09 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 917/65/23
Судді Верховного Суду Вронської Г.О.
у справі за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»
на рішення Господарського суду Полтавської області (суддя Погрібна С.В.)
від 09.08.2023
та постанову Східного апеляційного господарського суду (колегія суддів: Россолов В.В., Тихий П.В., Терещенко О.І.)
від 26.01.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Капітал Груп»
до Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Приватне акціонерне товариство «Укренергозбут»,
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький шкірзавод»,
3) Публічне акціонерне товариство «Херсонський завод карданних валів»,
4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Етьєн-Вест»,
5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вагонзавод»
про стягнення 4 727 597 709, 17 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп" (далі також Позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі також Відповідач) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 4 727 597 709,17 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав своїх зобов'язань за договорами поруки № 356 від 07.08.2015, № 357 від 07.08.2015 та № 366 від 17.08.2015, згідно з якими поручився перед кредитором за повне виконання обов'язків АТ "Укренергозбут", ТОВ "Кременчуцький шкірзавод", АТ "Херсонський завод карданних валів", TOB "Торговий Дім "Вагонзавод" та TOB "Етьєн Вест" за низкою кредитних договорів. Позивач підтвердив наявність права на звернення з вимогою до Відповідача договором про відступлення права вимоги № 2 від 06.11.2020.
3. Господарський суд Полтавської області рішенням від 09.08.2023 позов задовольнив, стягнув з Відповідача на користь Позивача 4 727 597 709,17 грн заборгованості та 939 400 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 26.01.2024 змінив мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду, в решті рішення залишив без змін.
5. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
6. Верховний Суд ухвалою від 20.02.2024 відкрив касаційне провадження за вище зазначеною касаційною скаргою.
7. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024 справу №917/65/23 було передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі також Об'єднана палата) для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №918/1174/20.
8. Ухвалою від 21.03.2025 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду повернув справу № 917/65/23 відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, вказавши, що у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 918/1174/20 відсутні висновки щодо застосування норм права (статей 512, 514 Цивільного кодексу України), задля відступу від яких справу № 917/65/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
9. Верховний Суд ухвалою від 09.02.2026 справу № 917/65/23 повторно передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду з посиланням на необхідність відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 918/1174/20.
10. Я не погоджуюся з зазначеною ухвалою Верховного Суду від 09.02.2026 у цій справі, та вважаю, що підстави для передання справи № 917/65/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відсутні з огляду на таке.
11. Підставою для передачі справи для розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду з огляду на частину другу статті 302 ГПК України є: 1) наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати; 2) такий висновок має бути зроблений у подібних правовідносинах.
12. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов'язкове для суду та інших суб'єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.
13. Застосування юридичної норми може здійснюватися шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми із застосуванням належних способів щодо такого тлумачення.
14. З огляду на викладене, висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах якраз і є тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом під час розгляду конкретної справи про те, як саме повинна застосовуватися норма права, та який (висновок) має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.
15. Отже, підставою для передачі для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати є конкретний висновок в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися норма права, а не будь-якого висновку чи правової оцінки, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
16. Ухвалою від 09.02.2026 Верховний Суд передав цю справу на розгляд Об'єднаної палати, посилаючись на необхідність відступу від висновку щодо застосування статей 512, 514 ЦК України, викладеного у постанові від 08.11.2023 у справі №918/1174/20, при тому, що ця справа вже передавалася на розгляд Об'єднаної палати з подібних підстав із зазначенням необхідності відступу від тих самих висновків Верховного Суду, викладених у тій же постанові у справі №918/1174/20.
17. Зважаючи на те, що подібні мотиви передачі цієї справи на розгляд Об'єднаної палати вже були предметом розгляду Об'єднаною палатою, в результаті чого остання дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи Об'єднаною палатою з огляду на відсутність у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №918/1174/20 висновків щодо застосування норм права (статей 512, 514 ЦК України), вважаю повторне передання цієї справи на розгляд Об'єднаної палати з тих же підстав таким, що суперечитиме завданням господарського судочинства, викладеним у статті 2 ГПК України, щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
18. Також вважаю, що з огляду на дію принципу правової визначеності та наявність ухвали Об'єднаної палати у цій самій справі щодо цих самих питань, постановлення колегією суддів ухвали від 09.02.2026 про повторну передачу цієї справи на розгляд Об'єднаної палати має завідомо передбачуваний результат - повернення справи відповідній колегії для розгляду, що в свою чергу, зважаючи на значну тривалість розгляду цієї справи, створює загрозу підриву зобов'язань щодо дотримання статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року в аспекті дотримання розумних строків розгляду справи судом.
19. Посилання колегії в ухвалі від 09.02.2026 у цій справі на те, що встановлена частиною 6 статті 303 ГПК України заборона на повторну передачу справи стосується виключно повноважень Великої Палати Верховного Суду, тому повторна передача справи на розгляд об'єднаної палати є допустимою, не спростовує наявності ухвали суду, яка набрала законної сили, прийнятої з тих же підстав щодо тих же питань, та дії принципу res judicata, який перешкоджає ухваленню Об'єднаною палатою повторного інакшого рішення з того самого питання. Крім того, варто відзначити, що справа № 911/19/19, на яку посилається колегія суддів як на підтвердження можливості повторного передання справи на розгляд Об'єднаної палати, повторно передавалася для відступу від різних висновків щодо застосування різних норм права, викладених у постановах Верховного Суду в інших справах, а тому таке посилання не є релевантним до цього випадку.
20. За таких обставин вважаю, що Верховним Судом безпідставно повторно передано справу №918/1174/20 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду. Справа мала бути розглянута по суті колегією суддів у межах доводів і вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, з прийняттям остаточного рішення у справі.
Суддя Г. Вронська