09 березня 2026 року Справа № 280/201/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 42822115)
до Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
09.01.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000424/2 від 16.12.2025;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі;
- призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 відкрито провадження у справі №280/201/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою суду від 26.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №280/201/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№ 1393 від 09.01.2026). Зокрема зазначено, що декларантом подано митну декларацію на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, передбачений статтею 64 Митного кодексу України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі - Митний кодекс України). Зауважено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем неправомірно. Відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів документах, передбачених Митним кодексом, а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не може свідчити про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
Заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№4171 від 26.01.2026). В обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідачем зазначено, що під час подання митних декларацій для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог Митного кодексу України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності, крім того надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Зауважено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не скасовані, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів на підставі якого було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115) зареєстровано юридичною особою 14.02.2019 за адресою: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23. Видами діяльності позивача є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування (а.с.49).
15.07.2025 між позивачем (Покупець) та компанією WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № GH/2 (далі - Контракт № GH/2) на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту (а.с. 24 зворотній бік - 26).
За умовами пункту 2.1 Контракту № GH/2 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту № GH/2).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту № GH/2 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.
18.08.2025 сторонами контракту підписано Специфікацію №2025-8, якою погоджено поставку тракторів на суму 140 250,00 дол.США. Строк поставки листопад-грудень 2025; виробник товару WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай), на умовах згідно з правилами INCOTERMS 2010; оплата - протягом 180 днів з моменту фактичної доставки (а.с.27).
Відповідно до Контракту № GH/2, Специфікації від 18.08.2025 № 2025-8, рахунку-фактури від 15.09.2025 за №GH2025-8, Коносаменту №BW25090728 від 29.09.2025, залізничних накладних № 05101, №05122 від 25.11.2025, № 05391 від 02.12.2025, було здійснено поставку товарів (тракторів) на загальну суму 140 250,00 дол. США.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем через електронну систему до Тернопільської митниці було подано митну декларацію № 25UA403070011556U3 від 12.12.2025 на товари, що зазначені в графі 31 Митної декларації:
Товар №1 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 33шт., марка - HORST, модель - G404CDXU, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2545см3, потужність двигуна - 29,4кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: GH111107020004 (двигун НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун НОМЕР_5 ); НОМЕР_6 (двигун НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 (двигун НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун НОМЕР_23 ); НОМЕР_24 (двигун НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун НОМЕР_31 ); НОМЕР_32 (двигун НОМЕР_33 ); НОМЕР_34 (двигун НОМЕР_35 ); НОМЕР_36 (двигун НОМЕР_37 ); НОМЕР_38 (двигун L820622993B); НОМЕР_39 (двигун L820622992B); НОМЕР_40 (двигун L820623013B); НОМЕР_41 (двигун L820623008B); НОМЕР_42 (двигун L820623017B); НОМЕР_43 (двигун L820622988B); НОМЕР_44 (двигун L820623003B); НОМЕР_45 (двигун L820622998B); НОМЕР_46 (двигун L820622987B); НОМЕР_47 (двигун L820622994B); НОМЕР_48 (двигун L820622989B); НОМЕР_49 (двигун L820623018B); НОМЕР_50 (двигун НОМЕР_51 ); НОМЕР_52 (двигун L820622999B)» (а.с.99-100).
Митна вартість зазначених товарів ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» була визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений статтею 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, та транспортних витрат, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений у графі 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № GH/2 від 15.07.2025; додаток (специфікація) до нього від 18.08.2025 № GH2025-8; рахунок - фактура від 15.09.2025 за № GH2025-8; пакувальний лист.
На підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів № 0303/912/25 від 03.03.2025; заявка на перевезення №10 від 22.09.2025; коносамент № BW25090728 від 29.09.2025; рахунок № G251124-04 від 24.11.2025; акти виконаних робіт від 01.12.2025 та від 08.12.2025; довідка про транспортні витрати від 24.11.2025; накладні від 25.11.2025 № 05101, 05122 від 25.11.2025, № 05391 від 02.12.2025.
12.12.2025 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність надання протягом 10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (залізничну накладну) У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару (а.с.20).
На виконання вищевказаного повідомлення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» листом вих. №131201 від 13.12.2025 додатково надало митниці комерційну пропозицію та прайс лист від 04.08.2025,лист Перевізника про термін безкоштовного зберігання контейнерів в портах. При цьому декларант повідомив митницю про надання всіх наявних у підприємства документів, що підтверджують вартість товарів та містять необхідні для їх ідентифікації реквізити. Зазначивши, що подана документація повною мірою обґрунтовує проведений розрахунок митної вартості, суб'єкт господарювання вказав на відсутність можливості надання будь-яких інших додаткових документів та просив здійснити митне оформлення за наявними матеріалами (а.с.18-19).
16.12.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000424/2 в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:
- До митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 24.11.2025 №25PL322080NSZBUYM8, 25PL322080NSZBUGM6 та від 26.11.2025 №25PL322080NSZ83VM0 і залізничні накладні від 02.12.2025 №05391 та від 25.11.2025 №05122, 05101. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Відповідно до листа декларанта №131201 від 15.12.2025 плата за зберігання контейнера в порту призначення Експедитором не нараховувалась, оскільки в адміністрації порту та вантажного терміналу встановлені 15 днів безкоштовного зберігання контейнерів в порту. Листом декларанта №131201 від 15.12.2025 дана розбіжність усунена не була, оскільки в листі від 11.09.2025 №0911/11/1-1 не зазначено порт прибуття, а саме назву порта-призначення. Відповідно до пунктом 2.17 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2025 №0303/912/25 передбачено, що замовник зобов'язується оплатити фрахт, послуги із завантаження-розвантаження, стивідорні витрати, витрати за понаднормове використання лінійного контейнерного обладнання, а також інші взаємоузгодженні платежі. Проте у наданих до митного оформлення фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №G251124-04 від 24.11.2025, Заявці на перевезення №10 від 22.09.2025 та Акті виконаних послуг від 24.11.2025 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахування перевалки на НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.
- Також відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та п.3.1.1 Контракту № №GH/2 від 15.07.2025 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ(а.с.11-12).
На підставі даного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2025/000701 від 16.12.2025 (а.с.17).
Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію № 25UA403070011783U4 від 17.12.2025 із застосуванням індивідуальної гарантії №25UA12001200485J4 від 17.12.2025 (а.с.14-16).
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000424/2 від 16.12.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про його скасування.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.
Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що «до митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 24.11.2025 №25PL322080NSZBUYM8, 25PL322080NSZBUGM6 та від 26.11.2025 №25PL322080NSZ83VM0 і залізничні накладні від 02.12.2025 №05391 та від 25.11.2025 №05122, 05101. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Відповідно до листа декларанта №131201 від 15.12.2025 плата за зберігання контейнера в порту призначення Експедитором не нараховувалась, оскільки в адміністрації порту та вантажного терміналу встановлені 15 днів безкоштовного зберігання контейнерів в порту. Листом декларанта №131201 від 15.12.2025 дана розбіжність усунена не була, оскільки в листі від 11.09.2025 №0911/11/1-1 не зазначено порт прибуття, а саме назву порта-призначення. Відповідно до пунктом 2.17 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2025 №0303/912/25 передбачено, що замовник зобов'язується оплатити фрахт, послуги із завантаження-розвантаження, стивідорні витрати, витрати за понаднормове використання лінійного контейнерного обладнання, а також інші взаємоузгодженні платежі. Проте у наданих до митного оформлення фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №G251124-04 від 24.11.2025, Заявці на перевезення №10 від 22.09.2025 та Акті виконаних послуг від 24.11.2025 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахування перевалки на НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується», суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в межах митного оформлення декларантом було підтверджено відсутність витрат на зберігання вантажу в порту призначення. Згідно з листом перевізника «GLOBAL CONTAINER LINES SIA» від 11.09.2025 №0911/1-2, адміністрацією порту та вантажного терміналу встановлено пільговий період (15 днів) безкоштовного зберігання.
Суд зазначає, що вказаний лист раніше неодноразово надавався митному органу під час попередніх операцій з оформлення товарів, що свідчить про обізнаність митниці з даними обставинами на момент подання митної декларації. Таким чином, припущення відповідача про необхідність включення цих витрат до митної вартості спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи, що митницею не було надано обґрунтованих доказів існування неврахованих витрат, а документи позивача в повній мірі відображають структуру митної вартості, суд вважає дії відповідача щодо коригування митної вартості безпідставними.
З приводу тверджень відповідача - «також відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та п.3.1.1 Контракту № №GH/2 від 15.07.2025, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ».
Суд відхиляє твердження митного органу про те, що відсутність митної декларації країни відправлення є достатньою підставою для сумнівів у достовірності заявленої митної вартості, з огляду на наступне.
За змістом статті 53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення належить до категорії додаткових документів. Суд зазначає, що подання додаткових документів є обов'язком декларанта лише у разі наявності обґрунтованих сумнівів у відомостях основних документів (контракту, інвойсу тощо). Оскільки митним органом не було виявлено розбіжностей у наданому позивачем пакеті документів (зокрема у контракті №GH/2 та інвойсі №GH2025-8), законні підстави для витребування експортної декларації були відсутні.
Суд наголошує, що положення частини 3 статті 53 Митного кодексу України передбачають надання додаткових документів лише «за їх наявності».
Матеріалами справи підтверджено, що умови зовнішньоекономічного контракту не покладають на постачальника обов'язок передавати експортну декларацію Покупцю.
Позивач, не будучи стороною правовідносин із митними органами КНР, об'єктивно обмежений у можливості отримання такої документації, про що вчасно поінформував митницю листом №131201 від 13.12.2025.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, постанова від 19.03.2019 у справі №810/4116/17), ненадання митної декларації країни відправлення не є і не може бути самостійною підставою для відмови у визнанні митної вартості, якщо ціна товару підтверджується іншими первинними документами.
Суд зауважує, що витребовуючи вказаний перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував, яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.
Більш того, митницею в електронному повідомленні про витребовування додаткових документів взагалі не зазначено наявність будь-яких розбіжностей у поданих декларантом товариства документах на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії та будь- якого обґрунтування витребування від позивача додаткових документів.
З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Так, зі змісту графи 33 оскарженого рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом інформації для коригування митної вартості став товар №1 за ЕМД від 01.07.2025 №25UA403070005774U1 на рівні 2,97 дол. США/кг (5916,24 дол. США/шт), товар - Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 13шт., марка - DONGFENG, модель - 404DG2U, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2545см3, потужність двигуна - 29,4кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: DFAM1320HS0001210 (двигун № НОМЕР_53 ); НОМЕР_54 (двигун № НОМЕР_55 ); НОМЕР_56 (двигун № НОМЕР_57 ); НОМЕР_58 (двигун № НОМЕР_59 ); НОМЕР_60 (двигун №C52500952A); НОМЕР_61 (двигун №C52500950A); НОМЕР_62 (двигун №C52500957A); НОМЕР_63 (двигун №C52500958A); НОМЕР_64 (двигун №C52705572A); НОМЕР_65 (двигун №C52705564A); НОМЕР_66 (двигун № НОМЕР_67 ); НОМЕР_68 (двигун № НОМЕР_69 ); НОМЕР_70 (двигун № НОМЕР_71 ). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd. умови поставки FOB. Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000424/2 від 16.12.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 4792,46 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №37389660 від 24.12.2025 (а.с.10).
Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4792,46 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000424/2 від 16.12.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 42822115) судовий збір у розмірі 4 792, 46 грн (чотири тисячі сімсот дев'яносто дві гривні 46 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.03.2026.
Суддя І.В.Садовий