09 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 910/8316/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Універсал банк»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 січня 2026 року (колегія суддів у складі: головуюча Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.)
у справі №910/8316/25
за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аркон», від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Аурум капітал»,
до Акціонерного товариства «Універсал банк»
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
18 лютого 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Універсал банк» (далі - АТ «Універсал банк», скаржник) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 січня 2026 року у справі №910/8316/25. В системі «Електронний суд» документ сформований 18 лютого 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т.М.
27 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» до Суду від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аркон», від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Аурум капітал», надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, в якій заявник зазначає, що підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проте обгрунтування цієї підстави не відповідають вимогам ГПК України. Натомість, згідно із доводами заявника, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, передбачені пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, а також заперечення проти відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Абзацами 2 - 4 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 абзацу 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 абзацу 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами першою і третьою статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Разом з тим, АТ «Універсал банк» у касаційній скарзі зазначає, що касаційне провадження у справі №910/8316/25 має бути відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме на підставі підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Далі скаржник викладає обставини справи і своє бачення правильного вирішення спору у цій справі.
Проте, обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник не навів.
При цьому, наявність значного суспільного інтересу до справи або виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, за належного обґрунтування, є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до яких справа №910/8316/25 не належить.
Таким чином, АТ «Універсал банк» не навело належного обґрунтування передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження, отже, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України.
Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Верховний Суд установив, що у 2025 році позивач звернувся до суду з позовом про:
- визнання неправомірною дії АТ «Універсал банк» щодо відмови від проведення фінансової операції;
- зобов'язання АТ «Універсал банк» вчинити дії з переказу коштів позивача, а саме 8 150 000,00 грн, на його банківський рахунок, відкритий в іншій банківський установі.
Вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці, відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, - це майновий позов (позовна вимога майнового характеру).
Отже, у справі №910/8316/25 заявлено 2 позовні вимоги, а саме 1 вимога немайнового і 1 вимога майнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 зазначеного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою статті 4 названого Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року установлено в розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Отже, вказана норма визначає, що розмір судового збору 200 відсотків вираховується від ставки, яка підлягала сплаті відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні позову, а не від суми, яка фактично була позивачем сплачена.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з огляду на вимоги касаційної скарги, розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 200 444,80 грн ((8 150 000,00 грн * 1,5% + 3 028,00 грн) х 200 % х 0,8).
Однак АТ «Універсал банк» доказів сплати судового збору не надало, отже в цій частині касаційна скарга також не відповідає вимогам статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги АТ «Універсал банк» без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, шляхом:
1) подання уточнень касаційної скарги, де слід зазначити:
- норму права, яку, на думку скаржника неправильно застосував суд апеляційної інстанції;
- висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування наведеної норми права, з яким не погоджується скаржник;
- постанови Верховного Суду, які містять інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права, сформований у правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах (у випадку, якщо підставою оскарження судового рішення є пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України);
2) надання оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 200 444,80 грн за реквізитами, які зазначені на веб-сайті Верховного Суду у розділі «Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях», із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).
Заперечення проти відкриття касаційного провадження в частині доводів Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аркон», від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Аурум капітал», про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України Суд розгляне після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 січня 2026 року у справі №910/8316/25 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству «Універсал банк» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству «Універсал банк», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов