Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 березня 2026 року Справа№200/10136/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за адвоката Марченка Максима Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про стягнення коштів, -
22.12.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов адміністративний позов адвоката Марченка Максима Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області з вимогами:
- стягнути з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 208 772,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 01.06.2013 по 27.02.2023 проходив службу цивільного захисту у 3-му державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області. Вказав, що після звільнення з військової служби, відповідач, на виконання судового рішення у справі №200/3742/25, виплатив 12.12.2025 індексацію грошового забезпечення у розмірі 208782,35 грн, проте середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з по день фактичного розрахунку виплачений не був, що стало підставою звернення до суду.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов у якому вказав, що обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до ст. 117 КЗпП України після 19 липня 2022 року Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», встановлює максимальну межу відповідальності роботодавця, але не скасовує необхідності застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності при визначенні розміру компенсації.
У задоволенні позову просив відмовити.
Сторона позивача надала відповідь на відзив у якій висловлено незгоду з позицією відповідача.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази у справі.
Стороною позивача подано клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про витребування доказів.
Відповідачем виконані вимоги ухвали суду від 09.01.2026, отже підстави для накладання штрафу відсутні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Наказом начальника Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 11.06.2013 №48 позивача зараховано в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій та призначено з 01.06.2013 до 3 державного пожежно-рятувального загону (м. Маріуполь).
Наказом начальника Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 27.02.2023 №83-НК/50 ОСОБА_2 звільнено зі служби цивільного захисту, за пунктом 176 підпунктом 12 (в інших випадках, передбачених законом) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593. Виключено з кадрів ДСНС України 27.02.2023.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №200/3742/25 вирішено, зокрема:
- зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (Код ЄДРПОУ: 38242758) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
- зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (Код ЄДРПОУ: 38242758) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3779,96 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.03.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Рішення у справі №200/3742/25 набрало законної сили 01.12.2025.
На виконання судового рішення відповідач нарахував та 12.12.2025 виплатив позивачеві грошове забезпечення у розмірі -- 208782,35 грн, що підтверджується банківською випискою, платіжною інструкцією №1129 від 11.12.2025 та не є спірним між сторонами.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Наведена редакція статті 117 КЗпП України набрала законної сили з 19.07.2022.
Таким чином, приписи чинної редакції статті 117 КЗпП України законодавець обмежив виплату середнього заробітку 6 місяцями.
Наведена правова позиція узгоджується із висновком судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 06.12.2024 у справі № 440/6856/22.
Суд звертає увагу, що правовідносини, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України, пов'язані із недотриманням роботодавцем свого обов'язку провести повний розрахунок з працівником при звільненні.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України Про військовий обов'язок та військову службу закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Отже, період затримки розрахунку у цій справі починається з 28.02.2023 (наступний день після звільнення зі служби).
Так, на виконання рішення суду у справі № 200/3742/25, відповідачем нараховано та виплачено 12.12.2025 позивачеві грошове забезпечення в сумі 208782,35 грн.
Таким чином, відповідачем було порушено вимоги ст.116 КЗпП України, якою передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а саме в частині нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
Оскільки відповідачем у справі не було здійснено повного розрахунку із позивачем у визначені ст.116 КЗпП України строки з вини останнього, зазначене є правовою підставою для його відповідальності згідно зі ст.117 КЗпП України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23 дійшла висновку про наявність підстав для відступу від висновків Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 06.12.2024 у справі № 440/6856/22 та сформулював висновок, що обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до статті 117 КЗпП України Законом № 2352-IX, установлює максимальну межу відповідальності роботодавця. Ця законодавча межа не нівелює фундаментальних принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також не змінює компенсаційного характеру відповідної виплати.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23 зазначила, що розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19.07.2022, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин.
При цьому, у справі № 489/6074/23 розрахунки середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку здійснювались із врахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Так, Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі по тексту - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Пунктом 5 Порядку №100 передбачено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Відповідно до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Згідно з довідкою №14 від 15.01.2026, що надана відповідачем на вимоги ухвали суду, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 283,51 грн.
Вказана сума розрахована відповідачем з розрахунку мінімальної заробітної плати - 8647,00 грн, оскільки останні 4 місяці перед звільнення позивач не отримував грошове забезпечення.
Суд не приймає до уваги надану відповідачем довідку, оскільки остання складена з порушенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Так, відповідно до п. 2 Порядку №100 якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Отже, зважаючи на наявність в матеріалах справи довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що подана разом з адміністративним позовом, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок середня заробітна плата, виходячи з виплат за два останні місяці роботи.
Здійснюючи розрахунок середньої заробітної плати суд зважає, що згідно з абзацом 1 п.3 Порядку №100 При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених упункті 4 цього Порядку.
Згідно з абзацом п.4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:
а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
и) виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати;
м) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
н) винагороди державним виконавцям;
о) грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків.
За правилами п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Отже, згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовцям проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням. Середньоденне грошове забезпечення військовослужбовця обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період, зокрема без урахування одноразових виплат (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Також суд ураховує висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 24.07.2025 у справі №300/8802/23 відповідно до яких додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168, запроваджена на період дії воєнного стану має компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни та не має регулярного характеру й виплачується на підставі наказів командирів (начальників), за певних умов, за змістом Порядку № 100, тому не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Як встановлено судом вище, відповідач провів остаточний розрахунок з позивачем 12.12.2025 шляхом виплати на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 200/3742/25 належних позивачеві при звільненні коштів в загальній сумі 208782,35 грн.
Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 останні два місяці роботи позивача є січень-лютий 2022 року.
Грошове забезпечення позивача за лютий 2022 року складає 29873,10 грн. (з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 14936,55 грн); грошове забезпечення позивача за березень 2022 року складає 65422,77 грн (з урахуванням додаткової винагороди за постановою №168 у розмірі 29550,69 та допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 17936,04 грн).
Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача складає: ((29873,10 грн - 14936,55 грн) + (65422,77 грн - 29550,69 грн - 17936,04 грн))/59 (лютий 2022 року та березень 2022 року) = 32872,59/59 = 557,16 грн.
Затримка розрахунку при звільненні за період з 28.02.2023 по 11.12.2025 становить 1018 календарних днів.
Разом з тим, ураховуючи положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01.07.2022, яким викладено в новій редакції з 19.07.2022 р. норму ст.117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з якими виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюються не більш, як за шість місяців.
Отже, позивач має право на отримання середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні починаючи з 28.02.2023, проте не більш як за шість місяців, тобто з 28.02.2023 по 28.08.2023 (182 дні).
Таким чином, середнє грошове забезпечення позивача за час затримки розрахунку при звільненні в межах визначеного ст.117 КЗпП України шестимісячного терміну становить 101 403,12 грн (557,16 грн. х 182 календарних дні).
Суд не приймає до уваги розрахунок зроблений стороною позивача, оскільки останнім не було виключено одноразові виплати.
Таким чином, суд вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні має бути виплачений Позивачу у розмірі 101 403,12 грн.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 101 403,12 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За подання цього позову сплачено судовий збір у розмірі 2087,72 грн.
Сума позову становить 208 772,35 грн.
Враховуючи, що суд задовольнив позов в частині виплати 101403,12 грн (48,57 %), а не у сумі 208772,35 грн (100%), як завлено позивачем, сума судового збору яка належить до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувати відповідача становить 1014,00 грн (48,57 % від 2087,72 грн).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов адвоката Марченка Максима Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про стягнення коштів, задовольнити частково.
Стягнути з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місце знаходження: Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54 а, код ЄДРПОУ 38242758) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 101 403,12 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місце знаходження: Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54 а, код ЄДРПОУ 38242758) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1014,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв