09 березня 2026 року Справа №160/12222/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №160/12222/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №160/12222/22, яке набрало законної сили 28.11.2023, позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць за період з 01.03.2022 по 30.06.2022.
26.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 27.10.2023 у справі №160/12222/22.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №160/12222/22 задоволено частково, встановлено судовий контроль за виконанням рішення, зобов'язано Територіальне управління служби судової охорони у Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №160/12222/22 у строк протягом одного місяця з моменту отримання цієї ухвали.
28.01.2026 до суду надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області про виконання ухвали суду.
У поданій заяві відповідач зазначає, що з метою виконання вимог виконавчого документу № 160/12222/22 та реалізації рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/12222/22 від 27.10.2023, для проведення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 120000,00 грн, нарахування та виплату компенсації ПДФО 21600,00 грн, нарахування та сплати Єдиного соціального внеску 26400,00 грн, Територіальним управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області 02.11.2023 за вих. №35.07-328/ССО до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, направлено листа про внесення змін до кошторису 2023 року, а саме: збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 на суму 168000,00 грн. У 2025 році Службі затверджено кошторис за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» (далі КПКВ 0501150) у сумі 6720,8 тис. грн, проте відповідні асигнування не задовольнили в повному обсязі потреби в коштах на виконання судових рішень. На даний час додаткові асигнування не виділено. Разом з тим, Службою продовжує проводитися відповідна робота щодо збільшення відповідних асигнувань. Після надходження від ДСА України додаткових асигнувань буде прийнято в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням суду законної сили. Служба судової охорони як головний розпорядник бюджетних коштів вживає всі можливі заходи для забезпечення виконання рішення, зокрема неодноразово зверталася до ДСА України щодо потреби у виділенні коштів, а також листувалася з Міністерством фінансів України та Верховною Радою України. Відсутність відповідного бюджетного фінансування позбавляє ТУ ССО у Дніпропетровській області об'єктивної можливості здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди до надходження необхідних коштів. У зв'язку з цим, відсутність фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення з поважних причин, оскільки ТУ ССО у Дніпропетровській області не є головним розпорядником коштів, а лише їх одержувачем.
Суд зазначає, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, сторонами у письмовому вигляді подані відповідні пояснення з приводу заявленого питання, у зв'язку з чим відсутні підстави для призначення та розгляду питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні.
Розглянувши питання про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою цієї статті визначено, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України до звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (ч. 4 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ч. 5 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно із ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (абзац перший частини першої цієї статті).
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (абзац перший частини другої цієї статті).
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята цієї статті).
21.11.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України №9462 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль», а саме: якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або взагалі звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у боржника суб'єкта владних повноважень та вжиття керівником боржника всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які на переконання суду на момент розгляду звіту є достатніми та вичерпними.
Належить зауважити, що специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, котрий він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту чи невиконання рішення суду.
Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт свідчить про виконання не в повному обсязі рішення суду від 27.10.2023 у справі №160/12222/22, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, а саме відповідачем здійснено нарахування спірних сум, однак не проведено їх виплату.
Відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечує та зазначає, що виплата можлива лише за наявності відповідного фінансування.
З метою виконання рішення суду від 27.10.2023 у справі №160/12222/22 у повному обсязі, відповідачем здійснюються заходи з метою отримання відповідного бюджетного фінансування.
Суд зазначає, що на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними надані відповідачем докази щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі, відповідач не ухиляється від обов'язку виплатити нараховані кошти та їх виплата буде здійснена після надходження відповідного фінансування, у зв'язку з чим суд не вважає за потрібне накладати штраф на керівника суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
Прийняти звіт Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області, поданий на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №160/12222/22.
Встановити Територіальному управлінню служби судової охорони у Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №160/12222/22, який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський