про залишення позовної заяви без розгляду
09 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/21955/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.
Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, мотивоване невідповідністю долученого до матеріалів справи ордеру положенням законодавства.
Ознайомившись зі змістом поданого клопотанням про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі по тексту також - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема, 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення.
Як встановлено судом, позовну заяву підписано та подано адвокатом Воронковою О. І. та підтвердження повноважень до позовної заяви адвокатом додано ордер на надання правничої допомоги серії АР№1206035 на надання правової допомоги позивачеві.
Проте, зі змісту ордеру слідує, що правничу допомогу надано Ямковому М. О. у Київському окружному адміністративному суді та Шостому апеляційному адміністративному суді, що виключає в даному випадку можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у Житомирському окружному адміністративному суді,
З огляду на викладене, суд зазначає, що повноваження Воронкової О. І на представництво Ямкового М. О. у Житомирському окружному адміністративному суді належним чином не підтверджено.
Відповідно до п.3, 4, 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від « 12» квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 Положення).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Аналогічна правова позиція Верховного Суду в ухвалі від 23 лютого 2023 року по справі № 320/1065/22.
Суд зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
У конкретному випадку, суд зазначає, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази на підтвердження повноважень Воронковою О. І. підписувати від імені ОСОБА_1 позовну заяву, чи подавати таку заяву до суду.
Подібна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №520/8559/22.
Оскільки, адвокат Воронкова О. І. , як представник ОСОБА_1 не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень у Житомирському окружному адміністративному суді, то суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності ч.3 та 5 ст.240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Отже, клопотання про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 256 КАС України, суд, -
ухвалив:
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.М.Шимонович