця, але не містить підпису Покупця. За даних обставин такий Інвойс не вважається підписаним, а відтак таким, що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, з відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
- Пункт 4.2. Контракту вказує, що поставка здійснюється на умовах згідно з вимогами міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, передбачених в Інвойсах до цього Контракту. В поданому до митного оформлення інвойсі №596/10/2025 від 15.10.2025 умовами поставки зазначено DAP Львів і відсутні вартість товару та виокремлена вартість перевезення. Відповідно до Інкотермс 2010 термін DAP означає , що продавець виконав своє зобов?язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з ТЗ, який прибув у вказане місце призначення. Однак, декларантом не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваного товару.
Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості».
З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ), Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ.
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25UA205170020433U1 від 24.07.2025, де митна вартість визнана митним органом на рівні 8 000 ЄВРО. У зв'язку із однотипними умовами поставки та специфічним товаром коригування по таких критеріях не здійснювалося».
В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2025/001487. Декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №25UA209180087753U4 та 30.10.2025 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №607/10/2025 від 23.10.2025 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 4900,00 EUR (євро).
27.10.2025 з метою митного оформлення вказаного товару декларант подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209180086588U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, на які прийняте оскаржуване рішення (тов. №1 - Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT, модель: 308, рік випуску - 2020, модельний рік - 2020, дата ведення в експлуатацію - 12.02.2020, № кузова: VF3LCYHZRLS060188, № двигуна: невизначений двигун-дизель, об"єм - 1499см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Країна походження: Європейський союз(EU)).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано:
- Зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020;
- Рахунок-фактура (iнвойс) №607/10/2025 від 23.10.2025;
- Автотранспортна накладна №531 від 27.10.2025;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 12.02.2020;
-Платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 27.10.2025;
- Митна декларація країни відправлення №25PL4010100013ABB4 від 24.10.2025;
- Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу №UA.012.0855371-25 від 27.10.2025;
- Фото від 27.10.2025.
Однак, 29.10.2025 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/700119/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:
«- Поставка оцінюваного товару здійснюється на підставі Контракту купівлі-продажу №01/2020 від 03.01.2020, укладеного між ТОВ «АВТО і КОМПАНІЯ» та Компанією «EUROCAR&COMPANY sp.z.o.o». Пунктом 1.1. передбачено, що детальний асортимент, кількість, ціна одиниці Товару, вартість Товару (відповідної партії Товару), детальні умови поставки, строки та порядок оплати Товару узгоджуються та зазначаються Сторонами у Інвойсах до цього Контракту, що будуть його невід'ємними частинами. Оскільки, наданий інвойс (рахунок-фактура) може уточнювати та більш детально розкривати зміст договірних умов, тобто таким документом погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такий є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатком до такого, то такий документ підлягає погодженню, шляхом підписання Сторонами. До митного оформлення надано Інвойс №607/10/2025 від 23.10.2025 підписаний лише стороною Продавця, але не містить підпису Покупця. За даних обставин такий Інвойс не вважається підписаним, а відтак таким, що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, з відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
- Пункт 4.2. Контракту вказує, що поставка здійснюється на умовах згідно з вимогами міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, передбачених в Інвойсах до цього Контракту. В поданому до митного оформлення інвойсі №607/10/2025 від 23.10.2025 умовами поставки зазначено DAP Львів і відсутні вартість товару та виокремлена вартість перевезення. Відповідно до Інкотермс 2010 термін DAP означає , що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з ТЗ, який прибув у вказане місце призначення. Однак, декларантом не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваного товару.
Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості».
З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ), Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ.
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25UA205170020433U1 від 24.07.2025, де митна вартість визнана митним органом на рівні 8 000 ЄВРО. У зв'язку із однотипними умовами поставки та специфічним товаром коригування по таких критеріях не здійснювалося».
В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2025/001488. Декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №25UA209180087755U2 та 30.10.2025 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
Вважаючи прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
П. п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч. ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.
При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Як видно з матеріалів справи, декларантом в інтересах позивача з метою декларування та митного оформлення товару подано митні декларації №25UA209180082165U5, №25UA209180085222U8 та №25UA209180086588U5.
До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір, рахунки-фактури (Інвойс), посередницькі платіжні документи, автотранспортні накладні, митні декларації країни відправлення, свідоцтва про реєстрації транспортних засобів, сертифікати відповідності, фото.
Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі продажу); - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення.
Декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, усі наявні у позивача документи декларантом подавалися до митного контролю разом з митною декларацією.
За результатами розгляду поданих документів відповідач прийняв спірні рішення про коригування митної вартості товарів.
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
У трьох оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган вказав на однакові недоліки у товаросупровідних документах, а саме:
Посадова особа митниці вказує, що подані до митного оформлення рахунки-фактури підписані лише стороною продавця, але не містять підпису покупця, тому не являються документами, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що положенням пункту 1.1. Контракту № 01/2020 від 03.01.2020 не встановлено вимоги щодо визнання рахунку-фактури (інвойсу) погодженим виключно за умови його підписання обома сторонами - продавцем та покупцем. Вказаний пункт передбачає лише те, що детальний асортимент, кількість, ціна одиниці товару, загальна вартість відповідної партії товару, умови поставки, строки та порядок оплати узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, які є невід'ємними частинами цього Контракту. Водночас конкретний спосіб погодження інвойсів зазначеним положенням не визначено.
З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично погодився з виставленим продавцем інвойсом, що підтверджується його підписанням, а також подальшими діями щодо ввезення товару на митну територію України та його декларування.
Судом установлено, що з метою підтвердження митної вартості товарів та відомостей про ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларантом позивача до митного оформлення подано повний пакет документів, які підтверджують складові митної вартості товару. Таким чином, усі витрати на придбання товару, понесені ТОВ «Авто і Компанія» на підставі Контракту № 01/2020 від 03.01.2020, включені до заявленої митної вартості.
Крім того, суд звертає увагу, що посадовою особою митниці у картці відмови не зазначено жодних застережень щодо поданих інвойсів. Надалі митне оформлення товару було завершено з використанням тих самих інвойсів, що свідчить про безпідставність та формальний характер висловлених зауважень.
Щодо твердження відповідача про те, що декларантом не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваного товару, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 53 МК України.
Дослідивши матеріали справи, суд установив, що відповідно до інвойсів № 577/10/2025 від 07.10.2025, № 596/10/2025 від 15.10.2025 та № 607/10/2025 від 23.10.2025 сторонами погоджено умови поставки DAP-Львів.
Згідно з правилами Інкотермс 2010, умова поставки DAP (Delivered at Place - «Постачання в місці призначення») означає, що продавець виконує свій обов'язок з поставки, коли товар надано в розпорядження покупця на транспортному засобі, який прибув, готовим до розвантаження, у погодженому місці призначення, при цьому всі ризики та витрати, пов'язані з доставкою товару до такого місця, несе продавець.
Отже, за умовами DAP витрати на транспортування товару до узгодженого пункту призначення покладаються на продавця та включаються до загальної вартості товару, визначеної сторонами. Відповідно, такі витрати не потребують окремого документального підтвердження з боку покупця.
Суд також зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку за умов поставки DAP здійснювати в інвойсі окреме виділення вартості товару та вартості його транспортування. Сутність зазначеної умови поставки полягає саме в тому, що продавець за узгоджену сторонами загальну ціну забезпечує доставку товару у визначене місце. Крім того, чинне законодавство не містить вимог ані щодо обов'язкової форми інвойсу, ані щодо необхідності дублювання в ньому умов поставки товару.
Відповідно до статті 19 Конституція України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин вимога митного органу щодо обов'язкового виокремлення вартості перевезення за наявності умов поставки DAP є безпідставною.
Згідно з підпунктом 6 частини другої статті 53 Митний кодекс України документами, що підтверджують митну вартість товарів, зокрема є транспортні (перевізні) документи - у разі якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Таким чином, з огляду на те, що за погодженими сторонами умовами поставки DAP витрати на транспортування включені до вартості товару, подання окремих транспортних (перевізних) документів для підтвердження таких витрат не є обов'язковим.
Суд також критично оцінює посилання посадової особи митниці на наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», оскільки зазначеним нормативним актом передбачено подання транспортних документів відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Отже, вимога про подання таких документів може мати місце лише у випадках, прямо визначених Кодексом, зокрема коли витрати на транспортування не включені до вартості товару, що у даному випадку відсутнє.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданими позивачем митними деклараціями.
Крім того, відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Проте, у оскаржуваних рішеннях, крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.
Відповідач жодним способом не спростовує твердження позивача про виявлені розбіжності у митних деклараціях, на які відповідач посилався як джерела інформації для коригування митної вартості товарів.
За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).
Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/700111/2 від 24.10.2025, №UA209000/2025/700118/2 від 29.10.2025 та №UA209000/2025/700119/2 від 29.10.2025.
А тому, як наслідок, вищезазначені рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості не відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування правомірності рішень про коригування митної вартості та карток відмови не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» (79013, Львівська обл., м. Львів, вул. Степана Бандери, 83/12; код ЄДРПОУ: 40453165) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/700111/2 від 24.10.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/700118/2 від 29.10.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/700119/2 від 29.10.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сидор Н.Т.