06 березня 2026 рокуСправа № 160/5112/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якій позивач просить:
- Визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №340/975 від 20.06.2025р., в частині призначення відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975 одноразової грошової допомоги матері, дружині та сину померлого ОСОБА_2 призначено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2024р. (рік загибелі військового 2024).
- Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, як члену сім'ї загиблого майора ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 5000000 грн. (рівна частка із розрахунку 15000000 на трьох членів сім'ї), з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до приписів ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду.
Так, згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.
Частиною 1 ст. 22 КАС України встановлено, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
За правилами ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 КАС України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Отже, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Таким чином, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, вказавши адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом згідно відповіді №2425399 від 05.03.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Матеріали справи не містять доказів зареєстрованого у встановленому законом порядку місця перебування/проживання позивача на території Дніпропетровської області.
Як наслідок, дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства за місцезнаходженням позивача та відповідача - Київським окружним адміністративним судом.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду
Враховуючи викладене, дана справа має бути передана на розгляд Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст.25, 29, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправним та скасування пункту наказу, зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.В. Єфанова