09 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/22368/25
категорія 104020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 29.08.2025 №45/7 та зобов"язати провести перевірку відповідно до обставин, зазначених у позовній заяві, поновити порушене право щодо знати інформацію назви чи органу, яка видала доручення 01.04.2025 №09/25.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно відмовив у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , оскільки він вчинив кримінальне правопорушення на підробив ордер у справі за позовом ОСОБА_3 до нього, яка перебуває у провадженні Богунського районного суду, не надав копію доручення на надання безоплатної правничої допомоги, чим порушив право на ознайомлення з ним. У рішенні КДКА не спростовано, що виданий ордер є підробленим. Також зазначає, що його не було повідомлено про засідання, на якому розглядалася скарга, що не дало змоги надати свої пояснення.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що під час засідання, на йому розглядалась скарга позивача на дії адвоката Ляхова О.В., заслухавши пояснення адвоката, дійшла висновку про відсутність у діях дисциплінарного проступку.
Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не спростував його доводи про те, що ордер є недійсним. Також, зазначає, що не отримував повідомлення про дату засідання комісії. У списку відправлень Укрпошти зазначено неповну його адресу а номер телефону вказаний адвоката Ляхова О.В.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
До кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за вх. № 306 від 08.07.2025 року зі скаргою на дії адвоката Ляхова О.В. звернувся ОСОБА_1 .
У своїй скарзі ОСОБА_1 порушував питання про проведення перевірки дій адвоката Ляхова О.В., який на думку скаржника вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), шляхом підроблення ордеру адвоката у судовій справі Богунського районного суду Житомира, в якій скаржник є відповідачем, і відповідно до позову представник позивача - адвокат Ляхов О.В. намагається стягнути з ОСОБА_1 борг у сумі 227239,10 грн.
Як зазначав у скарзі ОСОБА_1 , адвокат Ляхов О.В. в ордері серії AM №1123886 від 03.04.2025 року не вказав назву органу чи установи, які видали йому доручення на надання безоплатної правової допомоги, а так як довіритель адвоката Ляхова О.В. - ОСОБА_3 - сплачує податки до ГУ ДПС у Житомирській області, то вона не має права на безоплатну правову допомогу, що свідчить про те, що ордер є підробленим.
За наслідками розгляду скарги Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області прийняла рішення №45/7 від 29.08.2025, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 ( свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001027 від 22.01.2019, видане Радою адвокатів Житомирської області) відмовити за відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку.
Позивач вважає таке рішення протиправним, тому звернувся з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні" (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
У силу норм статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частини першої, другої статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Положеннями статті 35 Закону №5076-VI визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої, другої статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено стадії дисциплінарного провадження, серед яких: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Таким чином, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.
Статтею 41 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Частина перша статті 42 Закону №5076-VI передбачає, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Згідно із частиною п'ятою статті 50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120 (далі - Положення №120).
Відповідно до пункту 7 Положення №120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь..
Пунктом 26 Положення №120 встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Як вбачається зі змісту позову, усі доводи позивача на обґрунтування своїх позовних вимог зводяться до того, що КДКА Житомирської області прийняла оскаржуване рішення без повного і всебічного з'ясування обставин, що зумовлює протиправність цього рішення. Також, вказує на недотримання процедури його прийняття.
Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов'язки владних суб'єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб'єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те. яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 від 11.03 1980).
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 30.09.2021 у справі №440/1376/19, від 12.10.2021 у справі №820/4155/18 і у справі №820/4158/18, від 23.12.2021 у справі №826/13972/18, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21 тощо.
Дотримання процедури має важливе значення для вирішення питання про правомірність рішення. Втім, у кожному конкретному випадку слід з'ясувати насамперед, в чому полягало порушення, відтак наскільки це порушення процедури вплинуло (чи могло вплинути) на остаточний результат розгляду (рішення), тобто наскільки воно було істотне.
З огляду на вказане, суд надає оцінку доводам позивача щодо допущених процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення.
Аналізуючи вищенаведені норми Закону №5076-VI та Положення №120, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення порушено встановлену законом та підзаконними актами процедуру розгляду скарги, з огляду на наступне.
Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, надалі - Положення №120).
Відповідно до п.3 Положення №120 адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 43 визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.
Пунктом 44 визначено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з'явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. (п.45,46)
При цьому, належним повідомленням особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою, зазначеною в заяві (скарзі), або надіслання листа на адресу електронної пошти такої особи, зазначену у скарзі. (п.44)
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у скарзі, поданій відповідачу, зазначив адресу : АДРЕСА_1 .
Разом з тим у повідомленні від 26.08.2025 про дату, час та місце розгляду скарги, вказано адресу позивача : АДРЕСА_2 .
У списку згрупованих відправлень АТ "Укрпошта" від 26.08.2025, навпроти графи найменування адресата " ОСОБА_1 " його адресу зазначено : АДРЕСА_3 . Номер телефону : НОМЕР_1 .
Таким чином, адресу позивача вказано неповну.
Більш того, адреса позивача, вказана у повідомленні , відповідає адресі адвоката Ляхова О.В., тобто , вони є ідентичні. При цьому, адреса позивача, вказана у повідомленні комісії, не відповідає адресі, вказаній позивачем у скарзі.
Крім того, і у графі позивача і у графі адвоката "смс номер телефону про вручення" вказано однакові номери.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи вказаний номер телефону належить саме адвокату Ляхову О.В..
Таким чином, встановлені судом обставини та досліджені докази вказують на те, що позивач не був належним чином повідомлений про засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо розгляду його скарги, що позбавило позивача можливості бути присутнім та надати пояснення з приводу поданої скарги.
Судом були досліджені надані відповідачем для огляду матеріали дисциплінарного провадження.
Разом з тим, вони не містять доказів належного повідомлення позивача про призначення до розгляду дисциплінарної скарги.
З урахуванням викладеного та проаналізувавши норми і приписи чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідачем не було дотримано встановленого порядку та процедури належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду дисциплінарної скарги, з огляду на що, спірне рішення підлягає скасуванню.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до частин 1-2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що порушене право підлягає захисту шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення та зобов"язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
На користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн., як за вимогу немайнового характеру.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (вул. Велика Бердичівська, 28,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 25777050) , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 29.08.2025 №45/7.
Зобов"язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Житомирської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08.07.2025 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Ляхова О.В..
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
09.03.26