(в порядку судового контролю за виконанням судового рішення)
06 березня 2026 року м. Житомир
справа № 240/35313/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Липа В.А.) від 21.02.2024 позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 20.10.2023 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 20.10.2023 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
У зв'язку із призовом судді ОСОБА_2 на військову службу та у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами та доповненнями), розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2024, призначено повторний авторозподіл справ, зокрема, даної адміністративної справи та її заяви.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2024 головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи визначено суддю Горовенко А.В.
26 лютого 2026 року від позивача, через систему "Електронний суд", надійшла заява (за вх. №13466/26) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
В обґрунтування заяви зазначає, що з підстав передбачених ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у складі пенсії з 01.01.2026 спірне за судовим рішенням підвищення до пенсії, як непрацюючому та проживаючому на радіоактивно забрудненій території у розмірі, передбаченому ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» відсутнє.
У зв'язку з цим просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати оформлений, згідно вимог ст.382-2 КАС України звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, а саме в частині виконання зобов'язання по нарахуванню та виплати спірного за вказаним рішенням підвищення до пенсії з 01 січня 2026 року.
05 березня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, через систему "Електронний суд", надійшли заперечення (за вх. №15537/26) на заяву, в яких просить відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Вказує, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №240/35313/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області з 20.10.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Зазначає, що при перерахунку пенсії застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» на 01.01.2023 -2684,00 грн, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» на 01.01.2024 -3028,00 грн. В результаті перерахунку розмір підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення на виконання рішення суду у справі №240/35313/23 становить з 20.10.2023 - 5368,00 грн, з 01.01.2024 - 6056,00 грн.
Також вказує, що за результатами звірки відомостей з ДМС дата реєстрації за місцем проживання ОСОБА_1 в м. Овруч Коростенського району, Житомирської області з 03.04.1984 по 12.10.1990, з 09.03.1993 по 16.02.1999, з 16.02.1999 по даний час, яке відносяться до зони гарантованого добровільного відселення.
Наголошує, що з 01.01.2026 відповідно до ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» №4695-ІХ, ОСОБА_1 не встановлена доплата за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки є перерва за період з 13.10.1990 по 08.03.1993 - навчання в Житомирському комерційному технікумі.
У зв'язку з цим, здійснено перерахунок пенсії та припинено виплату підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Саме тому, відповідач вказує, що ним забезпечено вжиття всіх належних та конкретних заходів для повного і неухильного виконання рішення суду від 21.02.2024 у справі №240/35313/23.
З урахуванням приписів частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зважаючи на непорушення позивачем питання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши подану заяву, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Судом встановлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №240/35313/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області з 20.10.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Водночас, з 01.01.2026 ОСОБА_1 не встановлена доплата за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення.
Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX (далі - Закон України №4695-IX) визначено, що у 2026 році доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 2595 гривень.
Крім цього у вказаній статті зазначено, що виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів, а також у разі працевлаштування (зайнятості) особи за межами зони безумовного (обов'язкового) відселення та зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відтак, з набранням чинності Законом України №4695-IX змінено правове регулювання правовідносин щодо проведення нарахування та виплати доплати до пенсії за проживання в зоні радіоактивного забруднення, які також унормовані статтею 39 Закону України 796-XII, та якою керувався суд під час ухвалення рішення у цій справі.
Згідно з наданих позивачем доказів, а саме розрахунку пенсії сформованого станом на грудень 2025 року, а також аналізуючи доводи відповідача, суд зауважує, що пенсійним органом прийнято нове рішення про припинення виплати допити до пенсії саме на підставі статті 29 Закону України №4695-IX.
Однак під час розгляду даної справи, вказані законодавчі зміни не входили до предмету оцінки спірних правовідносин та відбулися після ухвалення судового рішення у справі. Також предметом правової оцінки не слугувало рішення відповідача щодо перерахунку пенсії позивача після 01.01.2026 з урахуванням змін у законодавстві. Саме тому суд уважає, що в даному випадку має місце виникнення нових спірних правовідносин, пов'язаних зі змінами у законодавстві, які регулюють питання встановлення, продовження та припинення виплати доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні радіаційного забруднення.
Враховуючи те, що між сторонами виник новий спір щодо припинення виплати доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні радіаційного забруднення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність обставин які б свідчили про необхідність встановлення Пенсійному фонду судом строку для подання звіту про виконання судового рішення.
З огляду на викладене, правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.В. Горовенко