з питань залишення позову без розгляду
06 березня 2026 рокусправа №380/421/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О. П., розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Плюс» про стягнення заборгованості,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач, ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Плюс» (далі - відповідач, ТзОВ «Прогрес-Плюс») про стягнення заборгованості.
Предметом позову є заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за червень-листопад 2025 року в сумі 15 527 грн 46 к. з підстав несплати заборгованості у добровільному порядку.
Ухвалою від 14.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 02.02.2026 (вх. №8243) подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем передбаченого статтею 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що за правилами частини 2 статті 122 КАС України длязвернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Оскільки підстави для подання позову про стягнення заборгованості за період, який починається з 01.06.2025 і надалі триває безперервно до 30.11.2025, то подавши позов 09.01.2026 позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, який починає обчислюватись з 01.06.2025.
Суд, розглянувши заяву, перевіривши доводи сторін на їх обґрунтування, дійшов таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Згідно частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком, визначеним у частині другій статті 122 зазначеного Кодексу.
Частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Отже, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування".
Верховним Судом неодноразово проводився аналіз та надавалися правові висновки щодо понять "страхові внески" та "фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах" у постановах від 26 червня 2018 року у справі №804/8277/14, від 28 листопада 2019 року у справі №460/3113/18, від 29 вересня 2020 року у справі №820/1957/18, від 25 лютого 2021 року у справі №815/5186/16.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 28 листопада 2019 у справі №460/3113/18 та від 01 грудня 2021 у справі №140/1205/19 не знайшов підстав для відступу від вказаного висновку, оскільки в даному випадку термін "недоїмка" вжито в широкому розумінні заборгованості.
Отже, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, строки звернення до суду, визначені положеннями КАС України, не застосовуються.
З огляду на викладене, суд виснує про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Плюс» про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Хома О. П.