09 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9063/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
розглянувши клопотання Комунального підприємства "Харківводоканал"
про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та
про зупинення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 до завершення касаційного розгляду
за касаційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 (за результатом розгляду заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, яка має заборгованість перед боржником) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
про стягнення 1 294 237 380,37 грн,
за участю Комунального підприємства "Харківводоканал".
Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 у справі №910/9063/22 скасувати; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 у справі №910/9063/22 про відмову у долученні доказів до матеріалів справи скасувати; ухвалити у цій справі нове рішення про відмову у задоволенні звернення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, яка має заборгованість перед боржником; зупинити виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/9063/22.
Верховний Суд ухвалою від 23.02.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Харківводоканал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 у справі № 910/9063/22 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відмовив у задоволенні клопотання скаржника про зупинити виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2025, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026.
КП "Харківводоканал" 03.02.2026 через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з:
- клопотанні про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;
- клопотання про зупинення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 до завершення касаційного розгляду.
Розглянувши зазначені клопотання, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи
Згідно з частиною п'ятою статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною шостою статті 252 ГПК України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Порядок розгляду касаційної скарги врегульовано статтею 301 ГПК України, згідно з частиною першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу. Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною шостою статті 301 ГПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Згідно із частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року у справі "Екбатані проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З матеріалів справи убачається, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснювали розгляд заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, яка має заборгованість перед боржником, за результатами якої ухвалили оскаржувані судові рішення - у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.
Перед Верховним Судом з огляду на предмет оскарження (ухвала Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026) поставлене питання щодо правильності застосування статті 336 ГПК України у взаємодії зі статтею 53 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи предмет оскарження; скарга стосується виключно питання права; публічний розгляд справи в попередніх інстанціях; практику Європейського суду з прав людини як джерело права та те, що у статтях 8, 300, 301 ГПК України передбачено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами; суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій; Верховний Суд виконує функцію "суду права" та не є "судом фактів"; учасники справи дають свої пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї, та у своїх поясненнях сторони та учасники справи можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного перегляду судового рішення, з огляду на межі перегляду, Суд вважає, що перегляд оскаржуваних судових рішень без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідатиме принципам ефективного правосуддя та статті 2 ГПК України.
Отже, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, приписи статей 8, 300, 301 ГПК України та зважаючи на те, що КП "Харківводоканал" не навело переконливих мотивів, обґрунтувань, які б свідчили про наявність конкретних обставин справи, які обумовлюють необхідність у проведенні судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи сторін, Суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги КП "Харківводоканал" в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Щодо клопотанням про зупинення виконання судового рішення
Абзацом 2 частини четвертої статті 294 ГПК України визначено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого їх скасування, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
У клопотанні про зупинення виконання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції скаржник зазначив, що стягнення у зведеному виконавчому провадженні № 78611362 здійснюється в частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/9063/22, на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/9063/22 від 31.03.2025. Загальна сума стягнення є значно більшою, ніж передбачено постановою Верховного Суду № 910/9063/22 від 12.11.2025, через що наказ Господарського суду міста Києва № 910/9063/22 від 31.03.2025 є очевидно незаконним.
Також скаржник зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі 520/33085/25 надана оцінка діям державного виконавця з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/9063/22 від 31.03.2025 з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі № 910/9063/22.
Так, як зазначив скаржник, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі № 520/33085/25:
- визнано протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців КП "Харківводоканал" у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/ емітентах електронних грошей на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/9063/22 від 31.03.2025;
- зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України утриматися від вчинення дій щодо стягнення безготівкових коштів з рахунків/ електронних гаманців КП "Харківводоканал" у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/ емітентах електронних грошей на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/9063/22 від 31.03.2025.
З огляду на викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для зупинення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у цій справі, оскільки сумніви скаржника щодо незаконності оскаржуваного судового рішення покладені в основу касаційної скарги та за умови дотримання відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цього рішення судом касаційної інстанції. При цьому саме по собі посилання скаржника на те, що звернення стягнення на грошові кошти може призвести до нанесення шкоди майновим інтересам підприємства та у подальшому ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування положень статей 294, 332 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі № 520/33085/25 вже визнано протиправними дії державного виконавця щодо стягнення коштів на підставі відповідного наказу та зобов'язано утриматися від таких дій, що свідчить про відсутність ризику подальшого примусового стягнення, на який посилається скаржник.
За таких обставин підстави вважати, що невжиття заходу у вигляді зупинення виконання оскаржуваної ухвали може призвести до порушення прав скаржника або ускладнити перегляд справи в касаційному порядку, відсутні, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 8, 234, 235, 252, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити Комунальному підприємству "Харківводоканал" у задоволенні клопотань про розгляд касаційної скарги у справі № 910/9063/22 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про зупинення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 до завершення касаційного розгляду у справі № 910/9063/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова