09 березня 2026 рокуСправа №160/22932/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 08.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.04.2025 №046150017144, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії;
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування ОСОБА_1 періодів роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 03.10.1985 по 01.11.1992, з 02.11.1992 по 31.12.1998 та періоду по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею 3- річного віку;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області: зарахувати ОСОБА_1 до трудового/страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 з 03.10.1985 по 01.11.1992, з 02.11.1992 по 31.12.1998 та період по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею 3- річного віку та повторно розглянути заяву від 29.03.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення про призначення пенсію ОСОБА_1 (дата призначення 19.02.2025)
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу. При цьому, позивач вказує, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу спірних періодів трудової діяльності попри те, що вони належним чином підтверджувалися наданими документами і записами трудової книжки. Вважаючи протиправним прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
01 вересня 2025 року від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці по батькові заявниці зазначено « ОСОБА_2 » (рос. мовою), а за паспортом - « ОСОБА_3 ». Для зарахування періодів роботи необхідно внести зміни до трудової книжки відповідно до пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 або надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, на яких працювала заявниця, на підставі первинних документів за час виконання роботи, або підтвердити приналежність трудової книжки в судовому порядку, та період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею 3-річного віку, оскільки у свідоцтві про народження дитини НОМЕР_3 по батькові матері зазначено - « ОСОБА_2 » (рос. мовою), а за паспортом - « ОСОБА_3 ». За відсутності необхідного страхового стажу позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.
29.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Віницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області) №046150017144 від 29.03.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за відсутності необхідного страхового стажу.
Вік заявника на момент звернення за призначенням пенсії - 60 років, страховий стаж - 27 років 01 місяць 11 днів.
В обґрунтування відмови у призначені пенсії, зокрема, зазначено таке.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: - згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці по батькові заявниці « ОСОБА_2 », за паспортом « ОСОБА_3 ». Для зарахування періодів роботи згідно трудової книжки необхідно внести зміни відповідно до пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 або надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, на яких працювала заявниця, на підставі первинних документів за час виконання роботи, або підтвердити приналежність трудової книжки в судовому порядку; не зараховано період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею 3- річного віку, оскільки у свідоцтві про народження дитини НОМЕР_3 по батькові матері зазначено - « ОСОБА_2 », за паспортом - « ОСОБА_3 ».
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1982 до 28.06.1985, догляд за дитиною до 3-х років - з 29.06.1985 до 17.02.1987 та періоди трудової діяльності, починаючи з 01.01.1999.
Не погодившись із відмовою відповідача у призначенні пенсії та зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із тих доводів, якими відповідач керувався при прийнятті оскаржуваного рішення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Відповідно до п. 26 Порядку №637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція №58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 позивачка працювала у наступні періоди: з 03.10.1985 до 01.11.1992 в ОРС РУ ім. Кірова; з 02.11.1992 до 31.12.2022 у шахті «Батьківщина» об'єднання «Кривбасруда», яке згодом було переіменоване в Криворіькій державний залізорудний комбінат відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 29.07.1998 №263, реорганізоване в дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат», структурним підпрозділом якого є шахта «Родіна» згідно з наказом ДАК «Укррудпром» від 31.12.1999 №347 та наступним реорганізоване в ВАТ «Кривбасзалізрудком» наказом ДАК «Укррудпром» від 30.07.2001 №290 та наказом ВАТ «Кривбасзалізрудком» від 01.08.2001 №1.
Зазначені записи виконані без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та з відповідністю дати. Доказів того, що записи про навчання позивача є неправильними або непідтвердженими, відповідачем суду не надано.
Відомості про періоди трудової діяльності в трудовій книжці містять назви підприємств, на яких працювала позивачка; дані щодо підстави прийняття/звільнення позивача (номер, дата наказу); посилання на відповідну статтю, пункт закону при звільненні; підписи уповноважених осіб, які вносили записи у трудову книжку; печатки підприємств.
Суд виходить з того, що записи трудової книжки є належною підставою для підтвердження стажу роботи чи періодів навчання для призначення (перерахунку) пенсії.
Як стверджує відповідач у спірному рішенні, що періоди трудової діяльності не зараховано через невідповідність зазначеного у трудовій книжці по батькові позивача тому, яке зазначено у паспорті.
Так, на титульній сторінці по батькові заявниці вказано « ОСОБА_2 », а за паспортом - « ОСОБА_3 ».
Суд вважає, що невідповідність зазначеного в трудовій книжці по батькові позивача внаслідок допущеної в перекладі з російської мови на українську помилки не виключає приналежності трудової книжки позивачці.
Крім того, суд вказує на суперечливість поведінки відповідача у спірних правовідносинах, оскільки зазначений у трудовій книжці період трудової діяльності після 01.01.1999 все ж таки зараховано до страхового стажу, навіть попри невідповідність зазначеного в трудовій книжці по батькові тому, яке в паспорті.
Отже, періоди роботи позивача з 03.10.1985 до 01.11.1992, з 02.11.1992 до 31.12.1998 мають бути зараховані до його страхового стажу.
Стосовно незарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
У пункті 11 Порядку №637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку.
Пункт 11 вказаного Порядку №637 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року №233 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачав, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).
Отже, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Так, до 01.01.2004 до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років, у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Також до трудового стажу до 01.01.2004 включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Починаючи з 01.01.2004, час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, зараховується до страхового стажу матері при умові, якщо особа доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку та при умові отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
За змістом свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 позивачка є матір'ю ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною, ОСОБА_4 , до досягнення нею 3-річного віку з тих підстав, що у свідоцтві про народження дитини НОМЕР_3 по батькові матері зазначено - « ОСОБА_2 », за паспортом - « ОСОБА_3 ».
Суд зауважує, що доказів неправдивості або недостовірності відомостей, що зазначені у вказаному свідоцтві, матеріали справи не містять, відповідач такі не наводить.
Позивачем до заяви про призначення пенсії було надано відповідне свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 .
На переконання суду, невідповідність зазначеного в свідоцтві про народження по батькові позивачки внаслідок допущеної в перекладі з російської мови на українську помилки не виключає приналежності свідоцтва позивачці.
Отже, надані позивачкою документи є достатніми для зарахування до її страхового стажу періоду догляду за дитиною, а доводи відповідача є безпідставними.
Оскільки відповідач не довів правомірності своїх дій, а також відсутності у позивача права на зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи та періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області №046150017144 від 08.04.2025, - скасуванню.
Щодо заявлених позовних вимог про призначення пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
З урахуванням зарахованого за цим рішенням суду періоду трудової діяльності та періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, страховий стаж позивача становить понад 32 роки, що є достатнім для призначення пенсії за віком.
Щодо дати, з якої має бути призначена пенсія.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено, що 18.02.2025 позивачці виповнилося 60 років. При цьому, вперше позивачка звернулася за призначенням пенсії із заявою 30.03.2025 - в межах трьох місяців з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Відтак, пенсію має бути призначено з 19.02.2025 - тобто, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Відтак, позовна заява підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Суд зазначає, що понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Ідентифікаційний код: 13322403, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.04.2025 №046150017144, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності з 03.10.1985 до 01.11.1992, з 02.11.1992 до 31.12.1998 та періоду по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею 3- річного віку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності з 03.10.1985 до 01.11.1992, з 02.11.1992 до 31.12.1998 та періоду по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею 3-річного віку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 19.02.2025 призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Ідентифікаційний код: 13322403, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон