06 березня 2026 року Справа 160/8799/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження питання про затвердження звіту про виконання судового рішення в адміністративній № 160/8799/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/8799/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 в задоволені позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 в адміністративній справі №160/8799/25 скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 10.08.2018 року по 26.02.2025 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 10.08.2018 року по 26.02.2025 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 09.10.2025 року.
26.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/8799/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року прийнято та призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі № 160/8799/25 до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 року встановлено судовий контроль за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати суду інформацію та докази на її підтвердження щодо повного виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25, зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, Військова частина, подати у тримісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25.
03.03.2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 надано звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в обґрунтування якого зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 станом на теперішній час здійснено всі необхідні заходи для забезпечення виконання рішення суду у справі №160/8799/25. Зазначено, що військова частина НОМЕР_1 є неприбутковою установою, що фінансується виключно за рахунок державного бюджету та не є головним розпорядником коштів. Головним розпорядником коштів є Міністерство оборони України, до якого власне і був поданий розрахунок потреби у коштах. Зарахування відповідних сум на рахунок позивача буде здійснене після надання відповідного бюджетного фінансування.
Враховуючи те, що даний позов було розглянуто судом у порядку письмового провадження без виклику сторін, суд не вбачає обґрунтованих підстав щодо розгляду звіту в судовому засіданні з викликом сторін та здійснює розгляд питання про затвердження звіту в порядку письмового провадження.
Розглянувши поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Так, згідно частин 1, 2, 3, 5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 3821 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
З доданих до звіту доказів вбачається, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25 Військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахунок індексації грошового забезпечення позивача та нарахувала доплату у розмірі 509,95 грн.
Натомість, вказана заборгованість боржником фактично виплачена не була.
У звіті вказано, що військова частина НОМЕР_1 є неприбутковою установою, що фінансується виключно за рахунок державного бюджету та не є головним розпорядником коштів. Головним розпорядником коштів є Міністерство оборони України, до якого власне і був поданий розрахунок потреби у коштах. Зарахування відповідних сум на рахунок позивача буде здійснене після надання відповідного бюджетного фінансування.
Досліджуючи доводи, викладені у звіті (заяві), суд зазначає, що наведені відповідачем обставини не звільняють останнього від обов'язку виконати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25. Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
З огляду на викладене, відсутні підстави для затвердження звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду.
Щодо клопотання про звільнення від сплати штрафу, суд зазначає наступне.
Згідно із статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд не вбачає наявності таких підстав.
Зважаючи на те, що Військова частина НОМЕР_1 здійснила конкретні заходи, спрямовані на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25, суд доходить до висновку про відсутність підстав для застосування до Військової частини НОМЕР_1 штрафу за невиконання судового рішення.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.
Керуючись статтями 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В затвердженні звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25 - відмовити.
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати штрафу за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25 - задовольнити.
Звільнити командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк на подання звіту про повне виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року у справі №160/8799/25 у тримісячний строк з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що згідно частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська