09 березня 2026 року Справа 160/4907/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» в особі представника Підуста Олександра Миколайовича до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанов,-
02.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 01.03.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» в особі представника Підуста Олександра Миколайовича до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій представник позивача просить суд:
- визнати дії Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягали у вчиненні виконавчої дії винесення постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат - неправомірними;
- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 19.02.2026 року ВП №80303267 винесену посадовою особою Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
- скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.02.2026 року ВП №80303267 винесену посадовою особою Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що станом на сьогодні сума, визначена у виконавчому документі, не підлягає примусовому стягненню. У зв'язку з цим, винесення постанови про стягнення виконавчого збору є передчасним та таким, що безпідставно покладає на боржника додатковий фінансовий тягар. Отже, законодавством унормовано, що поки діє військовий стан, відповідна категорія рішень суду та виконавчих документів, виданих на їх підставі, не передбачає можливості застосування заходів примусового виконання. В свою чергу, оскільки виконавчий збір за своїм змістом є винагородою саме за здійснення заходів примусового виконання, то якщо відповідні заходи не здійснюється, такий виконавчий збір також не може бути стягнутий, з огляду на зупинення виконавчих дій імперативно передбачене нормами законодавства. Натомість, після закінчення військового стану не відомо, яка сума боргу за виконавчим документом буде підлягати примусовому стягненню (можливо боржник в цьому проміжку часу виконає рішення повністю), з огляду на це вказана в постанові про стягнення виконавчого збору сума, є такою яка визначена «наперед» («завчасно»), що не передбачено вимогами діючого законодавства, а тому суперечить п.1 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». На думку позивача, вчинення виконавчої дії по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, вже суперечить суті самої заборони, передбаченої пунктом 105 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, щодо зупинення відповідних дій на період військового стану. Таким чином, на період військового стану встановлено заборону на вчинення виконавчих дій щодо боржника який є учасником ринку електричної енергії та включений у відповідний перелік на сайті НКЕРКП і є пряма вказівка на зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, тому посадовою особою відділу виконання неправомірно та передчасно винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Внесенням змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо зупинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень в частині стягнення інфляційних та річних для членів ринку електричної енергії, законодавець намагався на період військового часу надати можливість виконувати ці рішення підприємствам енергетичного сектору добровільно за наявності фінансової можливості. Однак, своїми діями, посадова особа фактично позбавила боржника можливості добровільно виконати рішення суду без сплати виконавчого збору. Ураховуючи викладене, постанова про стягнення виконавчого збору від 19.02.2026 року ВП № 80303267 та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.02.2026 року ВП № 80303267 підлягають скасуванню як винесені передчасно з огляду на введення законодавством мораторію на вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень, тому виконавчі дії не повинні були вживатися. Скасуванням зазначених постанов, буде усунуто порушене право позивача (боржника у ВП), що полягає у понесенні додаткових витрат у вигляді виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 року зазначена вище справа розподілена та 03.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 8 статті 160 КАС України передбачено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
За змістом частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон №3674-VI).
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI).
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3328,00 *0,8= 2662,40).
За подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Проте вказаний позов містить вимогу майнового характеру (про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 19.02.2026 року ВП №80303267 у сумі 935 186,95 грн.) та вимогу немайнового характеру (про скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.02.2026 року ВП №80303267).
Тому, судовий збір за подання цього позову становить 13 884,64 грн., що складається з вимоги майнового характеру у сумі 11 222,24 грн. (935 186,95*1,5%*0,8) та вимогу немайнового характеру у сумі 2662,40 грн. (3328,00 *0,8= 2662,40).
Відтак, оскільки позивачем сплачено судовий збір лише у сумі 2662,40 грн., то позивачу необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 11 222,24 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі №160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» в особі представника Підуста Олександра Миколайовича до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 11 222,24 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник