09 березня 2026 року м. Київ справа №320/5862/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу,
за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України
до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
третя особа: Приватне підприємство «ІНТЕРТОРГ-2009»,
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,
Державна інспекція архітектури та містобудування України (позивач/ ДІАМ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач/ Департамент), в якому просить суд:
- визнати протиправним та незаконними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі містобудівних умов та обмежень від 05.05.2021 (реєстраційний № 494 від 05.05.2021, реєстраційний № ЄДЕССБ MU01:2384-6866-0101-2738) для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями» за адресою вул. Філатова Академіка, 5 у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117.
- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження від 05.05.2021 (реєстраційний № 494 від 05.05.2021, реєстраційний № ЄДЕССБ MU01:2384-6866-0101-2738) для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями» за адресою вул. Філатова Академіка, 5 у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про встановлення під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: частини 2 статті 22-2, частин 4, 5 статті 29, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що стало підставою для зупинення дії спірних містобудівних умов та обмежень, при цьому, законодавство визначає подальший обов'язок органу звернутись з відповідним позовом про скасування останніх.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2024 року, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року відкрито провадження у справі № 320/5862/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та всіх матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.
21 березня 2024 року через систему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду від представника Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач не погоджується з доводами та аргументами, наведеними в позовній заяві. Вказує, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, а містобудівні умови та обмеження видані правомірно.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне підприємство «ІНТЕРТОРГ-2009» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11, код ЄДРПОУ 36516742).
02 серпня 2024 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від Приватного підприємства «ІНТЕРТОРГ-2009» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.
06 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду від представника Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач посилається на преюдиційність обставин, встановлених у справі № 320/28419/23, в якій Приватне підприємство «Інтерторг-2009» звернулося до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо оскарження рішення від 05 липня 2023 року про зупинення дії містобудівних умов та обмежень.
06 серпня 2024 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від Приватного підприємства «ІНТЕРТОРГ-2009» надійшли пояснення, в яких третя особа зазначає, що доводам ДІАМ, які покладені в основу позову, вже надавалась оцінка в межах справи № 320/28419/23, а підстави позову скопійовані з рішення про зупинення дії містобудівних умов, яке було скасовано в судовому порядку, і рішення набрало законної сили.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06 травня 2021 року Департаментом надано ПП «Інтерторг-2009» Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями» за адресою: вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі м. Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 (MU01:2384-6866-0101-2738), які затверджені наказом Департаменту № 494 від 05 травня 2021 року.
В подальшому відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №478 від 07.06.2023 року у період з 21.06.2023 року по 04.07.2023 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил об'єктом нагляду - Департаментом щодо дотримання вимог містобудівного законодавства при наданні Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями» за адресою: вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі м. Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 з реєстраційним номером в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:2384-6866-0101-2738 (далі - Містобудівні умови та обмеження, МУО).
За результатами перевірки акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 липня 2023 року № СН01:9351-8644-0801-5879, яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: частини 2 статті 22-2, частин 4, 5 статті 29, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
В акті перевірки зазначено наступні порушення:
- виявлено недоступність перегляду посилань, наведених у витязі з містобудівної документації, наданої листом Департаменту архітектури від 27.06.2023 №055-4691;
- наказом директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_1 від 05.05.2021 року №494 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торговельного призначення з адміністративними приміщеннями" за адресою: вул. А.Філатова у Печерському районі м. Києва. Натомість, створені та підписані в ЄДЕССБ зазначені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були лише 06.05.2021 року, тобто тільки на наступний день після їх затвердження, що свідчить про надання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) зазначених містобудівних умов та обмежень без використання ЄДРЕССБ, в порушення вимог частини другої статті 22-2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- з назви містобудівних умов та обмежень "Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями" вбачається порушення п.1 частини п'ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким передбачено, що містобудівні умови та обмеження містять назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта;
- п.3 Загальних даних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями", реєстраційний номер MU01:2384-6866-0101-2738, зазначено, що цільове призначення земельної ділянки площею 0,065 го - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі для супутніх потреб житлової забудови. Разом з тим, відповідно до п.3 Загальних даних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями" реєстраційний номер MU01:2384-6866-0101-2738, за функціональним призначенням земельна ділянка з кадастровим номер 8000000000:79:061:0117 частково відноситься до території житлової забудови багатоповерхової, частково відноситься до території вулиць і доріг згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням КМР від 28.03.2002 №370/1804. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями" надані об'єктом нагляду на підставі тільки Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони, що зазначено в п.3 Загальних даних MU01:2384-6866-0101-2738. Проте, об'єктом нагляду при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не взято до уваги чинний на дату надання містобудівних умов та обмежень Детальний план території в районі вул. В. Васильківська, Академіка Філатова, Анрі Барбюса, Тверської та бульвару Дружби Народів, затверджений рішенням від 19.12.2019 №521/8094.
- керуючись наданим об'єктом нагляду під час перевірки витягом з містобудівної документації, вбачається, що відповідно до Детального плану території, на земельній ділянці за адресою вул. Академіка Філатова, 5 позначено розташування магазину, який знаходиться за межами червоної лінії на території житлової забудови багатоповерхової (існуючі).
В акті зазначено, що вбачається невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень відповідно до норм статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Посадовими особами Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_2 , ОСОБА_1 під час надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями" за адресою вул. Філатова Академіка, 5 у Печерському районі м. Києва за земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 порушено вимоги частини другої статті 22-2, частини четвертої статті 29, п.1,3 частини п'ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( в редакції чинній станом на 05.05.2021) відповідальність за що передбачена положеннями статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За наслідками проведення вищезазначеної позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду ДІАМ ОСОБА_3 прийнято рішення №б/н від 05.07.2023 про зупинення дії (скасування, зупинення дії) Містобудівних умов та обмежень, яким зупинено дію Містобудівних умов та обмежень.
В тексті рішення зазначено, що Містобудівні умови та обмеження надано з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: частини другої статті 22-2, частини четвертої, п'ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Враховуючи приписи частини четвертої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи, позивач після прийняття вищевказаного рішення про зупинення дії МУО звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності та визначає в статті 6, 7 окремо функції державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду за суб'єктами, об'єктами, метою та заходами реагування.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (частини першої статті 41-1 Закону № 3038-VI).
Отже, закон чітко розмежовує державний архітектурно-будівельний контроль і архітектурно-будівельний нагляд.
Частина третя статті 6 Закону № 3038-VI визначає, що контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю відповідного рівня:
- структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
- виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду (частина п'ята статті 7 Закону № 3038-VI).
Контроль полягає, зокрема, у безпосередній перевірці дотримання суб'єктами містобудування (замовниками, підрядниками) законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів; відповідності вихідних даних для проєктування об'єктів будівництва, а також проєктної документації; надання, відмову у видачі, реєстрацію або анулювання документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт (крім анулювання документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів) (пункти 6 та 7 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI).
Нагляд же є формою перевірки діяльності самих органів державного архітектурно-будівельного контролю, тобто передбачає оцінку законності їхніх дій або бездіяльності, чи прийнятих рішень. Таку функцію виконує ДІАМ як центральний орган виконавчої влади у сфері архітектурно-будівельного контролю, який у цьому випадку є наглядовим органом.
Органи ДАБК надають, анулюють, реєструють документи дозвільного характеру, та здійснюють безпосередній контроль за дотриманням містобудівного законодавства на об'єктах будівництва.
Головні інспектори будівельного нагляду, через яких ДІАМ здійснює наглядові функції, відповідно до частини четвертої статті 41-1 Закону № 3038-VI мають право у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, зокрема, зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи (пункт 7).
Тобто нагляд полягає в оцінці законності дій чи рішень цих органів, зокрема щодо видачі, реєстрації чи анулювання дозвільних документів, дотримання ними вимог містобудівного законодавства, будівельних норм і правил.
ДІАМ перевіряє, чи правильно Управління ДАБК виконало свої контрольні функції, зокрема чи виявили вони порушення будівельних норм і правил замовником/підрядником та чи прийняли законні рішення щодо таких порушень.
Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду позову до суду про скасування рішення, прийнятого об'єктом нагляду, протягом двох місяців з дня видання припису про зупинення дії такого рішення або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову без розгляду, має наслідком відновлення дії рішення, прийнятого об'єктом нагляду, та відновлення права на виконання підготовчих та/або будівельних робіт (абзац десятий частини четвертої статті 41-1 Закону № 3038-VI у редакції, чинній до 15 листопада 2024 року).
Таким чином, зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва є тимчасовим запобіжним заходом, реалізованим ДІАМ у межах наглядової функції.
У цій справі ДІАМ звернулася до суду з позовом з підстави, передбаченої пунктом 7 частини четвертої статті 41-1 Закону № 3038-VI, після зупинення 05 липня 2023 року головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_3 містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями» за адресою: вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі м. Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 (MU01:2384-6866-0101-2738).
Державний архітектурно-будівельний нагляд відповідно до частини першої статті 41-1 Закону № 3038-VI спрямований на перевірку діяльності Управління ДАБК (об'єкта нагляду), а не безпосередньо замовників чи підрядників. ДІАМ опосередковано може аналізувати дотримання будівельних норм, але лише в контексті оцінки правомірності дій органу ДАБК, який видав дозвіл або здійснював контроль.
У такому разі судовий контроль за діями ДІАМ обмежується перевіркою законності процедури перевірки, дотримання процедури зупинення та строків подання позову.
Виявивши, що орган ДАБК видав дозвіл на виконання будівельних робіт, незважаючи на порушення замовником/підрядником будівельних норм чи інших вимог законодавства (зокрема, невідповідність проєктної документації, порушення містобудівних умов та обмежень), ДІАМ може зупинити дію такого дозволу. Проте це ґрунтується на аналізі дій/рішень органу ДАБК, а не на прямій перевірці діяльності замовника/підрядника; орган державного архітектурно-будівельного нагляду (ДІАМ) не має повноважень безпосередньо перевіряти дотримання замовником/підрядником будівельних норм, оскільки це функція контролю, яку виконують органи ДАБК.
Верховний Суд у постанові від 13 травня 2025 року у справі № 300/1129/24 вказав, що суд перевіряє законність дій ДІАМ у межах її наглядових функцій, передбачених статтею 41-1 Закону № 3038-VI. Зокрема, суди мають проаналізувати підстави для проведення ДІАМ перевірки рішення об'єкта нагляду; виявлені ДІАМ в рішенні органу ДАБК порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм і правил; підстави для зупинення рішення, прийнятого об'єктом нагляду; докази, що спростовують презумпцію правомірності рішення об'єкта нагляду; дотримання органом державного архітектурно-будівельного нагляду двомісячного строку подання позову про скасування рішення, прийнятого об'єктом нагляду (абзац десятий частини четвертої статті 41-1 Закону № 3038-VI).
При цьому суд безпосередньо не перевіряє дотримання замовником чи підрядником містобудівного законодавства, будівельних норм і правил, а лише оцінює, чи ДІАМ правомірно дійшла висновку про порушення в діях органу ДАБК.
Перевіряючи підстави для проведення ДІАМ перевірки рішення об'єкта нагляду, суд звертає увагу, що у справі № 320/28419/23 Приватне підприємство «Інтерторг-2009» звернулося до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, у якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № б/н від 05 липня 2023 року про зупинення дії (скасування, зупинення дії) містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями» за адресою: вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі м. Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 (MU01:2384-6866-0101-2738), прийняте головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_3 ;
- зобов'язати ДІАМ вилучити з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями» за адресою: вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі м. Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 (MU01:2384-6866-0101-2738).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення № б/н від 05 липня 2023 року про зупинення дії (скасування, зупинення дії) містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями» за адресою: вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі м. Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 (MU01:2384-6866-0101-2738), прийняте головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_3 .
Зобов'язано Державну інспекцію архітектури та містобудування України вилучити з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями» за адресою: вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі м. Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 (MU01:2384-6866-0101-2738).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд звертає увагу, що судами у справі № 320/28419/23 досліджувалось правомірність рішення № б/н від 05 липня 2023 року про зупинення дії (скасування, зупинення дії) містобудівних умов та обмежень, при цьому, саме на підставі цього рішення позивач звернувся з позовом вже про скасування відповідних містобудівних умов та обмежень, і всі заявлені у позові підстави є абсолютно ідентичними тим, що вже досліджувались у вказаній справі.
Так, у справі № 320/28419/23 за участі тих самих сторін суди вже дослідили як правомірність проведення перевірки, дійшовши висновку про здійснення перевірки об'єкта нагляду, не зазначеного у зверненнях, що стали підставою для проведення позапланової перевірки, та з інших підстав, ніж вказана у таких зверненнях, що є прямим порушенням положень законодавства, так і встановлених порушень щодо надання Департаментом МУО без використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, порушення п.1 частини п'ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», потрапляння земельної ділянки в межі функціональних зон території багатоповерхової житлової забудови та території вулиць та доріг тощо.
Відтак, на думку суду, обставини, встановлені у справі № 320/28419/23 є преюдиційними, позаяк за інших обставин суд повинен буде здійснити повторну оцінку всім тим доводам і рішенню, що вже були досліджені, оцінені судом та щодо яких суди дійшли висновку про протиправність.
Так, всі обставини, якими позивач у цій справі обґрунтовує необхідність скасування спірних МУО, викладені та зафіксовані актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 липня 2023 року № СН01:9351-8644-0801-5879, в той час як вказаному акту та зафіксованим в ньому порушенням вже була надана правова оцінка у справі № 320/28419/23, де судові рішення набрали законної сили.
Відтак, оскільки у справі № 320/28419/23 рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року встановлено відсутність підстав для зупинення дії Містобудівних умов та обмежень, що викладені відповідачем в акті перевірки, а як підстави для зупинення, так і для скасування ДІАМ були визначені однакові, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування МУО.
При цьому, суд відхиляє клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду, оскільки обставинам щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та наявності підстав для його поновлення вже було надано оцінку в ухвалі про відкриття провадження у справі, інших доводів відповідне клопотання не містить.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов Державної інспекції архітектури та містобудування України не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову Державної інспекції архітектури та містобудування України відмовити повністю.
2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.