про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без руху
09 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1685/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Мачульського В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Вінцюк Юлія Борисівна звернулася з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області в якому заявлені наступні вимоги:
1) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській щодо несвоєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні зі служби;
2) Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, але не більше як за шість місяців, за період з 01.01.2025 по 14.01.2026, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;
3) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.01.2026;
4) Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.01.2026.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
04.03.026 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без руху, у зв'язку з тим, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки такий розпочався для позивача з дня фактичного (остаточного) розрахунку при звільненні.
З посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11.02.2021 по справі №240/532/20 зазначає, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Позивач/представник позивача своєї позиції з приводу заявленого клопотання не висловили, заяв чи клопотань від останніх на адресу суду не надходило.
Суд, розглянувши заявлене клопотання, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що воно не підлягає до задоволення, з таких мотивів та підстав.
Відповідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою даною статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відтак відповідно до вищевказаних норм процесуального законодавства, питання залишення позовної заяви без руху належать до виключної компетенції судді в провадженні якого знаходиться справа. Саме при отриманні позовної заяви та відкритті провадження у справі суддя вирішує процесуальні питання про залишення її без руху.
Суд зауважує, що сторони у справі не наділені правом на подання клопотань, пов'язаних із процесуальною діяльністю судді, зокрема вчинення певних процесуальних дій.
У даному випадку, суддею з врахуванням норм статей 160, 161, 171 КАС України було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.
Щодо інших доводів представника відповідача покладених в основу заявленого клопотання, суд зазначає наступне.
Як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України установлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини виникли з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за затримку розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Як слідує зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 був звільнений зі служби цивільного захисту 24.12.2024 та на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №140/713/25 відповідач виплатив йому індексацію грошового забезпечення у сумі 64 391,25 грн 12.01.2026, що не заперечується сторонами по справі.
Відтак, оскільки остаточний розрахунок при звільненні позивач отримав 12.01.2026, тому з врахуванням вимог частини п'ятої статті 122 КАС України та частини другої статті 233 КЗпП України вправі звернутися до суду із вимогою про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки остаточного розрахунку до 12.02.2026 включно.
Представник позивача звернулась до суду із позовною заявою 04.03.2026, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції суду (вх.№ 7161/26), отже дотримала строк звернення до суду визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Наведене у сукупності свідчить про безпідставність заявленого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з чим у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.
Крім того суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 1 частини другої статті 45 КАС України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про наявність в діях представника відповідача, що полягають в повторному подані заяви з питання, яке вже вирішено судом, ознак зловживання процесуальними правами.
Суд звертає увагу представника відповідача, що у випадку допущення ним зловживання процесуальними правами в подальшому, суд буде вимушений застосувати заходи процесуального примусу, які передбачені КАС України для припинення такого зловживання.
Керуючись статтями 122, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, без руху - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена, окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Мачульський