Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 березня 2026 року Справа№200/1195/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
У лютому 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі - Краматорський ВДВС, відповідач), про:
- визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчих проваджень, відкритих на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 200/6783/25;
- зобов'язання поновити відповідні виконавчі провадження та вчинити всі передбачені законом виконавчі дії, спрямовані на реальне виконання судового рішення;
- стягнення з Держави Україна, в особі відповідача, на користь позивача моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні постанови прийняті відповідачем попри відсутність фактичного виконання рішення суду, тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/1195/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
05 березня 2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому зазначено, що відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 державним виконавцем встановлено, що рішення № 200/6783/25 Донецького окружного адміністративного суду виконано в повному обсязі, тому 19.02.2026 керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № НОМЕР_3 та НОМЕР_4. У зв'язку з чим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2025 року по справі № 200/6783/25, яке набрало законної сили 01.01.2026 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 02.07.2025 про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік (за вх. №14714 від 07.07.2025); зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 02.07.2025 про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік (за вх. №14715 від 07.07.2025).
16 січня 2026 року Донецьким окружним адміністративним судом видані виконавчі листи №200/6783/25.
Керуючись статтями 3, 4, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» 09.02.2026 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, копії якої відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлено сторонам виконавчого провадження.
18.02.2026 від Військової частини НОМЕР_1 на електронну адресу Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист № 392/ФС від 17.02.2026 яким повідомлено, що рішення № 200/6783/25 Донецького окружного адміністративного суду виконано.
Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 державним виконавцем встановлено, що рішення № 200/6783/25 Донецького окружного адміністративного суду виконано в повному обсязі, а саме: рапорти ОСОБА_1 на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, які зареєстровані за вх. 14714 від 07.07.2025 та вх. 14715 від 07.07.2025 розглянуто та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 надана відповідь.
19.02.2026 керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
Не погоджуючись із постановами державного виконавця від 19.02.2026 року про закінчення виконавчих проваджень, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
На підставі статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено , що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 1 частини першої статі 3 Закону № 1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до . 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Суд зауважує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/6783/25 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 :
- розглянути рапорт ОСОБА_1 від 02.07.2025 про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік (за вх. №14714 від 07.07.2025),
- розглянути рапорт ОСОБА_1 від 02.07.2025 про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік (за вх. №14715 від 07.07.2025).
Разом з цим, даним судовим рішенням вказану військову частину не зобов'язано виплатити позивачу матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025 рік.
Як зазначено в рішенні суду у справі №200/6783/25, жодного доказу на підтвердження опрацювання та надання відповіді по суті порушених в рапорті позивача питань матеріали справи не містять, тому за результатами розгляду рапорту та доданих до нього документів відповідач повинен прийняти відповідний наказ про нарахування та виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, а за відсутності правових підстав для цього - повідомити про це заявника.
Тобто, оскільки відповідач належним чином по суті не надав відповіді на рапорти позивача та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд, в контексті спірних правовідносин, зобов'язав відповідача розглянути зазначені рапорти по суті, та за результатами розгляду прийняти відповідні рішення.
На виконання зазначеного рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 розглянуті рапорти позивача на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, які зареєстровані за вх. 14714 від 07.07.2025 та вх. 14715 від 07.07.2025, та листом №353/ФС від 17.02.2026 року повідомлено позивача, що у зв'язку з тим, що він не є діючим військовослужбовцем, він не має права на отримання грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік. Також наголошено, що цивільні особи не звертаються з рапортом до Збройних Сил України, оскільки рапорт є документом виключно військового службового документообігу, а станом на дату написання рапортів позивач вже не був військослужбовцем.
З огляду на викладене, обов'язок Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорти позивача на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, які зареєстровані за вх. 14714 від 07.07.2025 та вх. 14715 від 07.07.2025, виконано, що свідчить про виконання рішення суду, а отже постанови про закінчення виконавчого провадження є правомірними та не підлягають скасуванню, а виконавче провадження - відновленню.
Водночас незгода позивача з відмовою у виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом, однак сама по собі не свідчить про невиконання рішення суду.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про необґрунтованість позову та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20, ЄДРПОУ 34991191) про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.
Судове рішення складено і підписано 09 березня 2026 року.
Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Чучко