ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"09" березня 2026 р. Справа № 300/1182/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови
ОСОБА_1 , 02.03.2026 звернулася до суду з адміністративним позовом до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пп. "б" п.2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд з цього приводу зазначає таке.
Закон України "Про судовий збір" визначає коло осіб, які звільнені від сплати судового збору в силу закону та окремо коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору за рішенням суду.
Слід також зазначити, що з ч.ч. 1, 2 ст. 8 вказаного Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за умов якщо позивачами є, зокрема, батьки, які мають дитину з інвалідністю.
Для правильного вирішення позовної заяви положення п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та пп. "б" п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 8 вказаного Закону слід аналізувати в сукупності та взаємозв'язку.
Ці норми вказують на те, що особа, яка звертається до суду саме як законний представник з метою захисту прав дитини-інваліда, звільняється від сплати судового збору в силу закону. В такому випадку позивачу - законному представнику достатньо надати до суду документи, які підтверджують встановлення особі, в інтересах якої подано позов, статусу дитини-інваліда.
Натомість у разі звернення до суду у власних інтересах осіб, які мають дитину з інвалідністю, суд може звільнити їх від сплати судового збору у разі надходження відповідного клопотання та з дотриманням правил, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи, що позивач звернулася до суду з такою заявою у власних інтересах, а не з метою захисту прав дитини-інваліда як її законний представник, суд робить висновок про те, що позивач не звільнена від сплати судового збору в цій справі згідно з пп. "б" п.2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Тобто, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
В постанові від 23 листопада 2023 року по справі № 215/7312/20 Верховний Суд вказав, що перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов'язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов визначених Законом. Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.
В постанові від 08 листопада 2023 року по справі № 120/969/23 Верховний Суд вказав, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Одночасно, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
На підтвердження відсутності можливості сплатити судовий збір, позивач надає до суду довідку про доходи №6446204698950423 за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року, згідно якої позивачу визначено як суму для пенсії 55 964,13 грн.
Судом встановлено, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача з грудня 2024 року по листопад 2025 року (довідка Пенсійного фонду) складає 55 964,13 грн, що перевищує розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання даної позовної заяви до суду.
Тобто, розмір судового збору (1331,20 грн) не перевищує 5 відсотків розміру доходу позивача за останні 12 місяців, відповідно до довідки Пенсійного фонду, наданої позивачем.
До того ж, на думку суду, зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
Доказів існування у позивача пільг щодо сплати судового збору до заяви додано не було.
З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не належить задоволенню.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", який вступив в дію з 01.01.2026, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3 228 гривень.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Калуського відділу ДВС у Калуськорму районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 19.01.2026 у ВП №79837442.
Таким чином позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру .
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору, який сплачується фізичною особою в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За наявності вказаного недоліку, позовна заява не відповідає вимогам частин 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу, що згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
відмовити в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.