09 березня 2026 року м. Київ справа №320/1709/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-УКРАЇНА»
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЗТ-УКРАЇНА» (позивач/ ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА») звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відповідач/ ЦМУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08.06.2023 №1148/Ж10/31-00-04-02-04/41076013.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про наявність пом'якшуючих обставин та обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, а саме на форс-мажорні обставини (введений в Україні воєнний стан) та лист Торгово-промислової палати України, накладення арештів на рахунки позивача в межах кримінального провадження. Позивач також звертає увагу, що надсилав контролюючим органам заяву про неможливість своєчасно виконати свої податкові обов'язки. Разом з тим, вказує, що відповідні обставини не були враховані податковим органом.
Зазначає, що одразу після отримання можливості (коли Товариство повернули кошти ТОВ «Термінал-МК», останнє зареєструвало на позивача розрахунки коригування, у позивача з'явився податковий ліміт, який дозволив Товариству зареєструвати податкові накладні, наведені в додатку до акта перевірки).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2024 року, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року відкрито провадження у справі № 320/1709/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребував від відповідача завірені належним чином копії матеріалів проведеної перевірки позивача; обґрунтований та вмотивований розрахунок спірних податкових повідомлень-рішень; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 27.02.2024 по справі № 320/1709/24 доставлено до електронного кабінету ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА», ЦМУ ДПС по роботі з ВПП 28.02.2024 о 19:24.
23 травня 2024 року через систему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду від представника ЦМУ ДПС по роботі з ВПП надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач не погоджується з доводами та аргументами, наведеними в позовній заяві. Вказує, що актом перевірки встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні позивач, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
19 квітня 2024 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, зазначаючи про те, що не заперечує факту пропуску строку реєстрації податкових накладних, однак, вказує про наявність пом'якшуючих обставин.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В порядку ст. 76 ПК України ЦМУ ДПС по роботі з ВПП проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних з 08.07.2022 року по 13.09.2022 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26.04.2023 р. № 787/Ж5/31-00-04-02- 04/41076013.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Так, 12 накладних, виписаних в період з 08.07.2022 по 13.09.2022 були зареєстровані в період з 14.02.2023 по 16.02.2023.
На підставі висновків акту перевірки ЦМУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 р. № 1148/Ж10/31-00-04-02-04/41076013, яким до позивача за порушення вимог п. 201.10. ст. 201 ПК України, на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 652 671,06 грн.
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Згідно з п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абз.1 п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абз.14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Водночас порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (набрав чинності 27 травня 2022 року) внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 XX "Перехідні положення" ПК України платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Крім того пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану") за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Відповідно до акту перевірки від 26.04.2023 р. № 787/Ж5/31-00-04-02- 04/41076013 податкові накладні ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» за період з 08.07.2022 по 13.09.2022 зареєстровані з порушенням граничних строків їх реєстрації (14.02.2023 по 16.02.2023).
Позивач не заперечував ані факту порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних, ані розміру штрафу згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням. Разом з тим, позивач зазначив, що за матеріалами кримінального провадження на всі банківські рахунки Товариства було накладено арешт, у зв'язку з чим позивач не мав коштів поповнити зі свого банківського рахунку рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. В подальшому, коли ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» повернуло кошти ТОВ «Термінал-МК», ТОВ «Термінал-МК» зареєструвало на ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» розрахунки коригування, у позивача з'явився ліміт, що дозволив зареєструвати спірні накладні.
Вищевказані доводи суд не приймає як підставу для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки до позову було долучено лише постанову Подільської окружної прокуратури м. Києва від 13.04.2022, якою накладено арешт не на всі банківські рахунки Товариства, а лише на два банківські рахунки.
При цьому, позивачем не надано ані доказів, що вказані два арештовані рахунки є єдиними рахунками Товариства, ані доказів відсутності коштів в системі електронного адміністрування ПДВ на момент необхідності своєчасної реєстрації податкових накладних.
До того ж, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази накладення арешту безпосередньо на суми податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на спеціальних рахунках позивача, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що дійсно б унеможливлювало своєчасну реєстрацію.
Подальша здійснена реєстрація спірних накладних, хоч і з порушенням строку, але при чинному арешті банківських рахунків, лише підтверджує безпідставність посилання позивача на арешт банківських рахунків як обставину неможливості своєчасної реєстрації податкових накладних.
Доказів на підтвердження відсутності коштів на рахунку СЕА ПДВ на момент настання граничного строку реєстрації податкових накладних позивач, як вже зазначено вище, не надав.
Вищевикладене свідчить про відсутність належних доказів того, що дотримання термінів реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки, було поза волею позивача.
Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність в його діях вини, як складової частини податкового правопорушення, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що Торгово-промисловою палатою України визначено в якості форс-мажорних обставин (лист від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1).
Однак, суд звертає увагу, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України є одним із елементів податкового обов'язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою звільнення позивача від відповідальності за порушення ним строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того позивачем будь-яких аргументів, що введення воєнного стану в Україні перешкоджало йому, товариству яке знаходиться у місті Києві, реалізувати податковий обов'язок щодо реєстрації податкових накладних, не наведено.
На підставі частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі по тексту - Закон № 671/97-ВР) засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видача сертифікатів про такі обставини належить до повноважень Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону № 671/97-ВР форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Перелік обставин непереборної сили (форс-мажору) міститься в пункті 3.1. Регламенту Торгово-промислової палати України, який затверджено рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5).
Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 3.1 РЕГЛАМЕНТУ, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Враховуючи відсутність в матеріалах справи сертифікатів, які б підтверджували виникнення безпосередньо у позивача форс-мажорних обставин, у суду відсутня можливість встановити підстави, які унеможливили своєчасну реєстрацію податкових накладних, граничний строк реєстрації в ЄРПН якої настав, наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною введення воєнного стану, постійних обстрілів та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відсутності достатніх коштів на рахунках в СЕА ПДВ.
У матеріалах справи відсутні докази для застосування у цій справі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, який звільняє платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Адже відсутні докази звернення позивача до Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) та/або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат для отримання сертифікату та самого сертифікату ТПП України про підтвердження існування саме для позивача форс-мажорних обставин, через які позивач не міг виконати свій обов'язок передбачений ПК України щодо своєчасної реєстрації спірних податкових накладних.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що воєнний стан є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Указаний лист адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
Крім іншого, позивач просив врахувати, що ним у відповідності до Порядку №25 надіслано контролюючим органам заяву про неможливість своєчасно виконувати свої обов'язки.
Так, згідно з пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та осяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
29 липня 2022 року наказом Міністерства Фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Порядок №225).
Згідно з п. 1 Розділу ІІ Порядку №25 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Відповідно до п. 3 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Пунктом 4 розділу II Порядку № 225 визначено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Згідно з п. 7 Розділу ІІІ Порядку №25 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Позивач вказував, що ним у відповідності до Порядку №25 надіслано контролюючим органам заяву про неможливість своєчасно виконувати свої обов'язки, однак, до матеріалів справи позивачем на підтвердження наведеного було додано лише лист ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» № 2907 від 29.07.2022 на адресу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, яким повідомлено про неможливість своєчасно сплатити податки по поданим податковим деклараціям, у зв'язку з арештом банківських рахунків.
Суд звертає увагу, що вказаний лист не є підтвердженням звернення позивача до контролюючого органу неможливості виконання платником податків податкових обов'язків у розумінні Порядку №25, оскільки, окрім відсутності доказів направлення вказаного листа податковому органу, останній також не відповідає вимогам Порядку, наведеним вище, а відповідне рішення контролюючого органу за наслідком розгляду звернення також відсутнє.
Відтак, обставини прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов'язків в частині своєчасної реєстрації спірних у цій справі податкових накладних відсутні, відповідно, позивач вважається таким, що мав можливість своєчасно виконувати свої податкові обов'язки, а підстави для повного звільнення позивача від відповідальності відсутні.
З цих самих підстав у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню абзац чотирнадцятий підпункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Згідно з положеннями зазначеної норми, платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними податкових обов'язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Тобто, зазначений пункт стосується лише тієї категорії платників податків, щодо яких після 27.05.2022 контролюючим органом прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання податкових обов'язків, а згодом - у платника податків відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки.
До такої категорії платників податків, як було встановлено вище, позивач не відноситься. Тому, з огляду на непідтвердження у встановленому порядку обставин неможливості виконання обов'язків з 27.05.2022, позивач у цих обставинах звільнявся від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 (коли всі платники податків не мали можливості виконувати такий обов'язок), але спірні накладні датовані періодом з 08.07.2022 по 13.09.2022, та були зареєстровані лише в лютому 2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, що складені позивачем податкові накладні подані позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних в лютому 2023 року, отже позивач станом на лютий 2023 року мав можливість для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.109.2 ст.109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.
Отже, наявність можливості для дотримання позивачем строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН підтверджується фактом такої реєстрації, проведеної з порушенням граничних строків, за наявності при цьому незмінної обставини, на яку посилається позивач в якості обґрунтування причини порушення таких строків - введеного в Україні воєнного стану як форс-мажорної обставини.
Однак, як вже зазначено вище, введення в Україні воєнного стану не може бути безумовною підставою для звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, без обґрунтування того, яким чином ця обставина вплинула на можливість виконання податкового обов'язку, та з урахуванням того, що незважаючи на продовження дії воєнного стану позивач продовжує здійснювати реєстрацію податкових накладних.
Отже, враховуючи висновок про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності за допущене порушення строків реєстрації податкових накладних, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-УКРАЇНА» не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-УКРАЇНА» відмовити повністю.
2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.