09 березня 2026 рокуСправа №160/28293/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/28293/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
30.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до загального стажу пенсії ОСОБА_1 стаж роботи за Списком № 1 період роботи з 23.10.1967 по 06.05.1968 та з 22.11.1979 по 23.11.1999; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 зарахувавши до загального стажу для обчислення пенсії пільговий стаж роботи за Списком № 1 період роботи з 23.10.1967 по 06.05.1968 та 22.11.1979 по 23.11.1999.
В обґрунтування позову зазначено, що при оформленні пенсії Пенсійним фондом помилково враховано лише 10 років праці на посаді за Списком № 1, у зв'язку з цим позивачу знижено коефіцієнт стажу для розрахунку пенсії за віком, що призвело до недоотримання пенсії у належному розмірі. На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою про перерахунок пенсії до Криничанського сектору обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. В подальшому листом Пенсійний фонд України йому відмовив у перерахунку без винесення постанови, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/28293/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано 16.05.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати інформацію та докази на її підтвердження щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи позивача, копії пенсійної справи ОСОБА_1 .
На виконання ухвали суду від 12.02.2026 року відповідачем надано суду матеріали пенсійної справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
18.04.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи за Списком №1 з 22.11.1979 року по 23.11.1999 року.
29.05.2025 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на заяву позивача від 18.04.2025 року повідомлено, що зокрема за даними електронної пенсійної справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 02.02.1999 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, обчислену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний страховий стаж складає 31 рік 7 місяців 15 днів у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 10 років. За інформацією відділу перерахунків пенсій № 5 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пільг стаж роботи за Списком № 1 позивачу зараховано згідно довідки від 25.01.1999 № 37, яка наявна в пенсійній справі, інші довідки, які підтверджують пільговий характер роботи відсутні.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до стажу пенсії періоди роботи за Списком № 1, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На час призначення позивачу пенсії у лютому 1999 року умови отримання пенсії за віком на пільгових умовах визначались Законом України «Про пенсійне забезпечення», який введено в дію з 01.01.1992 року.
Відповідно частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно
від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Цією статтею також було передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Відповідно положень статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
01.01.2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах як за Законом України «Про пенсійне забезпечення» так і за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мали та мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до записів трудової книжки серії від 15.04.1967 року наявна інформація про працю позивача в спірні періоди.
Згідно розрахунку стажу форми РС-право вбачається, що періоди роботи з 23.10.1967 по 06.05.1968, з 22.11.1979 по 11.12.1979 року, з 01.10.1980 по 04.10.1981, з 21.10.1981 по 23.10.1981, з 03.04.1982 по 07.04.1982, з 16.10.1982 по 24.10.1982, з 06.08.1983 по 14.09.1983, з 08.09.1984 по 23.09.1984, з 23.01.1985 по 08.07.1985, з 06.07.1986 по 25.08.1986, з 27.08.1987 по 03.11.1987, з 04.05.1988 по 06.06.1988, з 29.04.1989 по 30.05.1989, з 05.09.1989 по 09.10.1989, з 07.02.1990 по 10.02.1990, з 14.04.1990 по 16.04.1990, з 04.05.1990 по 13.01.1992, з 02.08.1992 по 06.09.1992, з 07.01.1993 по 09.01.1993, з 09.10.1993 по 23.11.1993, з 01.06.1994 по 02.02.1999 не враховані відповідачем до пільгового стажу за Списком 1.
В свою чергу, з метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Згідно пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №337/1297/17, ухвалі Касаційного адміністративного суду від 14.04.2020 року №560/3197/19, постанові Верховного Суду від 24.06.2021 року № 216/8709/15-а(2-а/216/17).
Трудова книжка ОСОБА_1 від 15.04.1967 року не містить відповідних записів про характер і час виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи тощо, в ній не зазначено про зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у спірний період.
Відповідно листа від 29.05.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зокрема вбачається, що стаж роботи за Списком № 1 позивачу зараховано згідно довідки від 25.01.1999 № 37, яка наявна в пенсійній справі, інші довідки, які підтверджують пільговий характер роботи відсутні.
Так, згідно довідки, що уточнює особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії ВАТ «Спеціальний трест № 5» від 25.01.1999 № 37 позивач працював електрозварником ручного зварювання з повним робочим днем в періоди: з 12.12.1975 по 30.09.1980, з 24.10.1981 по 02.04.1982, з 08.04.1982 по 15.10.1982, з 25.10.1982 по 05.08.1983, з 15.09.1983 по 07.09.1984, з 24.09.1984 по 22.01.1985, з 09.07.1985 по 05.07.1986, з 26.08.1986 по 26.08.1987, з 07.06.1988 по 17.10.1988, з 18.10.1988 по 28.04.1989, з 11.02.1990 по 13.04.1990, з 05.10.1981 по 20.10.1981, з 04.11.1987 по 02.03.1988, з 03.03.1988 по 03.05.1988, з 31.05.1989 по 04.09.1989, з 10.10.1989 по 06.02.1990, з 17.04.1990 по 03.05.1990, з 14.01.1992 по 15.06.1992, з 16.06.1992 по 01.08.1992, з 07.09.1992 по 06.01.1993, з 01.01.1993 пo 08.10.1993, з 24.11.1993 по 31.05.1994.
Також вказані періоди роботи були зараховані пенсійним органом до пільгового стажу позивача за Списком №1, що підтверджується розрахунком стажу форми РС-право.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 27.12.2005 року за № 1566/11846, при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку № 22-1).
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що періоди роботи з 23.10.1967 по 06.05.1968, з 22.11.1979 по 11.12.1979 року, з 01.10.1980 по 04.10.1981, з 21.10.1981 по 23.10.1981, з 03.04.1982 по 07.04.1982, з 16.10.1982 по 24.10.1982, з 06.08.1983 по 14.09.1983, з 08.09.1984 по 23.09.1984, з 23.01.1985 по 08.07.1985, з 06.07.1986 по 25.08.1986, з 27.08.1987 по 03.11.1987, з 04.05.1988 по 06.06.1988, з 29.04.1989 по 30.05.1989, з 05.09.1989 по 09.10.1989, з 07.02.1990 по 10.02.1990, з 14.04.1990 по 16.04.1990, з 04.05.1990 по 13.01.1992, з 02.08.1992 по 06.09.1992, з 07.01.1993 по 09.01.1993, з 09.10.1993 по 23.11.1993, з 01.06.1994 по 02.02.1999 позивачем не підтверджені належними доказами його зайнятості повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В даному випадку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, враховуючи наявні у нього документи, правомірно відмовлено у зарахуванні окремих періодів до пільгового стажу та в перерахунку пенсії відповідно до вимог діючого законодавства.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо зарахування окремих періодів до пільгового стажу та щодо перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах може бути розглянуте пенсійним органом на підставі заяви позивача та наданих додаткових документів незалежно від наявності відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії або зарахуванні до пільгового стажу окремих періодів роботи позивача.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська